Рішення № 83319001, 22.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/1480/19

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представників відповідача - Цимбалюк О.В., Василенка А.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019;

- cтягнути з Хмельницької митниці ДФС (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 ідентифікаційний код юридичної особи - 39423132, р/р 37347140020026, МФО 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 59222,51 грн., зокрема: 18 468,36 грн. мита, 40 651,02 грн. ПДВ та 103,13 грн. акцизного збору, як різницю між визначеною відповідачем митною вартістю легкового автомобіля та його дійсною вартістю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача згідно довіреності було придбано на аукціоні на ім`я позивача у польської компанії - посередника DOBROCAR Sp. z.o.o. (код юридичної особи - НОМЕР_2 ) легковий автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 за ціною 18000,00 євро, що підтверджується фіскальним чеком про оплату коштів DOBROCAR Sp. z.o.o. за № 701-03-87-116 від 01 березня 2019 року. Стартова вартість на аукціоні вказаного автомобіля підтверджується рахунком - фактурою (інвойс) № 5832251 від 05.02.2019, наданою організатором аукціону - ОСОБА_3 . З врахуванням витрат на оформлення автомобіля, аукціонних документів, його зберігання загальна вартість автомобіля станом на день придбання склала 78154 польських злотих, що у відповідності до офіційного курсу становило 18 137,90 Євро, що підтверджується митною декларацією №19РL402010Е0247830 від 01 березня 2019 року, з відміткою польської митниці про вивезення авто від 08 березня 2019 року. З метою завезення автомобіля на митну територію України, позивачем 06 березня 2019 року на рахунок Хмельницької митниці ДФС в якості попередньої оплати за митне оформлення автомобіля було сплачено 191 600,00 грн., що еквівалентно 6319,45 Євро та підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1287793112.1 від 06.03.2019. З такою митною вартістю автомобіль перетнув митний кордон України на Львівській митниці ДФС, що підтверджується митною декларацією ДКД - ЕЕ № UА 400030.2019.11691 від 08.03.2019. Передбачені діючим законодавством України, митні платежі становили: (121) ввізне мито (10%) -54 574,37 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 636,77 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 122 790,97 грн. Однак, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю автомобіля зобов`язав позивача надати інші документи, підтверджуючі фактичну вартість ввезеного на митну територію України товару, зокрема - легкового автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 . 13 березня 2019 року судовим експертом автотоварознавцем, проведено експертне авто товарознавче дослідження, та складено Висновок №1128, в якому зазначено вартість вказаного автомобіля, що ввезений на митну територію України може складати 19 100,00 Євро, що становило 567 659,64 грн. 14.03.2019 позивач доплатила 9 500,00 грн. за митне оформлення легкового автомобіля, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1294480815.1 від 14.03.2019. Станом на 14 березня 2019 року за офіційним курсом НБУ це становило 314,75 Євро. Проте, 14.03.2019 Хмельницькою митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митної декларації та митному оформленні автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 за ввізною ціною 19 100,00 Євро. З цих підстав, відповідачем було видано картку відмови №UА400030/2019/01260, повідомлення декларанту №320779 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2019/001182/2 від 14.03.2019. Згідно з рішенням корегована вартість ввезеного позивачем авто визначена в сумі 23 910,50 Євро, а відтак суму зобов`язань за митне оформлення ввезеного авто перераховано, внаслідок чого позивачу додатково до оплати виставлено ще 49 150,00 грн. У відповідності до електронної митної декларації №UА400030/2019/012571 сума митних платежів розрахованих з корегованої вартості автомобіля - 730 427,30 грн. становила - 250224,62 грн., з яких: (121) ввізне мито (10%) - 73 042,73 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 739,90 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 163 441,99 грн. 18 березня 2019 року вказану суму позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1298583029.1. 20 березня 2019 року ввезений легковий автомобіль було встановлено на облік в Хмельницькому регіональному сервісному центрі МВС України та видано на ім`я позивача Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Позивач вважає дії відповідача неправомірними, в зв`язку з тим, що ним безпідставно завищено вартість ввезеного легкового автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 , внаслідок чого звернувся до суду з адміністративний позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 05.06.2019 відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів поданих до митного оформлення встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. За результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої декларантом вартості зазначеного транспортного засобу вартості ідентичних товарів встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, які ставлять під сумнів достовірність заявленої вартості автомобіля, а саме: рахунок-фактура від 01.03.2019 №AUK10753 виписаний компанією DOBROCAR Sp. z.o.o., яка згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля від 05.11.2015 №2015ЕХ14373 ніякого відношення до даного автомобіля не має, так як, там зазначений інший власник. У цій фактурі ціна транспортного засобу становить 18000 євро, вказані умови поставки DAP Lwow, електронна адреса польської компанії DOBROCAR Sp. z.o.o. info@ехlеаsingсаr.соm.uа (що відповідає українському домену); автомобіль надійшов з Польщі (м. Варшава), однак згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля від 05.11.2015 №2015ЕХ14373 транспортний засіб зареєстрований у Франції (в місті Saint girod 73410); копія митної декларації країни відправлення від 01.03.2019 №19РЕ402010Е0247830 містить інформацію щодо вартості автомобіля у сумі "78154,00", при цьому не зазначена валюта, що суперечить положенням частини 2 ст. 52 МКУ; документи для підтвердження реального пробігу автомобіля (наприклад сервісної книжки, документів відправника) надані не були; згідно витягу із спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу SСНWАСКЕ, виданого ДФС України вартість продажу даного транспортного засобу в Європі з врахуванням комплектації та характеристик складає 23910,50 Євро, що було зазначено системою АСАУР, та не відповідає інформації щодо вартості (19100 Євро) з аналогічного витягу, наданого експертом із висновком від 13.03.2019 №1128. При цьому, наданий експертом витяг виданий невідомою фірмою Stepanovska Handel, інформація щодо діяльності якої відсутня. В зв`язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля та з метою відпрацювання згенерованих профілів ризику, позивачу було надіслано вказане повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Позивачем у відповідь на це повідомлення 14.03.2019 відповідачу надіслано копію касового чеку, який не містить інформації щодо платника та автомобіля, а номер рахунку-фактури зазначений від руки невідомою особою. Відтак, документи, які б спростовували виявленні розбіжності та підтверджували достовірність заявленої фактурної вартості надані не були. Враховуючи вищезазначене Хмельницькою митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості від 14.03.2019 №UA400000/2019/001182/2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено, що довірена особа позивача придбав на аукціоні у польської компанії - посередника DOBROCAR Sp. z.o.o. (код юридичної особи - 7010387116) легковий автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 за ціною 18000,00 євро.

Враховуючи витрати на оформлення автомобіля, аукціонних документів, його зберігання загальна вартість автомобіля станом на день придбання склала 78154 польських злотих, що у відповідності до офіційного курсу становило 18 137,90 Євро.

З метою завезення автомобіля на митну територію України, позивачем на рахунок Хмельницької митниці ДФС в якості попередньої оплати за митне оформлення автомобіля було сплачено 191 600,00 грн., що еквівалентно 6319,45 Євро та підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1287793112.1 від 06.03.2019.

З такою митною вартістю автомобіль перетнув митний кордон України на Львівській митниці ДФС, що підтверджується митною декларацією ДКД - ЕЕ № UА 400030.2019.11691 від 08.03.2019.

Передбачені діючим законодавством України, митні платежі становили: (121) ввізне мито (10%) -54 574,37 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 636,77 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 122 790,97 грн. Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю автомобіля зобов`язав позивача надати інші документи, підтверджуючі фактичну вартість ввезеного на митну територію України товару.

На замовлення позивача 13 березня 2019 року судовим експертом автотоварознавцем, проведено експертне автотоварознавче дослідження та складено Висновок №1128, в якому зазначено вартість вказаного автомобіля може складати 19 100,00 Євро, що становило 567 659,64 грн.

Враховуючи висновки експерта позивачем 14.03.2019 доплачено різницю у вартості автомобіля між задекларованою сумою та сумою визначеною у висновку експерта в розмірі 9500,00 грн., що за офіційним курсом НБУ становило 314,75 Євро за митне оформлення легкового автомобіля, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1294480815.1 від 14.03.2019.

Проте, 14.03.2019 Хмельницькою митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації та митному оформленні автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 за ввізною ціною 19 100,00 Євро., та видано картку відмови №UА400030/2019/01260, повідомлення декларанту №320779 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2019/001182/2 від 14.03.2019.

Згідно з рішенням корегована вартість ввезеного позивачем авто визначена в сумі 23 910,50 Євро, а відтак суму зобов`язань за митне оформлення ввезеного авто перераховано, внаслідок чого позивачу додатково до оплати виставлено ще 49 150,00 грн. У відповідності до електронної митної декларації №UА400030/2019/012571 сума митних платежів розрахованих з корегованої вартості автомобіля - 730 427,30 грн. становила - 250224,62 грн., з яких: (121) ввізне мито (10%) - 73 042,73 грн.; (185) акцизний збір (225 Євро) - 13 739,90 грн.; (128) податок на додану вартість (20%) - 163 441,99 грн.

18 березня 2019 року вказану суму позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1298583029.1.

20 березня 2019 року ввезений легковий автомобіль було встановлено на облік в Хмельницькому регіональному сервісному центрі МВС України та видано на ім`я позивача Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки останній безпідставно завищив вартість ввезеного легкового автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 , а тому звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як уже встановлено судом, декларантом ОСОБА_1 , були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: рахунок-фактура від 01.03.2019 №AUK10753 виписаний компанією DOBROCAR Sp. z.o.o.; декларацію про походження товару від 05.11.2015; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) від 08.03.2019 UА20903/2019/17285, свідоцтво про реєстрацію автомобіля від 05.11.2015 №2015ЕХ14373; калькуляцію транспортних витрат від 11.03.2019; висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1128 від 13.03.2019; договір про надання послуг митного брокера № 441 від 01.03.2019; паспорт громадянина України; інші некласифіковані документи; митну декларацію країни відправлення від 01.03.2019 №19РЕ402010Е0247830, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 12.04.2018 FN252392; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 14.03.2019 №UA400030/2019/012348. Зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару.

Тобто, судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2019/01260 від 14.03.2019.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 коментованої статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA400030/2019/012348 від 14.03.2019, визначено за резервним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною визначеною у висновку експертного автотоварознавчого дослідження про вартість характеристики товару № 1128 від 13.03.2019.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст висновку експертного автотоварознавчого дослідження про вартість характеристики товару № 1128 від 13.03.2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Республіки Польща інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу польською компанією - посередником DOBROCAR Sp. z.o.o. (код юридичної особи - 7010387116) легкового автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 , та отримання або не отримання від позивача (довіреної особи позивача) готівкою коштів в сумі 18 137,90 Євро, та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів за № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Джерело інформації: АСАУР ДФС «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів».

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови від 14.03.2019, а також у відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019, справа №809/278/17.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною визначеною у митній декларації щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною визначеною у висновку експертного № 1128 від 13.03.2019.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації, що було встановлено експертом при проведенні автотоварознавчого дослідження про вартість характеристики товару - легкового автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 .

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу - легкового автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2.0 TD4 150 SE BVA Mark III, 2015 року випуску, з номером шасі (VIN - cod) НОМЕР_3 , який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Окрім того, суд зазначає, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про cтягнення з Хмельницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 59222,51 грн., зокрема: 18 468,36 грн. мита, 40 651,02 грн. ПДВ та 103,13 грн. акцизного збору, як різницю між визначеною відповідачем митною вартістю легкового автомобіля та його дійсною вартістю, суд зазначає, що останні належать до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як зазначалося вище, позивачем 14.03.2019 подано до митного органу митну декларацію № UА400030/2019/012348, в якій самостійно задекларовано вартість транспортного засобу в розмірі 577242,96 грн./19125,20 Євро, в якій згідно 47 графи «нарахування платежів» необхідно було сплатити митні платежі: мито - 57 724,30 грн., акцизний податок - 13 575,25 грн., ПДВ - 129 708,50 грн., та сплачено через банківську установу, що підтверджується квитанцією Приватбанку №0.0.1294480815.1 від 14.03.2019.

14.03.2019 відповідачем відмовлено в митному оформленні вказаної МД, про що складено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2019 №UА400030/2019/01260.

18.03.2019 декларантом подано МД №UA400030/2019/012571, в якій задекларовано вартість транспортного засобу в розмірі, визначеному Митницею - 730427,30 грн./23910,50 євро, та сплачено різницю між самостійно задекларованою сумою та сумою визначеною митним органом в розмірі - 49226,57 грн., в якій згідно 47 графи «нарахування платежів» необхідно сплатити митні платежі: мито - 73 042,72 грн., акцизний податок - 13 739,90 грн., ПДВ - 163 441,99 грн..

Суд не погоджується із позицією позивача про стягнення з відповідача переплаченої суми митних платежів розрахованої із суми 18 137,90 Євро, оскільки позивачем при розмитнені транспортного засобу самостійно подано декларацію № UА400030/2019/012348 від 14.03.2019, сума транспортного засобу в якій становила 19125,20 Євро. Із зазначеної суми транспортного засобу позивач самостійно сплатив митні платежі. Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що митна вартість, яка позивачем заявлена самостійно, становить 19125,20 Євро, відповідно до поданої митної декларації № UА400030/2019/012348 від 14.03.2019, по якій приймалося оскаржуване рішення митного органу.

Отже, враховуючи зазначене різниця в сумі митних платежів між визначеною відповідачем та визначеною позивачем у декларації складає - 49226,57 грн., а тому позовні вимоги позивача про стягнення коштів з Хмельницької митниці ДФС на його користь, а саме різниці митних платежів, належать до задоволення на суму 49226,57 грн.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 1407,09 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 400000/2019/001182/2 від 14.03.2019 року.

Стягнути з Хмельницької митниці ДФС (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 ідентифікаційний код юридичної особи - 39423132, р/р 37347140020026, МФО 820019, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 49229,57 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1407,09 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька митниця ДФС (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 39423132)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький