Ухвала суду № 83332488, 30.07.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 635/2223/19

Провадження № 2/618/218/19

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору

та залишення позовної заяви без руху

30 липня 2019 року

Суддя Дворічанського районного суду Харківської області Бунін Є. О. при прийнятті позовної заяви (цивільна справа № 635/2223/19, провадження № 2/618/218/19) ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, пров. Транспортний, буд. 2, про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

встановив:

21.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 13.05.2019 вказану справу передано до Дворічанського районного суду Харківської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 вказана цивільна справа передана на розгляд судді Бунін Є. О.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Однак, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, передбачених ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2019 – це 768,40 грн).

У позовній заяви ОСОБА_1 об`єднано дві вимоги немайнового характеру, а саме: про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах, зокрема, про стягнення аліментів.

Що ж стосується вимоги про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, то підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, встановлених ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», чи наявності у позивача передбачених ст. 5 цього Закону пільг щодо сплати судового збору, не вбачається.

Згідно з ч. 3 ст. 177 ЦПК України позивач додала до позовної заяви клопотання про звільнення від сплати судового збору, та не навела при цьому всупереч вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, зокрема, розміру судового збору, який підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті (враховуючи майновий стан сторони), суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однією з умов, які враховуються судом при визначенні незадовільного майнового стану є, зокрема, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Однак, ОСОБА_1 не надала до суду доказів, які б підтвердили її незадовільний майновий стан та наявність законних підстав для її звільнення від сплати судового збору. Так, зокрема, нею не надано довідки про розмір її річного доходу за попередній календарний рік, що дало б змогу вирішити питання про можливість звільнення її від сплати судового збору за наявності умови, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Доводи позивача, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та долучені до нього документи свідчать про стан здоров`я, діагноз, факт смерті доньки та тяжкі сімейні обставини позивача, однак не свідчать в повній мірі про незадовільний майновий стан ОСОБА_1 та не підтверджують її неспроможності сплатити судовий збір на момент подання заяви у встановленому законом порядку і розмірі.

За таких обставин, враховуючи те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Належним способом забезпечення права позивача на розгляд справи в суді першої інстанції є залишення її позовної заяви без руху та надання строку для здійснення оплати судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.

Суддя вважає, що таке рішення забезпечує належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.

При цьому суддя звертає увагу позивача, що за наявності умови, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме, коли належний до сплати розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або зменшити розмір судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 177, ч. 1 ст. 185, ст. ст. 258-261 ЦПК України, ст. ст. 4-6, 8 Закону України «Про судовий збір», суддя –

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, пров. Транспортний, буд. 2, про відібрання малолітньої дитини і повернення її за попереднім місцем проживання та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані недоліки позовної заяви, а саме: оплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів УК Дворічанськ рн/ДворічнР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37948332, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31213206020185, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;__(реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Дворічанський районний суд Харківської області, та надати відповідну квитанцію до Дворічанського районного суду Харківської області, надати строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала, як така, що постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. О. Бунін