Ухвала суду № 83326154, 29.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.07.2019 р. Справа№ 914/1472/19

Суддя Березяк Н.Є., розглянувши матеріали

заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС – ГРУП», с. Недра Баришівського району Київської області, про: у справізабезпечення позову №914/1472/19за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС – ГРУП», с. Недра Баришівського району Київської області,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК», м. Городок Львівської області, про: стягнення заборгованості у розмірі 850 858,37 грн за договором №18023В від 25.07.2018 р.,визнав, що дана заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, визначених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТС – Груп» звернулось з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» про стягнення заборгованості за договором №18023В від 25.07.2018 р. у розмірі 689 500 грн. Згідно умов даного договору позивач продав, а відповідач купив сертифіковані та марковані верстати деревообробні торгової марки IWM. Відповідач не перерахував кошти в погашення заборгованості, не підписав Акти приймання-передачі виконаних робіт з шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт та запуску обладнання, не відповів на претензію, що на думку заявника, свідчить про намагання відповідача уникнути відповідальності.

Як стверджує заявник, у нього є підозри щодо несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати, продати, знищити або знецінити обладнання, що утруднить чи унеможливить виконання судового рішення.

Відтак, позивач звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд вжити такий захід забезпечення позову як накладення арешту на автомобіль LEXUS RX 300, 2018 року випуску, дата реєстрації 23.03.2018, з об`ємом двигуна 1998, який, як стверджує заявник, знаходиться на балансі відповідача.

Як вбачається з проведеного судом аналізу підстав застосування заходів забезпечення позову за поданою заявою, розглянувши обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, про накладення арешту на автомобіль, суд вказує, що заявником належним чином не обґрунтовано обраний спосіб забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов`язаність відповідних дій та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами з метою захисту яких такий позов подано. Однак, жодних інших обгрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище та визнаних необгрунтованими, позивачем не наведено. Доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження наявного у нього майна, у тому числі грошових коштів, які можуть призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку прийняття такого на користь позивача, позивачем не надано. Наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу забезпечення позову, не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Із поданих матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не вважає, що позивачем доведено представленими доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без невжиття відповідних заходів забезпечення. Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог належності, достатності та допустимості доказів для підтведження заявлених вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС – Груп» про забезпечення позову (вх.№2044/19 від 25.07.2019) відмовити.

Ухвала набрала законної сили 29.07.2019 р. та підлягає оскарженню у порядку та строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Березяк Н.Є.