Рішення № 83326124, 29.07.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2019 року Справа № 913/181/19

м. Харків Провадження №17/913/181/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі в.о. уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Куліша В.М., м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Кадіївка Луганської області,

про стягнення 384000,00 грн.

Секретар судового засідання Пата А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі в.о. уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Куліша В.М. звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», як поручителя за договором поруки № 331 від 25.03.2015, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» за договором про мультивавлютну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009, про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 384000,00 грн,

Ухвалою суду від 06.05.2019, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі № 913/181/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У відповідності до розпорядження керівника апарату Господарського суду Луганської області від 24.06.2019 №154-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019, оскільки суддю Ворожцова А.Г. відраховано з особового складу суддів у зв`язку з припиненням повноважень останнього на підставі ст.123 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до наказу Господарського суду Луганської області №86-к від 21.06.2019, справу № 913/181/19 передано на розгляд судді Фонової О.С.

Ухвалою суду від 24.06.2019 прийнято справу № 913/181/19 до розгляду в новому складі суду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання відкладено на 15.07.2019 об 11 год. 20 хв.

Протокольною ухвалою від 15.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29.07.2019.

Сторони не скористались правом участі в судовому засіданні 29.07.2019, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву із викладенням власної правової позиції до суду не надав, причини неявки в судове засідання не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами позивачем на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

16.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», як Банком (позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», як Позичальником укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 (далі – Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 57317500 грн. 00 коп., а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти згідно з графіком зниження ліміту з кінцевим строком повернення - до 15.02.2011 включно, та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі, вказаному у п. 3.1 даного договору; для обліку наданих кредитних коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок: № 206320010794.09.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами строк з 10.07.2009 по 15.02.2011 за письмовими заявками позичальника за погодженням з банком при умові надання оригіналу договору купівлі-продажу цінних паперів загальною вартістю не менше 57000000,00 грн шляхом перерахування їх з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказано у письмових заявках.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти банку до 15.02.2011 включно шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок відповідно до Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди від 29.05.2014 Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами окремо за кожним траншем, виходячи з наступних процентних ставок: за користування кредитними коштами, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 - 10,25% річних; за користування кредитними коштами, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_2 - 21,50% річних, за користування кредитними коштами, що обліковуються на рахунку НОМЕР_3 - 21,50% річних, за користування кредитними коштами, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_4 - 21,50% річних, за користування кредитними коштами, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_5 - 21,50% річних. У разі порушення позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії - 43,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом; 43,0% річних - за період з терміну повернення кредиту а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі кредиту здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів у році (366 у високосному році), у місяці - по календарю.

Згідно з п. 3.4 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди від 09.07.2015 нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щоквартально. Позичальник сплачує проценти в строк з 01 до 10 числа першого місяця кожного кварталу (січень, квітень, липень, жовтень). У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з першого по останній календарний день попереднього кварталу. Проценти, нараховані за користування кредитними коштами по 31.03.2015 включно, сплачуються в термін до 17.02.2016 включно. Проценти, нараховані за користування кредитними коштами за період з 01.04.2015 по 30.06.2015 включно, сплачуються в термін до 30.09.2015 включно. Позичальник зобов`язаний виконувати умови абзацу першого п. 3.4 договору, при умові, в термін не пізніше останнього робочого дня кожного кварталу, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в сумі не менше 100000 грн. 00 коп. Первісний термін сплати - 30.09.2015. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (звітний період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний у п. 2.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у п. 3.2 даного договору.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими сторони вносили зміни та доповнення до Кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту (Додаткова угода від 29.05.2014), щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами (Додаткові угоди від 01.10.2009, від 01.02.2011, від 29.05.2014), щодо строків сплати процентів (Додаткові угоди від 12.01.2010, від 09.07.2010, від 11.01.2011, від 15.02.2011, від 08.07.2011, від 11.01.2012, від 10.07.2012, 16.11.2012, від 04.01.2013, від 15.02.2013, від 09.04.2013, від 10.07.2013, від 17.02.2014, від 10.04.2014, від 05.06.2014, від 10.07.2014, від 02.09.2014, від 28.10.2014, від 25.12.2014, від 20.02.2015, від 14.04.2015, від 09.07.2015), щодо строків повернення кредиту (Додаткові угоди від 15.02.2011, від 15.02.2013, від 17.02.2014, від 01.10.2015).

Зокрема, Додатковою угодою від 29.05.2014 до Кредитного договору сторони внесли зміни до п. 1.1 вказаного договору, зазначивши, що: «Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 92530000,00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти згідно з графіком зниження ліміту з кінцевим строком повернення, зазначеному у п. 2.4 цього договору, та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі, вказаному у розділі 3 даного договору; для обліку наданих кредитних коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок: № 206320010794.09, № 20630010794.001, № 20639010794.002, № 20636010794.005, № 20635010794.006».

Відповідно до п. 2.4 Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009 в редакції Додаткової угоди від 29.05.2014 Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти Банку згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток № 6 до договору) з кінцевим строком погашення до 17.02.2016 шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредит у загальному розмірі 92529970,00 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 25.03.2015 між Акціонерним товариством банком «Фінанси та Кредит», як Кредитором (позивач у справі), Публічним акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод», як Поручителем (відповідач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», як Боржником був укладений договір поруки №331 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель зобов`язався перед Кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання Боржником зобов`язань у розмірі 2714000,00 грн за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009, укладеним між Кредитором та Боржником, про надання Боржнику кредиту в розмірі 92530000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з процентних ставок, зазначених у п.3.1 Кредитного договору.

Згідно з п.2.1 Договору поруки у разі невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.2.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у т.ч. за основним боргом, щомісячними процентами та підвищеними процентами, за оплату комісійної винагороди, неустойки по основному боргу та процентам, а також за відшкодування всіх збитків.

Згідно з п.2.3 Договору поруки у разі непогашення Боржником заборгованості за Кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання строку сплати основного боргу та/або процентів, та/або комісійної винагороди, передбачених Кредитним договором, Кредитор набуває повне право вимоги від Поручителя сплатити борг у повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 Договору поруки вона припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за Кредитним договором не пред`явив вимоги до Поручителя.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/23183/16, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та Приватного акціонерного товариства «Росава» про стягнення 166077135,24 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитом у розмірі 92329970,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 53301597,55 грн, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 5544253,93 грн, пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2978104,04 грн та судовий збір у розмірі 191860,34 грн.

В іншій частині позову до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» відмовлено.

У позові Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Приватного акціонерного товариства «Росава» відмовлено.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» продовжує порушувати зобов`язання за Договором про мультивавлютну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача, як Поручителя, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 384000,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому, на підставі ч.9 ст. 165 ГПК України та ч.2 ст. 178 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обставини щодо видачі кредиту позивачем Публічному акціонерному товариству «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009 встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/23183/16. Вказаним рішення підтверджена заборгованість за кредитом сумі 92329970,00 грн та за відсотками в сумі 53301597,55 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частина 2 ст. 554 ЦК України встановлює, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення з поручителя 384000,00 грн відсотків за користування кредитними коштами. Однак, позивачем не визначено в позовній заяві та додатках до неї, за який період нараховані ці відсотки, за якою процентною ставкою, в тому числі, звичайною чи підвищеною, коли по ним виник обов`язок сплатити а з якої дати відбулось прострочення виконання зобов`язання відповідачем.

Суд звертає увагу, що поручитель відповідає за зобов`язаннями боржника, в тому числі, щодо сплати процентів за процентними ставками, вказаними в п.3.1 Кредитного договору, тому неможливість встановлення вихідних даних заявленої до стягнення суми відсотків негативно впливає на позитивний результат вирішення спору.

Крім того, згідно з ч. 2. ст. 555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

З наведеного припису законодавства вбачається, що поручитель повинен сплатити не просто суму, заявлену кредитором, а мати розуміння, що то є за сума, з чого вона складається, на підставі чого та за який період нарахована та тільки в такому разі мати можливість висунути заперечення проти вимоги кредитора.

Крім того, п.5.1 Договору поруки, зокрема, встановлено, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за Кредитним договором не пред`явив вимоги до Поручителя.

З п. 3.4 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди від 09.07.2015 та з рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/23183/16 вбачається, що деякі відсотки повинні бути погашені до кінця 2015 року та в І кварталі 2016 року. Враховуючи трирічний строк на пред`явлення вимоги до Поручителя з дня настання строку виконання зобов`язання за Кредитним договором, по деяких відсотках цей строк вже сплинув у 2018 році та першому кварталі 2019 року.

Водночас, не визначення позивачем періоду нарахування відсотків та моменту виникнення прострочення за ними, не дає можливості суду встановити, чи заявлена до поручителя вимога є погашеною чи ні.

Отже, само по собі посилання, як на преюдицію, на рішення суду у іншій справі, яким встановлено наявність заборгованості з відсотків за користування кредитом в сумі 53301597,55 грн. для стягнення з поручителя суми відсотків 384000,00 грн в межах раніше стягнутої суми, без визначення періоду її виникнення, відсоткових ставок та моменту виникнення прострочення оплати, є недостатнім з огляду на неможливість суду у цій справі перевірити правильність нарахування відсотків, ідентифікації цієї суми з точки зору періоду виникнення, для визначення наявності чи відсутності пропуску трирічного строку звернення до поручителя з вимогою, після пропуску якого порука вважається припиненою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 384000,00 грн, у зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 30.07.2019.

Суддя О. С. Фонова