Ухвала суду № 83318737, 29.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4484/19

УХВАЛА

29 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за результатом розгляду якої, позивач просить суд:

Визнати дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , оформленої листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № К-11366/0-3646/0/37-19 від 14.06.2019 року видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) – протиправними;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту відведення, - за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Ухвалою суду від 29.07.2019 року відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом з адміністративним позовом, 26.07.2019 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, за результатом розгляд якої, позивач просить суд:

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки НОМЕР_1 :001*___ орієнтовною площею 198 га, яка розміщена на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), - до вирішення справи по суті.

Заборонити Державному підприємству «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (65078, Одеська обл.., м. Одеса, вул. Космонавтів, 34) здійснювати виконання робіт із землеустрою з підготовки лотів для проведення земельних торгів,а саме: виконання робіт із землеустрою щодо земельної ділянки НОМЕР_2 ___ орієнтовною площею 198 га, яка розміщена на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), - до вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що відповідач направив на адресу позивача лист стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 з відмовою у задоволенні вимог позивача на підставі того, що зазначена земельна ділянка нібито наказом від 12.09.2018 року № 77 включена у перелік земельних ділянок, право оренди на які, виставляються на земельні торги окремими лотами і до якого включена земельна ділянка, що зазначена у заяві позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року по справі № 420/847/19 : визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки: за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.08.2018р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) з урахуванням висновків суду з прийняттям рішення відповідно до законодавства. В свою чергу, відповідач, направив на адресу позивача лист № К-11366/0-3646/0/37-19 від 14.06.2019 року про розгляд повторно клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність з відмовою у задоволенні клопотання, оскільки на земельний масив надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у тому числі і на бажану до відведення позивачем земельну ділянку. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони проводити торги з продажу права оренди на дані земельні ділянки може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд дослідив заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є оформлена листом № К-11366/0-3646/0/37/19 від 14.06.2019 року відмова відповідача у наданні позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З огляду на вказаний лист, підставою для відмови є надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельний масив, у тому числі, і на бажану позивачем земельну ділянку.

Тобто, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало не включення зазначеної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, як під час первинного звернення, а надання такого дозволу іншій особі.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що наведені позивачем заходи забезпечення позову щодо заборони проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки не стосуються предмета спору та жодним чином не впливають на можливість виконання рішення суду у даній справі.

Наведені у ч.2 ст.150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

З огляду на заяву про забезпечення позову, вона складається тільки з тверджень про можливе теоретичне нанесення шкоди інтересам позивача.

Будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд робить висновок, що клопотання про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 133,150, 151, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до п.15.5 Розділу VII Перехідні Положення КАС України.

Суддя Н.В. Бжассо