Рішення № 83318638, 30.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2405/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 про сплату заборгованості з єдиного внеску, яка станом на 28 лютого 2019 року становить 541770,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 квітня 2019 року ним отримано вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 про сплату заборгованості з єдиного внеску, яка станом на 28 лютого 2019 року становить 541770,14 грн. Не погоджуючись з оскаржуваною вимогою, позивачем до Державної фіскальної служби України направлено скаргу від 15 квітня 2019 року № 220. 24 травня 2019 року позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги Державною фіскальною службою України від 20 травня 2019 року № 23168/6/99-99-11-05-02-25, яким скаргу комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради залишено без задоволення, а вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 541770,14 грн без змін.

Відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану звільнено від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у тому числі, від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Позивач зазначає, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення закону. У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Первомайськ, відповідно до вимог Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" підприємство з 27 листопада 2014 року переміщено на підконтрольну Україні територію та змінено юридичну адресу, а саме: 93295, Луганська область, Попаснянський район, місто Золоте, вул. Молодіжна (Луначарського), буд. 22 А .

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" місто Первомайськ (Первомайська міська рада) Луганської області та місто Золоте (Золотівська міська рада) Попаснянського району Луганської області увійшли до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Також позивач зазначив, що відповідно до звітів про нарахування ЄСВ та факту сплати вказаного внеску сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка станом на 28 лютого 2019 року становить 541770,14 грн, склалася із задекларованих сум ЄСВ за період з лютого 2015 року по листопад 2015 року, тобто, в період проведення АТО.

Користуючись своїм правом, позивач подав до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області заяву про звільнення комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції від обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені строки (своєчасно) та повному обсязі. Листом від 29 квітня 2016 року № 1409/12-10-13 Первомайська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області повідомила позивача про відсутність законних підстав для звільнення комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у тому числі і через відсутність відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин.

З урахуванням викладеного позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскаржувану вимогу.

Головне управління ДФС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 01 липня 2019 року за вхідним реєстраційним № 34293/2019 подало відзив на позовну заяву від 25 червня 2019 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (т. 3 арк. спр. 101-103).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 в сумі 541770,14 грн, винесена у відношенні платника «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (ідентифікаційний код 32082152), сплачена в повному обсязі 26 квітня 2019 року. Тобто, станом на 26 квітня 2019 року вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 в сумі 541770,14 грн вважається відкликаною. Згідно з даними ITC «Податковий блок» станом на 12 червня 2019 року по платнику «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 247271,49 грн.

Також відповідач зазначив, що відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) судові накази; 3) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 4) виконавчих написів нотаріусів; 5) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 7) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 8) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 9) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 10) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Головним управлінням ДФС у Луганській області вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 до органів державної виконавчої служби для примусового виконання не направлялась, виконавчі провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 органами державної виконавчої служби не відкривались, заходи примусового виконання, які передбачені статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", до позивача не застосовувались. Станом на 12 червня 2019 року вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебуває. Отже, резюмує відповідач, достовірно можна стверджувати, що оскаржувана вимога від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 самостійно погашена позивачем.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 05 липня 2019 року № 330 (т. 3 арк. спр. 129-131), в якій позивач, з посиланням на статтю 19 Конституції України та пункти 9-3, 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зазначив, що він звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок, відповідно оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є незаконною.

Також позивач зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 812/236/16 за адміністративним позовом комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради Луганської області до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу зі сплати єдиного внеску встановлено, що загальна сума недоїмки, яка виникла у позивача, складає 683025,27 грн. При цьому з урахуванням наведених доводів судом встановлено, що в період з 14 квітня 2014 року по 05 травня 2016 року позивач за умови надання заяви до податкового органу звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки цей період є часом проведення антитерористичної операції, а позивач перебуває на обліку у фіскальному органі, розташованому на території населеного пункту, визначеному переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669. З цих підстав суд визнав незаконною та скасував податкову вимогу від 05 травня 2016 року № Ю-58-23 про сплату заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 604698,33 грн.

Тобто, резюмує позивач, борг комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» з єдиного внеску, що обліковується за даними відповідача станом на 12 червня 2019 року, є боргом, який утворився в період з 14 квітня 2014 року по 05 травня 2016 року та від сплати якого позивач звільнений відповідно до рішення суду від 09 червня 2016 року у справі № 812/236/16. Позивач, користуючись правом, наданим Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», частково добровільно сплатив суму боргу з єдиного внеску, який утворився в період з 14 квітня 2014 року по 05 травня 2016 року. Отже, згідно з положеннями абзацу першого пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, вимога не може вважатися відкликаною.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив від 11 липня 2019 року б/н (т. 3 арк. спр. 142-144), в яких зазначено, що відповідно до частин першої, другої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 в сумі 541770,14 грн по платнику «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської ради сплачена в повному обсязі 26 квітня 2019 року. Факт сплати боргу, зокрема, підтверджується ІКП позивача та розрахунком податкового боргу з єдиного внеску. Таким чином, станом на 26 квітня 2019 року оскаржувана вимога вважається відкликаною.

Додатково відповідач зазначив, що згідно даних ITC «Податковий блок» станом на 12 червня 2019 року по платнику «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 247271,49 грн.

Оскільки станом на 12 червня 2019 року оскаржувана вимога не перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, достовірно можна стверджувати, що вимога від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 самостійно погашена позивачем.

У додаткових поясненнях від 22 липня 2019 року № 402 комунальне підприємство «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради вказало, що не погоджується з доводами відповідача про те, що оскаржувана вимога є відкликаною, оскільки в період з 28 лютого 2019 року по 26 квітня 2019 року позивачем здійснено оплату єдиного внеску із зазначенням відповідного призначення платежу (т. 3 арк. спр. 148-149).

Ухвалою від 12 червня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (т. 1 арк. спр. 1-3).

Ухвалою від 20 червня 2019 року Головному управлінню ДФС у Луганській області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 3 арк. спр. 97-98).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Комунальне підприємство "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (ідентифікаційний код 32082152) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, знаходиться у м. Золоте Попаснянського району Луганської області та перебуває на обліку у Первомайській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків та платник єдиного внеску, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 червня 2019 року за № 1005435634 (т. 3 арк. спр. 81-84).

На підставі даних інтегрованої картки платника Головним управлінням ДФС у Луганській області згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачу як юридичній особі, сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23, яка утворилась з 21 вересня 2018 року по 20 лютого 2019 року та станом на 22 березня 2019 року складала 541770,14 грн (т. 1 арк. спр. 41; т. 3 арк. спр. 104-118, 120).

Вимога Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 на суму 541770,14 грн отримана представником позивача за довіреністю 11 квітня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 арк. спр. 41, т. 3 арк. спр. 120).

Відповідно до розрахунку боргу з єдиного внеску по комунальному підприємству «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради недоїмка у розмірі 541770,14 грн складається із зобов`язань, нарахованих за календарні місяці серпень 2018 року - січень 2019 року, залишок непогашеного грошового зобов`язання станом на 12 червня 2019 року дорівнює нулю (т. 3 арк. спр. 119).

На вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради до Державної фіскальної служби України подано скаргу від 15 квітня 2019 року за № 220 (т. 1 арк. спр. 42-46).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20 травня 2019 року № 23168/6/99-99-11-05-02-25 скаргу комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради від 15 квітня 2019 року № 220 залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23, винесену Головним управлінням ДФС у Луганській області, залишено без змін (т. 1 арк. спр. 47-49).

Судом також встановлено, що позивач звернувся до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з заявою від 20 квітня 2016 року № 325 про звільнення від обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (т. 1 арк. спр. 50-51).

Листом від 29 квітня 2016 року за № 1409/12-10-13 Первомайська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області повідомила позивача, що законодавчих підстав для звільнення останнього від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", з 14 квітня 2014 року по теперішній час не має (т. 1 арк. спр. 52-53).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (абзац перший частини п`ятої);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (абзац перший частини сьомої);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзаци перший, третій частини восьмої);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац перший частини дванадцятої).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону № 2464).

Абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац п`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464).

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Разом з тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що:

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом третім пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.

Пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

При цьому, суд зауважує, що платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції без встановлення додаткових умов, зокрема, отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов`язань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" місто Золоте (Золотівська міська рада) Попаснянського району Луганської області увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

Отже, з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції в силу положень абзаців першого, третього пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 контролюючий орган не має правових підстав для застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, заходів впливу у вигляді формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Суд зауважує, що як на час виникнення спірних відносин, так і на час розгляду та вирішення даної справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Відповідно, у розумінні статті 1 Закону № 1669-VII проведення антитерористичної операції триває.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вищевказано, позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Позивач подав відповідну заяву до органу доходів і зборів про звільнення його від виконання обов`язків платника єдиного внеску. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Разом з тим судом встановлено, що 26 квітня 2019 року недоїмка в сумі 541770,14 грн, яка складається із нарахованих за календарні місяці серпень 2018 року - січень 2019 року зобов`язань, повністю сплачена комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, що підтверджується інтегрованою карткою платника за 2019 рік (т. 3 арк. спр. 104-118).

Так, станом на 28 лютого 2019 року недоїмка з єдиного внеску комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради складала 541770,14 грн. За період з 01 березня 2019 року по 26 квітня 2019 року комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради сплачено 565306,00 грн єдиного внеску, які згідно з частиною шостою статті 25 Закону № 2464 зараховані в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, тобто на погашення недоїмки в сумі 541770,14 грн, яка існувала станом на 28 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу I «Загальні положення» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), ця інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

Отже, внаслідок погашення позивачем заборгованості з єдиного внеску в сумі 541770,14 грн вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 до органів державної виконавчої служби не надсилалась (т. 3 арк. спр. 122-124) та є відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки), тобто 26 квітня 2019 року, що відповідає положенням абзацу першого пункту 6 Розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції № 449.

Тобто, станом на дату звернення позивача до суду з позовом (06 червня 2019 року) не було предмету спору, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки), яка відповідно до абзацу першого пункту 6 Розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції № 449 вважається відкликаною, не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків.

Суд не приймає посилання позивача на те, що борг з єдиного внеску, який обліковується за даними відповідача станом на 12 червня 2019 року, є боргом, який утворився в період з 14 квітня 2014 року по 05 травня 2016 року та від сплати якого позивач звільнений відповідно до рішення суду від 09 червня 2016 року у справі № 812/236/16, оскільки заборгованість з єдиного внеску станом на 12 червня 2019 року в сумі 247271,49 грн утворилась у зв`язку з несплатою єдиного внеску за період з березня 2019 року по квітень 2019 року, що підтверджується розрахунком податкового боргу з єдиного внеску по комунальному підприємству «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради станом на 12 червня 2019 року та інтегрованою карткою платника за 2019 рік (т. 3 арк. спр. 104-118, 121).

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (ідентифікаційний код 32082152, місцезнаходження: 93295, Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, вул. Молодіжна, буд. 22 А) до Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2019 року № Ю-58-23 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська