Рішення № 83318780, 30.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2174/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2174/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач) , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 78 Протоколу №32 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.03.2019 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення такої допомоги, як інваліду ІІ групи з 08.05.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до п. "б" ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та вжити заходів до її виплати.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що він обстоює власне право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи, встановленої внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Проте, відповідач протиправно відмовляє у призначенні такої допомоги, помилково вважаючи не доданими позивачем документи про причини і обставини одержання ОСОБА_1 поранення (контузії, травми, каліцтва).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Полтавський обласний військовий комісаріат (надалі - третя особа, Полтавський ОВК).

Згідно з поясненнями третьої особи від 02.07.2019, наданими на адміністративний позов, Полтавський ОВК на виконання судового рішення по справі №1640/2915/18 подав Міністерству оборони України як розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Однак рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №32 від 15.03.2019) у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відмовлено, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку №975. Про прийняте рішення позивачу повідомлено листом від 22.03.2019 №12/770. Рішення комісії третя особа вважає законним та просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, вказує, що позивач пропустив трьохрічний строк для реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 25-26).

16.07.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на обставини безпідставності позову, оскільки ОСОБА_1 не подав на розгляд комісії Міністерства оборони України копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що таке не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зауважує, що обов`язок доведення причин та обставин поранення належить заявнику та обласному військовому комісаріату за його місцем проживання (а.с. 40-45).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

До суду лише 29.07.2019 повернулося зворотне повідомлення про вручення позивачу 25.07.2019 ухвали про призначення заяви до судового розгляду.

У зв`язку з цим суд здійснює розгляд даної справи 30.07.2019.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.10.1980 по 27.10.1982 проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де приймав участь в бойових діях.

В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що в липні 1981 року він при виконанні службового завдання отримав осколкові поранення голови, тулубу та контузію.

Згідно з витягом з Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3351 від 27.12.2013 вогнепальне осколкове поранення голови (з ушкодженням кісток черепа), (контузія), тулубу ззаду колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1962 року народження, наслідком якого стали рубці: в тім`яно-потиличній ділянці зліва, на 10,5 см вгору та вправо від верхньої третини завитка лівої вушної раковини відмічається деформація кісток черепа, з западаючою поверхнею, неправильно-овальної форми, розміром 4,5 * 3,5 см, на тлі якого шрам шкіри, білесуватого кольору, округлої форми, 0,5 см в діаметрі. По біляхребтовій лінії зліва, на рівні 6-го грудного хребця, подібний шрам шкіри до вище описаного на рівні шкіри 0,7 см в діаметрі, що підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) №2118 від 26.11.2014 обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА, та яке у подальшому призвело до розвитку: стійких залишкових явищ перенесеної тяжкої ЧМТ (контузії головного мозку 1981 р.). Посттравматичного церебрального арахноїдиту з ліквородинамічними ознаками. Посттравматичної енцефалопатії ІІ ст., двобічної пірамідної недостатності, виражених вестибулоатактичних порушень, з гіпомнестичним синдромом, що підтверджується військовообліковими та медичними документами, - поранення, контузія, захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 32).

У зв`язку з наявністю поранення, контузії та захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, позивачу рішенням Полтавської МСЕК була призначена друга група інвалідності з 08.05.2014, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії 10 ААА №172686 від 19.05.2014 (а.с. 29).

Після повторного огляду ОСОБА_1 визнано інвалідом ІІ групи з 15.05.2017 безтерміново, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії АВ 0563564 (а.с. 30).

15.05.2018 позивач звернувся зі заявою до Полтавського ОВК щодо складання висновку про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, та направлення висновку на комісію Міністерства оборони України

Листом Полтавського ОВК від 31.05.2018 № 12/1188 позивача повідомлено про те, що його документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 розглянуто. Зазначено, що згідно з переліком документів, визначених Порядком та умовами призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, підставою для виплати допомоги, зокрема, є документ, що свідчить про причини та обставини поранення. Згідно з пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) підтверджуються довідкою, виданою військовою частиною або достовірними документами про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи). Оскільки копію документа, що свідчить про причини та обставини травми не було надано, матеріали не можуть бути поданими на розгляд розпорядникові бюджетних коштів на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Крім того у представлених документах відсутня військова частина, військове звання ОСОБА_1 в період проходження строкової військової служби.

Позивач оскаржив цю відмову до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №1640/2915/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського ОВК про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову Полтавського ОВК у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка оформлена листом від 31.05.2018 № 12/1188. Зобов`язано Полтавський ОВК скласти висновок за заявою ОСОБА_1 від 15.05.2018 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та статей 16, 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як інваліду війни ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити такий висновок на розгляд комісії Міністерства оборони України.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №1640/2915/18 Полтавським ОВК 20.11.2018 складено та направлено директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який з 15.05.2017 визнаний інвалідом ІІ групи, зазначивши, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Разом із висновком направлено заяву позивача та копії документів: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі № 1640/2915/18, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2018, довідки МСЕК про встановлення інвалідності серія 10ААА № 172685 від 08.05.2014, довідки МСЕК про встановлення інвалідності серія АВ № 0563564 від 15.05.2017; витягу з протоколу ВЛК про встановлення причинного зв`язку поранення (травми, контузії, каліцтва), акту судово-медичного дослідження; військового квитка, посвідчення інваліда війни, паспорта, ідентифікаційного коду та згоди на обробку персональних даних.

Пунктом 78 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2019 № 32 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (Полтавський ОВК), якого 27.10.1982 звільнено зі строкової військової служби та 08.05.2014 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 10ААА № 172685 від 08.05.2014). Заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги…, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 22.11.2013 №2128, який складено зі слів заявника, та висновок

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Полтавського ОВК від 22.03.2019 № 12/770.

Не погодившись із вищевказаним рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування пункту 78 Протоколу №32 засідання комісії Міністерства оборони України, зобов`язавши останнього прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 як інваліду ІІ групи з 08.05.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, що пов`язане із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам та запереченням, суд виходить з наступних міркувань.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (надалі - Закон № 2232-ХІІ).

Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ), у ст. 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності вперше) встановлено, що встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 162 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Водночас, статтею 164 Закону № 2011-XII передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 163 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок № 975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Означені норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 162 Закону № 2011-XII.

Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 164 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 164 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Суд звертає увагу, що Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

У відповідності до п. 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (надалі - Положення № 402) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Відповідно до п. 21.3 зазначеного вище Положення, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, постанови військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до п. 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення № 402).

З огляду на викладене, відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку №975 вказівки про конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Отже, відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.

Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Як свідчить зміст п. 11 Порядку № 975, питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника. Цим же пунктом Порядку встановлено, що про необхідність додання до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Згідно з п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим, абз. 7 п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Положення №530) встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв`язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналіз зазначених норм свідчить на користь висновку про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. У свою чергу, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Водночас, відсутність документів, визначених п. 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.

Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.

При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребовування.

Саме такий правовий висновок сформулювала Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18 (номер в ЄДРСР 81047127), розвинувши позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 05.10.2018 у справі № 265/7930/16-а.

Надані відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги копія витягу з протоколу №3351 від 27.12.2013 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2118 від 26.11.2013 не містять відомостей про обставини поранення ОСОБА_1 , зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

На переконання суду, висновки спеціаліста у галузі медичної експертизи, які зазначені в акті судово-медичного дослідження № 2118 від 26.11.2013, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення шрамів на тілі пораненням, яке могло мати місце у липні 1981 року. В цьому висновку спеціаліст наголошує на неможливості зробити категоричні висновки стосовно виду предметів, якими обстежуваному завдано травми, механізму утворення тілесних ушкоджень, можливих обставин травмування, з огляду на відсутність відповідних судово-медичних даних і первинної медичної документації.

ОСОБА_1 не надав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, викладене у формі протоколу №2118 від 26.11.2013, в обставинах цієї справи не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 15.03.2019 № 32, прийняте в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень, а тому підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

За таких обставин підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун