Рішення № 83325999, 18.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа № 910/15770/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/15770/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ";

до акціонерного товариства "Укртрансгаз";

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Гарант Енерго М";

про стягнення 6 490 789,21 грн.

та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору

приватного підприємство "Гарант Енерго М";

до акціонерного товариства "Укртрансгаз";

про стягнення 6 490 789,21 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ризун В.В., ордер серії КВ № 767688 від 14.02.2019р.;

від відповідача: Ткаченко О.О., довіреність № 1-1161 від 06.06.2019р.

від третьої особи: Патерилов В.В., довіреність №ЗП105752 від 13.03.2019р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 6 490 798,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в односторонньому порядку припинив надання послуг з транспортування природного газу на підставі Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р., у зв`язку з чим виникла переплата за ненадані послуги в сумі 6 490 798,21 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 6 490 798,21 грн. залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

26.12.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання ухвали від 03.12.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі № 910/15770/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з огляду на складність справи. Підготовче засідання призначено у справі на 31.01.2019р.

30.01.2019р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в позові відмовити, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог.

Крім того, до відзиву на позовну заяву відповідач подав клопотання про залучення третіх осіб: Національне антикорупційне бюро України; Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; приватне підприємство "Гарант Енерго М".

У підготовчому засіданні 31.01.2019р. представник відповідача надав пояснення по суті спору та просив задовольнити клопотання про залучення третіх осіб.

Представник позивача, повідомлений належним чином про дату і час проведення судового засідання, у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про залучення третіх осіб до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019р. відкладено підготовче засідання на 14.02.2019р.

У підготовчому засіданні 14.02.2019р. представник відповідача повторно просив задовольнити клопотання про залучення третіх осіб.

Присутній у підготовчому засіданні 14.02.2019р. представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо залучення третіх осіб.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд задовольнив частково клопотання відповідача та залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Гарант Енерго М", як управителя належного позивачу майна, переданого на підставі Договору управління майном (активами) від 24.09.2018р. Проте, суд відмовив у залученні Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки відповідачем не зазначено яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки вказаних органів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. підготовче засідання у справі № 910/15770/18 відкладено на 14.03.2019р. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Гарант Енерго М".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. підготовче засідання у справі № 910/15770/18 відкладено на 28.03.2019р.

27.03.2019р. приватне підприємство "Гарант Енерго М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №910/15770/18 до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 6 490 789,21 грн. У вказаній позовній заяві також викладено клопотання про здійснення розгляду справи спочатку.

В судовому засіданні 28.03.2019р. оголошено перерву до 04.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019р. позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №910/15770/18 - приватного підприємства "Гарант Енерго М" до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 6 490 789,21 грн. залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

04.04.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення щодо усунення недоліків позовної заяви.

В судовому засіданні 28.03.2019р. суд встановив, що приватне підприємство "Гарант Енерго М" усунуло недоліки позовної заяви, яка була залишена без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019р. прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - приватного підприємства "Гарант Енерго М" до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 6 490 789,21 грн. до спільного розгляду з первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 18.04.2019р.

16.04.2019р. через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про витребування доказів.

17.04.2019р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви третьої особи з відповідними доказами на підтвердження своїх заперечень.

18.04.2019р. на адресу господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву третьої особи.

Присутній у підготовчому засіданні 18.04.2019р. представник позивача надав додаткові пояснення щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представники позивача та відповідача заперечили проти задоволення клопотання третьої особи.

Суд, розглянувши клопотання третьої особи, відмовив у його задоволенні, оскільки докази, які просить витребувати ПП "Гарант Енерго М" не стосуються предмету спору у даній справі.

Представник третьої особи просив надати час ознайомитись з поданими поясненнями та відзивом на позовну заяву третьої особи.

Відповідно до ст. 183 ГПК України, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.05.2019р.

29.05.2019р. через канцелярію суду від третьої особи надійшло пояснення відносно поданих позивачем та відповідачем заперечень на позовну заяву третьої особи.

30.05.2019р. через канцелярію суду від третьої особи надійшли клопотання про долучення документів до справи.

Присутній у підготовчому засіданні 30.05.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги та не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, та також просив призначити справу до судового розгляду.

Представник третьої особи також зазначив про можливість призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2019р.

Судове засідання відкладено на 18.07.2019р., у зв`язку з надходженням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.07.2019р. учасники справи оголосили вступне слово, суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідив в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві, та заперечив проти задоволення позовних вимог третьої особи.

Представник відповідача заперечив, як проти позову ТОВ «Енергія - Новий Розділ», так і проти позовних вимог ПП "Гарант Енерго М", посилаючись на те, що на даний час договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р. є чинним, а відтак відсутні правові підстави для повернення коштів, сплачених на виконання даного договору.

Представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги з посиланням на обставини, наведені у заяві про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами, та заперечив щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Енергія - Новий Розділ».

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.07.2019р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014р. між позивачем (за договором - замовник) та публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», яке в подальшому було перейменоване у акціонерне товариство «Укртрансгаз» (за договором - газотранспортне підприємство, відповідач) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013, за умовами якого відповідач зобов`язався надати замовнику послуги транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги у строки та порядку, передбаченими умовами цього договору.

Згідно з п.1.2 договору визначено річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника, який склав 120 300 тис. куб. м., у тому числі визначено обсяги по місяцях у наведеній в даному пункті договору таблиці.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що відповідач приймає від замовника газ на пунктах приймання передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування на території України до газорозподільчих станцій, де передає газ замовнику в газорозподільчі мережі.

Відповідно до п.5.5 договору, оплата вартості послуг транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем протягом січня-жовтня 2018 року на користь відповідача було здійснено попередню оплату послуг з транспортування природного газу на загальну суму 47 710 959,54 грн.

Проте, з 17.08.2018р. відповідач в односторонньому порядку достроково припинив та зупинив надання послуг щодо транспортування газу, належного позивачу.

Між сторонами було проведено звірку розрахунків та складено Акт, відповідно до якого станом на 30.10.2018р. було встановлено переплату позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на суму 6 490 798,21 грн., оскільки попередню оплату здійснено у розмірі 47 710 959,54 грн., а фактично послуг отримано на суму 41 220 159,33 грн.

В підтвердження факту надмірної сплати позивачем послуг, пов`язаних з транспортуванням газу, позивач також посилається на наявні в матеріалах справи платіжні доручення №10771 від 27.07.2018р., №10916 від 13.08.2018р., № 10917 від 13.08.2018р., №10938 від 13.08.2018р. та №20 від 11.10.2018р.

Також, позивач зазначає, що 01.09.2018р. та 01.10.2018р. між сторонами було складено акти приймання-передачі природнього газу, які свідчать про відсутність надання послуг щодо транспортування газу зі сторони АТ «Укртрансгаз» протягом вересня та жовтня 2018 року.

Позивач звертався до відповідача з листом за №4242 від 01.11.2018р. з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 6 490 798,21 грн. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач в односторонньому порядку припинив надання послуг з транспортування природного газу на підставі Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р., у зв`язку з чим виникла переплата за ненадані послуги в сумі 6 490 798,21 грн.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 6 490 798,21 грн. надмірно сплачених коштів.

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на відсутність у позивача права вимоги на повернення грошових коштів у сумі 6 490 789,21 грн., сплачених як попередня оплата послуг за договором.

Крім того, відповідач повідомив про здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №22016000000000243 від 22.06.2016р. відносно позивача, в рамках якого на майно, належне позивачу, накладено арешт, із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування. У зв`язку з чим, 24.09.2018р. між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та приватним підприємством «Гарант Енерго М» (третя особа у справі) були підписано договір управління майном (активами), що належить позивачу.

Отже, відповідач зазначає, що ПП «Гарант Енерго М» фактично прийняв арештовані активи в управління в жовтні 2018 року, в тому числі заявлені до стягнення позивачем кошти, оскільки зі сторони позивача здійснювались дії, які перешкоджали вчасному прийняттю майна в управління, та які призвели до зупинення надання теплової енергії населеним пунктам Львівської області.

Також, відповідач вказує на відсутність підстав для повернення заявлених до стягнення коштів, сплачених як попередня оплата по договору, оскільки згідно з умовами п.11.1 договору, останній є продовженим до 31.12.2019р., отже залишок попередньої оплати в розмірі 6 490 789,21 грн. є попередньою оплатою згідно з п.5.5 договору за послуги транспортування природного газу, які можуть надаватися відповідачем протягом дії договору у 2019 році.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ", а також позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - приватного підприємства "Гарант Енерго М" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 629 ЦК України).

Частинами 1, 2 та 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Пунктом 11.1 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору не заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі зміни та доповнення до договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача про припинення або розірвання договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013.

Відтак, договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013, згідно з умовами п.11.1, є продовженим до 31.12.2019р.

В той же час, умовами п.5.7 договору встановлено, що у разі надходження коштів від замовника в сумі, що перевищує вартість фактично наданих послуг з транспортування газу у звітному місяці, переплата зараховується газотранспортним підприємством, зокрема, у разі відсутності заборгованості за надані послуги - як оплата послуг у місяці, наступному за звітним.

Крім того, суд відзначає, якщо зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що залишок попередньої оплати в розмірі 6 490 789,21 грн., який заявлений до стягнення позивачем, є попередньою оплатою згідно з п.5.5 договору за послуги транспортування природного газу, які можуть надаватися відповідачем протягом строку дії договору у 2019 році.

Отже, підстави для повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 6 490 789,21 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 - відсутні, оскільки вказаний договір є чинним та діє до 31.12.2019р., що сторонами не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - приватного підприємства "Гарант Енерго М" з огляду на наведені нижче обставини.

У своїй позовній заяві приватне підприємство «Гарант Енерго М» просить суд стягнути на свою користь з відповідача грошові кошти у сумі 6 490 789,21 грн., обґрунтовуючи наступним.

Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07.06.2018р. у справі №760/14539/18 накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування на майно, належне ТОВ «Енергія-Новий Розділ», як єдиний майновий комплекс. Вказане в даній ухвалі майно передано в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

При цьому, ПП «Гарант Енерго М», як управитель, відповідно до умов укладеного з АРМА договору управління майном (активами) від 24.09.2018р. (зареєстрований в реєстрі за №7508) здійснює управління єдиним майновим комплексом, що належить ТОВ «Енергія-Новий Розділ».

Відповідно до п.1.3 договору управління майном, третя особа, як управитель, отримує право вимоги за усіма договорами власника активів, тобто позивача, які виникали в минулому та можуть виникати у майбутньому протягом терміну дії цього договору.

Так, було виявлено заборгованість відповідача в розмірі 6 490 789,21 грн., яка виникла перед позивачем внаслідок переплати за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р., і така заборгованість, на думку третьої особи з самостійними вимогами, є такою, що в силу факту укладення між АРМА та ПП «Гарант Енерго М», як управителем, договору управління майном перейшли в складі активів до ПП «Гарант Енерго М», як управителя, а відтак зазначений договір є достатньою правовою підставою для пред`явлення вимоги третьої особи, як управителя, до відповідача про сплату суми грошових коштів у розмірі 6 490 789,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, ПП «Гарант Енерго М» просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 6 490 789,21 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, позивач вказує на те, що за договором управління було передано в управління ПП «Гарант Енерго М» лише майновий комплекс, про що свідчить акт приймання-передачі нерухомого майна, а саме майновий комплекс Новороздільської ТЕЦ у вигляді трансформаторних підстанцій, газотурбінних установок та інших технічних приміщень, пов`язаних з виробництвом електричної та теплової енергії.

Будь-якого іншого майна, банківських рахунків або грошових коштів, належних позивачу, ПП «Гарант Енерго М» в управління не приймав.

Щодо посилань третьої особи на п.1.3 договору управління майном, позивач зазначає, що період, внаслідок якого утворилась сума переплати у розмірі 6 490 798,21 грн., тобто протягом 2018 року, не є предметом дослідження в межах кримінального провадження №22016000000000243. А майно, належне позивачу, як єдиний майновий комплекс з усім його рухомим, нерухомим та технічним обладнанням, визначено речовим доказом.

Статтею 98 Кримінального процесуального кодексу визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тому, на думку позивача, в управління третьої особи були передані виключно лише ті активи, що є речовими доказами в кримінальному провадженні №22016000000000243 згідно постанови слідчого від 05.05.2018р.

З огляду на це, жодні права вимоги, належні позивачу на дату винесення постанови слідчого (05.05.2018р.), на дату ухвалення ухвали слідчого судді (07.06.2018р.), а тим більше ті, що виникли у позивача в майбутньому (надмірно сплачені кошти перераховані згідно з платіжними дорученнями №10771 від 27.07.2018р., №10916 від 13.08.2018р., № 10917 від 13.08.2018р., №10938 від 13.08.2018р. та №20 від 11.10.2018р.), не передавались в управління АРМА і надалі не могли бути передані в управління від АРМА до ПП «Гарант Енерго М» на підставі договору управління.

Враховуючи викладене, дії третьої особи спрямовані на незаконне заволодіння майном позивача, та твердження ПП «Гарант Енерго М» щодо наявності у нього права вимоги за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р. є безпідставними.

Відповідач, заперечуючи проти вимог третьої особи з самостійними вимогами, зазначає, що станом на теперішній час ПП «Гарант Енерго М» з жодними вимогами стосовно повернення заявлених позивачем до стягнення коштів до відповідача не звертався.

При цьому, дія договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р. в силу умов п.11.1 є продовженою до 31.12.2019р., а отже грошові кошти в сумі 6 490 789,21 грн. є попередньою оплатою згідно умов вказаного договору за послуги з транспортування газу, які можуть надаватись відповідачем протягом дії договору у 2019 році.

24.09.2018р. між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та приватним підприємством «Гарант Енерго М» (третя особа у справі) було укладено договір управління майном (активами), що належить позивачу, та перелік якого також наведено у договорі.

Відповідно до п.1.3 договору управління майном, третя особа, як управитель, отримує право вимоги за усіма договорами власника активів, тобто позивача, які виникали в минулому та можуть виникати у майбутньому протягом терміну дії цього договору.

Відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя (статті 1030 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 1032 Цивільного кодексу України визначено, що установником управління є власник майна. У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Станом на день розгляду справи в суді, приватним підприємством «Гарант Енерго М» не надано доказів існування права вимоги до відповідача про сплату суми грошових коштів у розмірі 6 490 789,21 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 від 30.09.2014р., як і не є достатньою підставою такого права вимоги договір управління майном (активами) від 24.09.2018р. (зареєстрований в реєстрі за №7508), тим більше, що за своєю правовою природою, згідно норм чинного законодавства, за договором управління майном управителеві передається на певний строк майно в управління, а управитель зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління; грошові кошти не можуть бути предметом договору управління майном.

Також, зазначені третьою особою підстави для звернення з позовом не відображають в чому саме полягає інтерес установника управління.

Крім того, як встановлено вище судом, підстави для повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 6 490 789,21 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1410000013 - відсутні, оскільки вказаний договір є чинним та діє до 31.12.2019р.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" та позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - приватного підприємства "Гарант Енерго М", є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача; судові витрати третьої особи з самостійними вимогами покладаються відповідно також на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» відмовити повністю.

2. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - приватного підприємства "Гарант Енерго М" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2019р.

Суддя А.І. Привалов