Ухвала суду № 83319622, 23.07.2019, Яремчанський міський суд

Справа № 354/425/19

Провадження № 2/354/423/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Калинчук І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача 2 Камінського І. ОСОБА_2 ., Малетина А.Я.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади,-

встановив:

30.05.2019 року заступник керівника Надвірнянської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

03.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву, вмотивований тим, що позов подано неналежним позивачем, який оскаржив рішення органу місцевого самоврядування, що є актом одноразового застосування, вичерпало свою дію фактом його виконання - реєстрацією державою права власності позивача на земельну ділянку. Відповідно до вимог Закону України ’’Про прокуратуру’’ прокурор у кожному випадку, представляючи інтереси держави у суді, повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається зі змісту позову, позов пред`явлено в інтересах територіальної громади, бо прямо і однозначно вказано неналежним позивачем – прокурором ’’повернення земельної ділянки у власність територіальної громади’’. При цьому одним із відповідачів за позовом є Ворохтянська селищна рада. Виходячи із положень Закону України ’’Про місцеве самоврядування в Україні’’, єдиною особою, що вправі діяти в суді в інтересах територіальної громади є виконавчий орган сільських, селищних, міських рад, а не прокурор. Відповідач ОСОБА_3 вважає, що згідно положень Закону України ’’Про прокуратуру’’ та наявних в справі матеріалів не вбачається, щоби прокурор міг звернутися до суду, зокрема в інтересах виконавчого органу місцевого самоврядування, бо цей орган за визначенням є організацією, що здійснює професійне самоврядування. З наведених вище обґрунтувань відповідач ОСОБА_3 просить суд позовну заяву повернути прокуророві, як суб`єкту, який в справі не має процесуальної дієздатності.

23.07.2019 року від позивача до суду в порядку ст..199 ЦПК України надійшла відповідь на відзив відповідач ОСОБА_3 , з обґрунтуванням підстав для звернення прокурора до суду.

Представники відповідача Вербіцької С.В.в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання щодо повернення позовної заяви прокурору.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заперечив щодо повернення позовної заяви.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступного.

Питання повернення позовної заяви вирішується судом з врахуванням вимог розділу ІІІ глави 2 ЦПК України на стадії вирішення питання відкриття провадження чи залишення позовної

руху з наступним поверненням позовної заяви, до відкриття провадження у справі.

07.06.2019 року ухвалою судді провадження у справі відкрито.

А тому, суд вважає за необхідне застосувати норми ЦПК України, які регулюють питання постановлення ухвал на стадії відкритих проводжень у цивільних справах.

Частинами 4 і 5 ст.56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 185 ЦПК України передбачено випадки залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Так, заява повертається у випадках, коли в т.ч. заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст..257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо в т.ч. позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно

Відповідно до ст..131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора щодо представництва інтересів держави в суді також визначено ст.23 Закону України ’’Про прокуратуру’’.

Виходячи з правового аналізу вищезазначених норм закону, прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, з належним огрунтуванням наявності підстав для такого представництва.

При цьому, прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва, та у виключних випадках, коли суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або ж неналежним чином здійснює такий захист законних інтересів держави, чи такий орган взагалі відсутній.

Прокурор в позовній заяві доводить, що він набув самостійного статусу позивача у спірних правовідносинах, оскільки є наявний орган центральної виконавчої влади - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, але він не має відповідних повноважень. До повноважень Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідно до Постанови кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2015 року, зазначено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право тільки звертатись до суду з позовом

про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування

якими закінчився. Крім того, відповідно до п.3 ч.6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №308 від 17.11.2016 року, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Тому, до повноважень Головного управління не відноситься повноваження здійснення визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними державних актів на право постійного користування чи власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Разом з тим, прокурором в позовній заяві не зазначено чиї саме інтереси він представляє: 1)держави при відсутності уповноваженого органу; 2) наявності такого органу без належних повноважень за законом; 3) наявність такого органу з повноваженнями проте бе належного виконання таких; 4) чи в інтересах територіальної громади селища Ворохта, за відсутності належного реагування цього органу місцевого самоврядування. При цьому, прокурор в позовній заяві водночас зазначає, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, а отже розпорядником такої земельної ділянки був та є орган місцевого самоврядування.

ька селищна рада не може звертатися до суду із відповідним позовом, є передчасним.

В такій категорії спірних відносин та поданій позовній заяві – повернення земельної ділянки (в даному випадку витребування земельної ділянки) вправі звертатися із позовною заявою і органи місцевого самоврядування, оскільки позовні вимоги по віндикаційному позову щодо таких спірних правовідносин не повинні стосуватись оскарження рішення орану місцевого самоврядування, про що висловилась і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018р.

При цьому, прокурор у позовній заяві не зазначив, яка ж частина земельної ділянки, ящо передана Ворохтянською селищною радою безоплатно у власність ОСОБА_3 , відноситься до земель сільськогосподарського призначення та входить до державної власності, а яка частина відноситься до комунальної власності, що є землями водного фонду- прибережними захисними смугами. Саме таке доведення та визначення при поданні позову прав власності на спірну земельну ділянку до її передачі у власність ОСОБА_3 , могло б чітко визначити чи в даному спорі порушені права власності держави на землю чи селищної ради.

Представник позивача - прокурор у відповіді на відзив посилаючись на норми КПК України також зазначає, що під час вивчення Надвірнянською місцевою прокуратурою матеріалів кримінального провадження №42017090000000166 від 10.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, було встановлено ряд порушень вимог земельного та водного законодавства під час відведення у власність земельної ділянки на території смт.Ворохта, Яремчанської міської ради. У той же час, прокурор при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений відповідно до п.12 ч.2 ст.36 КПК України, пред`явити цивільний позов у кримінальному провадженні в інтересах держави, в подальшому в рамках кримінального провадження, у порядку визначеному цим Кодексом та законом. Однак, даний цивільний позов не заявлений у кримінальному провадженні, а в порядку цивільного судочинства за ч.3 і ч.4 ст.56 ЦПК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що прокурор не належно обґрунтував та довів перед судом підстави для звернення до суду по даній справі.

Окрім того, доводи відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву прокурора про те, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, як наслідок вони не можуть бути

скасовані чи змінені після їх виконання, а рішення Ворохтянської селищної ради від 27.05.2015 року №397-32/2015 вичерпало свою дію фактом його виконання (видача Державного акту), суд вважає доведеними при розгляді даного клопотання у цивільній справі.

Як підсумок, розглядаючи клопотання відповідача ОСОБА_3 про повернення позовної заяви прокурору, суд прийшов до переконання про те, що вирішуючи питання чи діяв прокурор самостійно із набуттям статусу позивача, чи діяв в інтересах держави при відсутності

відповідного органу, який має відповідні повноваження але неналежним чином їх здійснює, чи діяв від імені органу, у якого відсутні повноваження, наявні всі підстави для залишення без розгляду позовної заяви за відсутності представництва інтересів прокурором.

Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2019 року справа №927/246/18 вказав, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відтак, позов прокурора, який поданий особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, відповідно до ст.257 ЦПК України, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади – залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 26.07.2019 року.

Головуючий суддя: М.В.Польська