Рішення № 83326708, 17.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1228/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж Лузанівка, кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Деконосидзе Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування в розмірі 74 727,10 грн.

Представники:

Від позивача - Трусов А.С. (довіреність від 18.12.18);

Від відповідача - Савицький А.Я. (довіреність № 044500, від 15.05.19).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Деконосидзе Олени Валеріївни (далі - Відповідач) про стягнення суми в розмірі 264 776,61 грн., з якої 149 417,10 грн. сума заборгованості за товаром (неповернуту зворотну тару) та штраф у розмірі 100 % заставної вартості устаткування, 9 584,50 грн. - пеня, 10 308,80 грн. - 3 % річних, 95 466,21 грн. - сума інфляційного збільшення.

Ухвалою суду від 03.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 31.05.2019. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 29.05.2019.

Протокольною ухвалою від 31.05.2019 задоволено клопотання представника відповідача, визнано причину його неявки поважною та відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 14.06.2019.

13.06.2019 Відповідачем подано Заяву про застосування строку позовної давності (вхід. № 2-2831/19).

Протокольною ухвалою від 14.06.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2019.

26.06.2019 Позивачем подано Заперечення на заяву про застосування строку позовної давності (вхід. № 12761/19).

08.07.2019 Відповідачем подано Заяву про застосування строку позовної давності (вхід. № 13587/19), у якій він просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за Договором від 15.05.2013 № 186 у загальній сумі 190 049,51 грн., яка складається із вартості товарів у сумі 74 690,00 грн., пені у сумі 9 584,50 грн., 3 % річних у сумі 10 308,80 грн. та інфляційного збільшення у сумі 95 466, 21 грн. /а.с. 94-97/.

Протокольною ухвалою від 01.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 11.07.2019 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.07.2019.

10.07.2019 Позивачем подано Уточнення до позовної заяви (вхід. № 13729/19) у яких він остаточно просить стягнути з Відповідача суму штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування в розмірі 74 727,10 грн. /а.с. 108-112/. Судом вказані уточнення розцінені як заява про зміну підстав позову з одночасним зменшенням суми позову, з виключенням підстави позову - обставини невиконання обов`язків за Договором поставки від 15.05.2013 № 186, та прийняті до розгляду у підготовчому засіданні 11.07.2019.

Протокольною ухвалою від 11.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 17.07.2019 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.07.2019.

15.07.2019 Фізичною особою - підприємця Деконосидзе О.В. подано Відзив на позовну заяву (вхід. № 14053/19) разом із Заявою про поновлення пропущеного процесуального строку (вхід № 14048/19).

16.07.2019 ТОВ «Лузанівка» подано Відповідь на відзив (вхід № 14141/19).

Протокольними ухвалами від 17.07.2019 судом продовжено строки на подання Відзиву на позовну заяву і Відповіді на відзив, та долучено їх до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 17.07.2019 відповідно до частини шостої статті 183, пункту 3 частини другої статті 185 Господарського кодексу України, за письмовою згодою всіх учасників справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 17.07.2019 негайно.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 14, частину першу статті 202, статті 509, 526, 530, частину першу статті 626, частину першу статті 759 Цивільного кодексу України, частину першу статті 173, частину першу статті 174, частину першу статті 175, частину першу статті 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 щодо терміну повернення орендованого майна, у зв`язку із чим у Позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування.

У Відповіді на відзив (вхід. від 16.07.2019 № 14141/19) Позивач зазначає, що Відповідач безпідставно вказує у відзиві про нікчемність договорів суборенди устаткування в частині права Позивача на застосування санкції, передбаченої підпунктом 3.1.2 пункт 3.1 договорів. При цьому, Відповідач не зазначає конкретної норми закону, яка б встановлювала таку нікчемність.

Позивач наголошує на тому, що відповідно до підпунктів 2.2.13 пункту 2.2 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, в разі, зокрема, несанкціонованого та неузгодженого з орендарем (ТОВ «Лузанівка») переміщення устаткування - дані договори автоматично вважаються розірваними. У такому разі суборендар (ФОП Деконосидзе О.В. ) зобов`язаний повернути устаткування орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування. При цьому, за твердженням Позивача, умовами договорів не передбачено направлення письмової вимоги про повернення устаткування у такому випадку.

У Запереченнях на заяву про застосування строку позовної давності (від 26.06.2019 вхід. № 12761/19) Позивач, із посиланням на статті 256, 257, пункт 1 частини другої статті 258, частини першу, п`яту статті 261 Цивільного кодексу України, зазначає, що про своє порушене право він дізнався лише 17.01.2019 з Акту перевірки торгівельних точок Відповідача, а відтак, на момент його звернення до суду із позовом, позовна давність за вимогами про стягнення штрафів не спила. При цьому, Позивач вказує на те, що відповідно до пункту 5.3 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, термін їх дії встановлений в один рік з моменту підписання, з можливістю пролонгації на кожен подальшій рік, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 30 днів до закінчення терміну договору. Враховуючи те, що кожна зі сторін не направляла інший письмові повідомлення про розірвання договорів у зазначений строк, Договори суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 були пролонговані.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві на позовну заяву (вхід. № 14053/19) Відповідач, із посиланням на частини першу, другу статті 11, частину першу статті 14, частини першу, другу статті 509 Цивільного кодексу України, частини першу, другу статті 173, частину першу статті 175 Господарського кодексу України, вказує на те, що в порушення підпунктів 2.2.10, 2.2.13 пункту 2 Договору від 30.04.2014 № 102 та підпунктів 2.2.10, 2.2.13 пункту 2 Договору від 15.05.2013 № 106 позивачем не була пред`явлена вимога про повернення устаткування, а право позивача - орендаря, визначене у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 зазначених договорів на стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування є нікчемним, оскільки у відповідача - суборендаря відсутнє таке зобов`язання за цими договорами.

У Заяві про застосування строку позовної давності (вхід. від 13.06.2019 № 2-2831/19), Відповідач, із посиланням на статті 9, 256, 257, 258, 261, частину четверту статті 267 Цивільного кодексу України, статті 1, 174, 223 Господарського кодексу України, зазначає, що враховуючи той факт, що строк дії Договору суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 становить один рік, а саме, до 15.05.2014, і строк дії Договору суборенди устаткування від 30.04.2014 № 102 один рік, тобто до 30.04.2015, спеціальна позовна давність в один рік для вимог про стягнення штрафу за цими договорами сплила, що є підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

15.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» та Фізичною особою - підприємцем Деконосидзе Оленою Валеріївною укладено Договір суборенди устаткування № 106. /а.с. 14/

Відповідно до пунктів 1.1, 1.5, 1.6 Договору суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 орендар (Позивач) взяв на себе зобов`язання передати у суборенду, а суборендар (Відповідач) прийняти устаткування, рекламну продукцію, згідно акту прийому-передачі (Додаток № 1). Перелік устаткування, яке може бути передано у суборенду, його комплектність та заставна вартість зазначаються у акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Право власності на устаткування залишається у орендодавця. При розірванні договору, суборендар зобов`язаний повернути орендарю устаткування у справному стані.

Орендоване майно передано Відповідачу за Актом прийому-передачі від 15.05.2013, у якому зазначено його вартість у розмірі 25 691,22 грн. Також, у цьому акті зазначено місце розташування орендованого майна: вул. Бочарова, 16 , Голд Домино . /а.с. 15/

30.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» та Фізичною особою - підприємцем Деконосидзе Оленою Валеріївною укладено Договір суборенди устаткування № 102. /а.с. 40/

Відповідно до пунктів 1.1, 1.5, 1.6 Договору суборенди устаткування від 30.04.2014 № 106 орендар (Позивач) взяв на себе зобов`язання передати у суборенду, а суборендар (Відповідач) прийняти устаткування, рекламну продукцію, згідно акту прийому-передачі (Додаток № 1). Перелік устаткування, яке може бути передано у суборенду, його комплектність та заставна вартість зазначаються у акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Право власності на устаткування залишається у орендодавця. При розірванні договору, суборендар зобов`язаний повернути орендарю устаткування у справному стані.

Орендоване майно передано Відповідачу за Актами прийому-передачі від 29.05.2014 і від 03.09.2014, у якому зазначено його вартість у розмірі 38 803,06 грн. та 10 232,82 грн. відповідно. Загальна вартість майна, переданого за вказаними актами 49 035,88 грн. (38 803,06 + 10 232,82 = 49 035,88). Також у цих актах зазначено місце розташування орендованого майна: пляж Лузанівка, Центральна алея, Колонада; проспект Добровольського, 75а/ 1 , кафе-бар «Кабачок». /а.с. 41-42/

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 передбачено, що суборендар (Відповідач) зобов`язаний на першу вимогу орендаря повернути устаткування відповідно до термінів і умов, встановлених у договорі. В разі нецільового використання устаткування, несанкціонованого та не узгодженого з орендарем переміщення устаткування, експлуатації з порушенням технічних норм, перешкоди по допуску орендаря до устаткування, порушення термінів оформлення інвентаризаційних документів - даний договір автоматично вважається розірваним. У такому разі суборендар зобов`язаний повернути устаткування орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування.

17.01.2019 ревізором ТОВ «Лузанівка» ОСОБА_2 складено Акт перевірки, згідно із яким, за наслідками проведеної перевірки торгівельних точок ФОП Деконосидзе О.В. за адресами: м. Одеса, пляж Лузанівка , центральна алея, колонада ; проспект Добровольського , 75 а /1 , кафе-бар «Кабачок» та вул. Бочарова, 16, кафе «Голд Домино», де відповідно Договорам суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 поставлене обладнання, перераховане в актах приймання-передачі від 15.05.2013, від 29.05.2014 і від 03.09.2014, на час огляду обладнання по вищезазначеним адресам не виявлено. /а.с. 43/. Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, зазначених у Акті перевірки від 17.01.2019.

Відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, суборендар (Відповідач) несе перед орендарем (Позивачем) відповідальність, а саме, в разі неповернення або порушень термінів та умов повернення, а також повернення устаткування і рекламної продукції в несправному (пошкодженому) стані, орендар має право стягнути з суборендаря штраф у розмірі 100 % заставної вартості устаткування.

Суд не приймає довід Відповідача про нікчемність права Позивача на стягнення штрафу на підставі підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, через відсутність пред`явлення вимоги про повернення устаткування, з огляду на наступне.

Аналіз змісту підпункту 2.2.13 пункту 2.2 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 дозволяє дійти висновку, що він містить дві окремі непов`язані між собою умови виникнення обов`язку із повернення устаткування. Перша, це наявність відповідної вимоги орендаря. Друга, в разі автоматичного розірвання договору, зокрема, у випадку несанкціонованого та не узгодженого з орендарем переміщення устаткування. При цьому, у другому випадку, пред`явлення вимоги про повернення устаткування умовами договорів не передбачено.

Отже, з огляду обставину несанкціонованого та не узгодженого з орендарем переміщення устаткування, що підтверджується Актом перевірки від 17.01.2019, Договори суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 відповідно до підпункту 2.2.13 пункту 2.2 вважаються автоматично розірваними. А відтак, суборендар зобов`язаний був повернути устаткування орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування. Цей строк повинен обчислюватись з моменту коли було зафіксовано відповідне порушення договорів, а саме, з дати складання Акту перевірки від 17.01.2019.

Оскільки Відповідачем не був виконаний обов`язок із повернення устаткування протягом трьох робочих днів, строку, визначеного підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, у Позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 вказаних договорів.

Не підлягає задоволенню Заява про застосування строку позовної давності, з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України Позовна давність в один рік застосовується до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 5.3 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, встановлений термін їх дії в один рік з моменту підписання, з можливістю пролонгації на кожен подальшій рік, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 30 днів до закінчення терміну договору.

У матеріалах справи відсутні докази направлення будь-якою із сторін Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 повідомлень про їх розірвання. А відтак, на підставі пункту 5.3 вказані договори були автоматично пролонговані та зберігали свою дію до 17.01.2019.

Як вже зазначалось, 17.01.2019 ревізором ТОВ «Лузанівка» ОСОБА_2 складено Акт перевірки, у якому й зафіксовано обставину несанкціонованого та не узгодженого з орендарем переміщення устаткування, що відповідно до підпункту 2.2.13 пункту 2.2 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102 є підставою для автоматичного їх розірвання та виникнення обов`язку у Відповідача з повернення орендованого устаткування на протязі трьох робочих днів. Отже, з урахуванням положень частини першої статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку, Відповідач повинен був повернути орендоване устаткування до 22.01.2019 включно. А відтак, з огляду на неповернення устаткування у вказаний строк, 23.01.2019 у Позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102.

Отже, саме з 23.01.2019 слід обчислювати спеціальну позовну давність в один рік для вимог про стягнення штрафу, встановлену пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» подало позовну заяву до Господарського суду Одеської області 02.05.2019, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції, позовна давність для вимог про стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договорів суборенди устаткування від 15.05.2013 № 106 та від 30.04.2014 № 102, не сплила, а порушене право підлягає захисту.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги до Відповідача про стягнення штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування в розмірі 74 727,10 грн. (38 803,06 + 10 232,82 + 25 691,22 = 74 727,10).

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Вказаний розрахунок складається лише із суми судового збору в розмірі 3 971,66 грн.

З огляду на подання Позивачем Уточнення до позовної заяви (вхід. від 10.07.2019 № 13729/19), наслідком якого стало зменшення суми позову до 74 727,10 грн., сума судового збору за подання такої майнової вимоги відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 921,00 грн.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись, частиною першою статті 11, частиною першою статті 253, частиною першою статті 256, пунктом 1 частини другої статті 258, частиною першою статті 261, частиною першою статті 509, статями 525, 526, 629, частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Деконосидзе Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж Лузанівка, кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842) 74 727,10 грн. (сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 10 коп.) штрафу у розмірі 100 % заставної вартості устаткування та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 липня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов