Рішення № 83318702, 29.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 р. № 400/1495/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.11.2018 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач, ОСОБА_1 ) до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі-відповідач, Інгульське ОУПФУ м. Миколаєва) про визнання дії Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправними та скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 від 15.11.2018 № 127/1, зобов`язавши Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.02.1989 року по 26.03.1995 року, та з 29.04.1996 року по 11.01.2002 року підземним стажистом водія та водієм на Східно-Дженканганський рудник АТ «Женканганкольомет»; зобов`язання Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, нарахувати та виплатити починаючи з 28.08.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 15.11.2018 року протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за списком № 1, атестації робочих місць. З цих підстав, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та зобов`язати призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, з врахуванням періодів роботи з 07.02.1989 року по 26.03.1995 року, та з 29.04.1996 року по 11.01.2002 року підземним стажистом водія та водієм на Східно-Дженканганський рудник АТ «Женканганкольомет». Таку відмову позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки пільговий стаж його роботи у вказані періоди підтверджується записами трудової книжки, будь - які додаткові документи на підтвердження пільгового стажу приймаються до уваги лише за відсутності записів у трудовій книжці.

Ухвалою від 28.05.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1495/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки при зверненні позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах встановлено, що стаж на пільгових умовах, підтверджений документами складає лише 3 роки 6 місяців 15 днів, тому відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

Представниками сторін до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Інгульське ОУПФУ м. Миколаєва 24.09.2018 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1, згідно ст.114 розділу ХІУ-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058), внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

До заяви позивачем додано: копію паспорту; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію трудової книжки; довідки, підтверджуючі особливий характер роботи або умов праці на відповідних видах робіт на посадах, що дають право на дострокову трудову пенсію, від 24.07.2018 року № 04-3.8-01-06/1524, видані Східно-Жезказганським рудником Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет»; довідка про роботу від 23.07.2018 року № 04-3.8.01-06/1520, видана Східно-Жезказганським рудником Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет»; довідка про характеристику робіт від 23.07.2018 року № 04-3.8.01-06/1521, видана Східно-Жезказганським рудником Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет»; довідка про перейменування Науково-виробничого об`єднання «Жезказганкольормет» від 30.03.2018 року № 04-1.1/В-12, видана Виробничим об`єднанням «Жезказганкольормет»; копію диплому про навчання; довідку про військову службу від 14.08.2018 року № 98, видану військовим комісаріатом; довідки про заробітну плату від 31.07.2018 року № 01-1.1/В-25, видані галузевим архівом Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет» за період роботи з лютого 1989 року по березень 1995 року та з квітня 1996 року по січень 2002 року.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач з 07.02.1989 (наказ від 07.02.1989 № 35) прийнятий на Східно-Джезканганський рудник, шахту №57, НВО «Джезканганкольормет» підземним стажистом водія СП-8. Запискою про звільнення від 16.04.1996 року № 104 звільнений з 26.03.1995 року за власним бажанням згідно ст.32 КЗпП Республіки Казахстан.

Вдруге прийнятий на Східно-Джезканганський рудник АТ «Жезканган-кольормет» ім. Сатпаєва на шахту №57 підземним водієм СП-8 (записка про прийом від 29.04.1996 № 295). Наказом від 18.01.2002 № 11, індивідувальний трудовий договір припинено, згідно п.2 ст.25 Закону «Про працю в РК».

Відповідно до довідки, яка підтверджує особливий характер роботи (умов праці) від 24.07.2018 року № 04-3.8-01-06/1524, виданої Східно-Джезказганським рудником Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет» філіалу ТОВ «Корпорацією Казахмис», позивач працював: з 07.02.1989 по 01.03.1989 підземним стажистом водія СП-8 по 2-му розряду з повним робочим днем під землею; з 01.03.1989 по 26.03.1995 підземним водієм СП-8 по 4-му розряду з повним робочим днем під землею; з 29.04.1996 по 11.01.2002 підземним водієм СП-8 по 4-му розряду з повним робочим днем під землею.

Інгульським ОУПФУ м. Миколаєва було надіслано запит до Східно-Жезказганського рудника Виробничого об`єднання «Жезказганкольормет» від 24.09.2018 року № 4381/03 щодо надання документів про проведення атестації робочого місця.

05.11.2018 року відповідачем було отримано лист Східно-Жезказганського рудника горно-виробничого комплексу філіалу ТОВ «Корпорація Казахмис» від 27.09.2018 року № 04-3.8-01-06/1922, яким було повідомлено, що згідно Правил проведення атестації виробничих об`єктів за умовами праці, затвердженими наказом Міністра праці та соціального захисту населення Республіки Казахстан від 03.11.2004 року № 251-п Карагандинським обласним філіалом РГКП «РНИИ ОТ МТ і СЗН РК», атестація робочих місць за умовами праці на Східно-Жезгазганському руднику вперше проведена у 2006 році, тобто через 4 роки після звільнення позивача, тому надати копію наказу про атестацію робочого місця з Переліком атестованих професій немає можливості.

На підставі зазначеного, відповідачем 15.11.2018 року прийнято Рішення № 127/1 про відмову в призначенні пенсії, обґрунтоване тим, що відсутні законні підстави для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу час роботи на шахтах № 57 і 73/75 Східно-Жезказганського рудника горно-виробничого комплексу філіалу ТОВ «Корпорація Казахмис» ВО «Жезказганкольормет» в період з 22.08.1992 року по 26.03.1995 року і з 29.04.1996 року по 11.01.2002 року, в зв`язку з не підтвердженням проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Позивач не погодившись з Рішенням № 127/1 відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність в сукупності таких умов як: наявність професії та виробництва в Списках; наявність уточнюючої довідки належної форми, яка повинна відповідати первинним документам, що підтверджують зайнятість особи у шкідливих умовах праці; підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Частиною 2 статті 6 Угоди «Про гарантії прав держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав- учасниць угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також за час на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Згідно ст. 1 вказаної Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасників даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до статей 4. 6 Угоди між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення від 21.09.1995 пенсійне забезпечення громадян і громадян Республіки Казахстан та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої вони проживають.

Призначення пенсії проводиться за поданням потрібних документів, які підтверджують право на неї згідно з законодавством держави проживання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Східно-Жезказганського рудника горно-виробничого комплексу філіалу ТОВ «Корпорація Казахмис» від 27.09.2018 року № 04-3.8-01-06/1922, встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці на Східно-Жезгазганському руднику вперше проведена у 2006 році, тобто через 4 роки після звільнення позивача.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що підприємство, на якому працював позивач, не проводило атестацію робочих місць в період часу його роботи на ньому, підстави для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії відсутні.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною зокрема у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15 та від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також практикою Верховного Суду у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14 та від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 465/1351/17, від 07 лютого 2019 року справі №356/41/17.

При цьому вищевказаний висновок Верховного Суду в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскільки судом не встановлено проведення підприємством атестації робочого місця, на якому працював позивач, в період часу його роботи (з вересня 1992 року по 11.01.2002 року), коли це стало законодавчо визначеною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах, підстави для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) про визнання дії Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправними та скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 від 15.11.2018 № 127/1, зобов`язавши Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.02.1989 року по 26.03.1995 року, та з 29.04.1996 року по 11.01.2002 року підземним стажистом водія та водієм на Східно-Дженканганський рудник АТ «Женканганкольомет»; зобов`язання Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, нарахувати та виплатити починаючи з 28.08.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.07.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва