Ухвала суду № 83327013, 15.07.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 липня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/749/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., при секретарі Дяченко Т.В. за участю прокурора – Куліш А.А. за посвідченням, представників: позивача – не з`явився, відповідача – Сучило А.О. адвокат за довіреністю, розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" про стягнення 455973,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.01.2019 позов задоволено повністю.

02.05.2019 до суду від представника приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Після повернення матеріалів справи № 925/749/18 із суду апеляційної інстанції до господарського суду Черкаської області ухвалою від 27.05.2019 поновлено строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08.01.2019 та прийнято заяву представника приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08.01.2019 до розгляду та призначено її розгляд у засіданні суду.

13.06.2019 представник приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" подав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Заявник, як на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу, на час розгляду справи, посилається на прийняття Черкаською міською радою рішення від 12.06.2018 № 2-3429 "Про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" (далі - рішення від 12.06.2018 № 2-3429). Відповідно до цього рішення з 01.01.2019 змінено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси для забудовників з 4% на 1%.

Представник позивача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви представника приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08.01.2019. Заперечення вмотивоване тим, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими у даній справі, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Представник заявника в судовому засіданні просив переглянути Рішення господарського суду Черкаської області від 08.01.2019 та залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, заслухавши прокурора та представника заявника, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.01.2019 позов заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" про стягнення 455973,71 грн. задоволено повністю.

Відповідно до Договору № 6 та розрахунку пайової участі виданого заступником директора департаменту економіки та розвитку, розмір пайової участі становить 401836, 48 грн. (формула розрахунку П=4% х(1045912,0 - 0 - 0)=401836,48).

Згідно рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-621 визначеній для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси не може перевищувати встановленого законодавством граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів, а саме 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

На момент укладення договору розмір пайової участі у розвитку інфраструктурі населених пунктів для житлових будівель становив 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

24.04.2019 року в усній розмові з працівником Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради представнику Приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма Євгенія» стало відомо про прийняття нового рішення Черкаської міської Ради від 12.06.2018 року, яким було змінено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси для забудовників.

На сайті Черкаської міської ради оприлюднене рішення Черкаської міської ради від 12.06.2018 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Згідно пункту 2.6. вищевказаного рішення Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3429 визначений для замовника розмір пайової участі у розвитку Інфраструктури м. Черкаси складає 1 відсоток загальної вартості будівництва об`єкта, яка визначена з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла для Черкаської області, що затверджені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, на дату укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси - для житлових будівель.

Дане рішення Черкаської міської ради набрало чинності 01.01.2019.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - Пленум) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

В основу рішення Господарського суду Черкаської області від 8 січня 2019 року у справі № 925/749/18 покладені встановлені судом факти: укладення між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та приватним підприємством «Будівельно виробнича фірма «Євгенія» 07.09.2017 договору пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі - Договір); розміру пайової участі у розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси, що складала 401836,48 грн. (п. 1.2 Договору); заборгованості відповідача по основному зобов`язанню за Договором у сумі 397836,48 грн. станом на 12.07.2018, прострочення відповідачем термінів сплати пайової участі.

Прийняття Черкаською міською радою рішення від 12.06.2018 № 2-3429, не спростовує і не може спростувати вищезазначені факти. Відповідно до п. 2 рішення від 12.06.2018 № 2-3429, останнє набуває чинності з 01.01.2019, зворотної сили йому не надано, відповідно і положення рішення щодо встановлення в Договорах пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси такої істотної умови, як розміру пайової участі у розмірі 1% чинні з 01.01.2019.

В пункті 6 Пленуму зазначено, що скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні пункту 1 статті 112 ГПК) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Окрім того, відповідно до п. 3 рішення Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3429 попереднє рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 № 2-621 «Про пайову участь (внесок) замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси» втрачає чинність з дати набуття чинності цим рішенням, тобто з 01.01.2019 року. Отже, рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 №2-621, яким було встановлено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси для забудовників 4% не змінювалося, не скасовувалося, а рішенню Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3429 не надано зворотної сили.

Заявник, також посилається на частину 1 статті 58 Конституції України та зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи мають зворотну дію в часі. Скасування юридичної відповідальності означає повну її відміну. В таких випадках закон чи інший нормативно-правовий акт або їх частини, що встановлювали відповідальність, втрачають силу. Втрачати силу вони можуть в таких формах: про це безпосередньо сказано в наступному законі або іншому нормативно-правовому акті: новий закон або інший нормативно-правовий акт фактично своїм змістом припиняють дію попередніх; закон або інший нормативно-правовий акт були прийняті на певний строк, і цей строк закінчився.

Офіційне тлумачення частини першої статті 58 наведено в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 № 1-рп/99.

В зазначеному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Цей конституційний принцип може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Окрім того, відповідно до п. 2.2.1 Договору пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Черкаси: "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 II черга" № 46, сплата пайової участі у сумі 401 836, 48 грн. є зобов`язанням сторони за договором, а не відповідальністю.

Вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено в статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГГЖ). Такими підставами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були

і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Щодо заяви про залишення позовної заяви без розгляду, то суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави», (постанова ВС від 08.02.2019 у справі № 915/20/18)

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди серед іншого є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охороні землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Як наслідок, внаслідок не забезпечення виконавчим комітетом Черкаської міської ради своєчасного вжиття заходів судового характеру, направлених на стягнення коштів в межах виконання укладеного договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси бюджет не отримав від ПП „БВФ „Євгенія" коштів для реалізації потреб міста у розмірі 401 836,48 грн., в чому просліджується суспільний інтерес стягнення до бюджету відповідних коштів.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 822/1169/17 від 19.07.2018, а також у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.

Крім того, з наведених положень законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює відповідний орган, при цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають і у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Прокурор захищає інтереси держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради у зв`язку з неналежним їх захистом з боку органу місцевої виконавчої влади та у разі порушення останнім чинного законодавства України.

Неналежний захист позивача інтересів територіальної громади виражається у пасивній поведінці виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким не забезпечено своєчасну підготовку матеріалів та скерування відповідного позову до суду, за наявності настання строку виконання Відповідачем грошового зобов`язання.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, учасниками справи не надано доказів на підтвердження вжиття виконавчим комітетом Черкаської міської ради заходів для звернення до суду, що свідчить про неналежне здійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.08.2018 у справі № 910/21265/17 та від 05.04.2018 у справі № 927/544/17.

Водночас п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 зазначено, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутись із цим позовом до суду.

Також, у п. 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Таким чином, враховуючи, що неналежне виконання своїх обов`язків виконавчим комітетом Черкаської міської ради призводить до неотримання коштів до місцевого бюджету, що в свою чергу загрожує економічним, суспільним інтересам розвитку міста, є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

Як вбачається з заяви представника приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі від 08.01.2019 наведені ним факти не можуть бути підставою для перегляду рішення суду, оскільки не належать до таких, які б спростовували факти, які покладені в основу рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі від 08.01.2019 та про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 320-323 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі № 925/749/18 від 08.01.2019 за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про стягнення 455973,71 грн.

Відмовити у задоволенні заяви представника приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про залищення позовної заяви Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія» про стягнення 455973,71 грн. без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ К. І. Довгань