
Справа № 426/12414/17
РІШЕННЯ
іменем України
30 липня 2019 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Попової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Луганській області, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, який в процесі розгляду уточнив, та просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку з 19/100 часток в домоволодінні, належного на момент смерті ОСОБА_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку земельної ділянки, належної на момент смерті ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 ; на 1/2 частку земельної ділянки, належної на момент смерті ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; виділити в натурі частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за запропонованим «Другий варіант» висновку № 1659-1662 від 27.12.2018 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за яким йому пропонується земельна ділянка площею 431 кв.м.; на грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (копії додаються).
ОСОБА_2 також є сином ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з 19/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної. ділянки № НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 , розташовану за адресою : АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 та недоотриманої пенсії. Спадкоємцями є він син померлої ОСОБА_1 , який прийняв спадщину згідно ч.1 ст.1269 ЦК України шляхом подачі заяви про прийняття спадщини та син померлої - ОСОБА_2 Заповіту залишено не було. Позивач у встановленому законом порядку звернувся за оформлення свідоцтва про право на спадкування за законом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Козової Ю.Ю. Заява про вступ до спадщини була зареєстрована у Спадковому реєстрі (справа № 59448619). Однак нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв`язку з вищевикладеним він звернувся до суду з позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 участі не брав, відповідно до письмового клопотання просив розглянути справу у його відсутність. Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а саме, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив на позов не подав.
Представник відповідача Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в судових засіданнях не брав участі, надавши заяву про розгляд справи без участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судовому засіданні участі не брав, від якого до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в судовому засіданні участі не брав, від якого до суду надійшли письмові пояснення з клопотанням про розгляд справи без участі їх представника. В поясненнях зазначили , в Державному земельному кадастрі містяться відомості про земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 за реєстраційним номером земельної ділянки у державному реєстрі прав № 3914035 від 18.12.2013 року; дані про реєстр невідомі щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 передбаченої для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (а.с. 86-88).
Дана заява подана в період чинності ЦПК України в редакції 2004 року та відповідала вимогам ст.ст. 119-120 цієї редакції ЦПК України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року.
Приписами п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України визначено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (відповідач) є синами ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (копії а.с. 27, 38).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть виданим 23 серпня 2016 року Дзержинським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 28).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з 19/100 (дев`ятнадцять сотих) часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки № НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджено копією державного акту на право вланості на земельну ділянку Серія НОМЕР_4 (а.с. 34), частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 , що підтверджено копією державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_5 та недоотриманої пенсії.
В матеріалах справи наданих на дослідження мається копія свідоцтва право власності на нерухоме майно від 17.07.2007 (а.с. 39) відповідно до якого ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить 44/100 часток, а ОСОБА_3 на таких же правах належить 56/100 часток домоволодіння АДРЕСА_6 .
Відповідно до договору дарування частки домоволодіння за цим договором Дарувальники зобов`язуються передати в рівних частках безоплатно у власність обдарованого дарунок 74/100 частки домоволодіння, а саме: ОСОБА_2 - 37/100 частки доволодіння, ОСОБА_3 - 37/100 частки домоволодіння, а обдаровуваний ОСОБА_1 - зобов`язується прийняти у власність 74/100 частки домоволодіння.
За згодою Дарувальників відчужувані 74/100 частки домоволодіння складаються з : житлового будинку Б-2 загальною площею 105.2 кв.м, житл. пл. 52,7 кв.м., прибудови Б-1, ганку б, балкону б, забору №6, №9, №11, воріт № 8, хвіртки №7, які переходять в конкретне користування Обдаровуваного» (а.с. 18).
Стосовно земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_6 , то згідно аналізу вищезазначених актів вбачається що земельні ділянки зазначені в актах на право власності на земельну ділянку (Серія НОМЕР_5 , Серія НОМЕР_6 , Серія НОМЕР_7 , Серія НОМЕР_4 ) утворені внаслідок поділу земельної ділянки зазначеної в акті на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_8 (а.с. 31).
З урахуванням вищенаведеного можливо зробити висновок, що земельна ділянка домоволодіння АДРЕСА_6 складається з декількох державних актів на право власності на земельну ділянку, які належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Згідно ст. 120 Земельного Кодексу оскільки ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок та споруди відповідно до Договору дарування частки домоволодіння від 09.08.2007 (а.с.18), а отже він має право на користування та перехід права власності земельної ділянки під власними спорудами.
Як вбачається з наданих державних актів на право власності на земельні ділянки, ОСОБА_3 на момент смерті належала земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , та на праві часткової власності земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Висновком експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи № 1659-1662 складеним 27.12.2018 (а.с. 150-165), домоволодіння АДРЕСА_6 , після спадкування повинно розподілятись між співвласниками наступним чином:
- Частка ОСОБА_1 :
74/100+(( 19/100)/2)=74/100+19/200 = 167/200;
- Частка ОСОБА_2 :
7/100+((19/100)/2)=7/100+19/200 = 33/200.
Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відповідно до законодавства розподіляється між правонаступниками в рівних частках, тобто 56/2=28 кв.м. кожному ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 )
Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 відповідно до законодавства розподіляється між правонаступниками наступним чином: ОСОБА_2 3/4 частки, що складає 728/4*3=546 кв.м., а ОСОБА_1 1/4 частки, що складає 728/4=182 кв.м
Як вбачається з вимог нормативних документів мінімальна необхідна площа однокімнатної квартири повинна складатись з приміщень певної площі:
житлової кімнати площею 15 кв.м. (у відповідності до вимог п. 2.24 ДБН В .2.2-15-05);
кухні площею 7 кв.м. (у відповідності до вимог п. 2.24 ДБН В.2.2-15-05); коридору площею 2,42 кв.м. (1,1м * 2,2м, у відповідності до вимог п. 2.30 ДБН В.2.2-15-05, та згідно планувального рішення будинку),
передпокою 2,7 кв.м. (1,5м* 1,8м, у відповідності до вимог п. 2.30 ДБН В.2.2- 15-05, та згідно планувального рішення будинку).
Мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири становить 27,12 кв.м.
Враховуючи частки співвласників визначені в дослідницькій частині висновку, до виділу в натурі частки співвласника будинку літ. А-1 домоволодіння АДРЕСА_6 , загальна площа відокремленої квартири має складати 27,12 кв.м.
Загальна площа будинку літ. А-1 згідно наявної технічної документації (а.с. 20) складає 57,8 кв.м. отже:
57,8*19/200= 5,49 кв.м.
де 19/200 (19/100:2) частка, яка належить на праві спадкування за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З урахуванням вищенаведених вимог та відповідних розрахунків встановлено, що розподіл домоволодіння АДРЕСА_6 у відповідності до часток співвласників 1/2 від 19/100 з урахуванням чинних на момент складання нормативно-правових актів, фактично не можливий.
Щодо вимоги позивача про виділення в натурі йому частки земельної ділянки відповідно до державного акту Серії НОМЕР_5 кадастровий номер НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 площею 431 кв.м., то експертом запропоновано ймовірний варіант (другий варіант) виділу в натурі між співвласниками площ земельних ділянок (а.с. 56 зворот), а саме:
ОСОБА_1 пропонується земельна ділянка площею 431 кв.м. по наступним межам:
Від точки А до точки Б на відстані 7,31 м вздовж АДРЕСА_2;
Від точки Б до точки В на відстані 6,19 вздовж АДРЕСА_2;
Від точки В до точки Г на відстані 3,02 в бік домоволодіння НОМЕР_3
Від точки Г до точки Д на відстані 0,91 м вздовж АДРЕСА_2;
Від точки Д до точки Е на відстань 13,55 м в глиб домоволодіння вздовж будівлі А-1;
Від точки Е до точки Ж на відстані 4,82 м вздовж будинку літ А-1;
Від точки Ж до точки З на відстань 14,87 м до межі домоволодіння АДРЕСА_7 ;
Від точки З до точки И на відстані 5,69 м вздовж межі домоволодіння НОМЕР_3 протиполежної від провулку сторони;
Від точки И до точки К на відстань 3,72 м вздовж межі домоволодіння № АДРЕСА_7 ;
Від точки К до точки Л на відстань 4,65 м вздовж межі домоволодіння;
Від точки Л до точки М на відстань 12,23 м вздовж межі домоволодіння НОМЕР_3 правої сторони;
Від точки М до точки Н на відстань 11,98 м вздовж межі домоволодіння НОМЕР_3 з правої сторони;
Від точки Н до точки А на відстань 5,77 м вздовж межі домоволодіння НОМЕР_3 з правої сторони;
ОСОБА_2 пропонується земельна ділянка площею 629 кв.м. відповідно до державного акту Серія НОМЕР_11 кадастровий номер НОМЕР_2 з вирахуванням частки ОСОБА_1 та наведеного в додатку 1.
Ухвалою суду зі Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області витребувано інформацію щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.02.2015 по 31.05.2016, становить 18590 грн. 76 коп. (а.с. 121).
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся за оформлення свідоцтва про право на спадкування за законом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Козової Ю.Ю. Заява про вступ до спадщини була зареєстрована у Спадковому реєстрі (справа № 59448619) (а.с. 16).
21 січня 2017 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Козова Ю.Ю. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 13).
Заповіту спадкодавцем за життя складено не було, свідоцтва про право на спадщину ніхто зі спадкоємців не отримував, що підтверджено інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (а.с. 199-205).
Згідно діючого законодавства України, спадкоємець може прийняти спадщину шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу або фактично прийняти спадщину, якщо він постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Нотаріус може встановити коло спадкоємців шляхом перевірки у Спадковому реєстрі наявності заведеної на підставі поданої заяви спадкової справи та шляхом перевірки кола осіб, що проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті згідно відповідної довідки.
Спадкоємець за законом, син померлої, ОСОБА_1 не надав нотаріусу відомостей стосовно кола спадкоємців, а саме - відповідної довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виданої компетентними органами України. Таким чином, встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України та згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України не є можливим.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Як зазначено у ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Тобто, матеріалами справи доведено, що позивач з незалежних від нього причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд. Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. За таких обставин суд вважає, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду. Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 і визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
На підставі ст.ст. 328,392,1216,1218,1268,1297ЦК України та керуючись ст.ст. 12,13,78-80,258,268,352 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Луганській області, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом- задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку з 19/100 часток в домоволодінні, належного на момент смерті ОСОБА_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки, належній на момент смерті ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки, належній на момент смерті ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 , виділити в натурі частку земельної ділянки відповідно до державного акту Серії НОМЕР_5 кадастровий номер НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 площею 431 кв.м. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 , право власності на грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Попова
Судове рішення № 83324650, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 30.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 426/12414/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: