Ухвала суду № 83318625, 25.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 липня 2019 року срава № 823/1417/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради – Кірси В.В. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву Міністерства фінансів України про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі №823/1417/18 за позовом комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради до Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у адміністративній справі №823/1417/18 позовом комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради субвенцій з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, яка виникла та залишилася не погашеною станом на 01.01.2016 на загальну суму 8929704,00 грн.;

- зобов`язано Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/29, ідентифікаційний код 00013480) прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та договорів про організацію взаєморозрахунків №332/005 від 07.07.2017, №332/038 від 16.08.2017 та №332/040 від 23.11.2017;

- стягнуто з Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/29, ідентифікаційний код 00013480) на користь комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради (вул. Гетьмана Сагайдачного, 12, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 03357168) суму завданої майнової шкоди в розмірі 710362 (сімсот десять тисяч триста шістдесят дві) грн 45 коп.;

- у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

15.07.2019 Міністерством фінансів України подано до Черкаського окружного адміністративного суду заяву, в якій відповідач просить роз`яснити рішення суду від 03.08.2018 у справі №823/1417/18 в частині щодо зобов`язання Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та договорів про організацію взаєморозрахунків №332/005 від 07.07.2017, №332/038 від 16.08.2017 та від 23.11.2017 №332/040.

Заява обґрунтована тим, що станом на 2019 рік вищевказане рішення суду в цій частині не неможливо виконати після закінчення відповідного бюджетного періоду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, а згідно норм Бюджетного кодексу України, не профінансовані за 2017 рік договори про організацію взаєморозрахунків вважаються такими, що втратили чинність.

Представник комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви щодо роз`яснення рішення суду.

Заявник та інші учасники прави в судове засідання не прибули, тому у відповідності до положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради, розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за заявою учасника справи суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Виходячи з положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно резолютивної частини Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у адміністративній справі №823/1417/18 зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та договорів про організацію взаєморозрахунків №332/005 від 07.07.2017, №332/038 від 16.08.2017 та від 23.11.2017 №332/040.

Таким чином, підстав для роз`яснення рішення суду в від 03.08.2018 у адміністративній справі №823/1417/18 у вищевказаній частині відсутні, оскільки вказана резолютивна частина цього рішення суду не викликає труднощів у розумінні, є достатньо чіткою.

Щодо посилання Міністерства фінансів України на те, що станом на 2019 рік вищевказане рішення суду у вищевказаній частині не неможливо виконати через відсутність відповідного механізму, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 після закінчення відповідного бюджетного періоду, а відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не профінансовані за 2017 рік договори про організацію взаєморозрахунків вважаються такими, що втратили чинність, то суд зазначає наступне.

Субвенція на відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами на надання житлово-комунальних послуг, у розумінні Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» є державною соціальною гарантією, механізм реалізації якої визначений Кабінетом Міністрів України, зокрема, у постанові від 18.05.2017 №332 «Про затвердження Порядок та умови надання у 2017 році вказаної субвенції».

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Аналогічний правовий висновок висловлений, зокрема, у рішенні Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі №820/6514/17.

З аналізу заяви відповідача, суд наголошує, що з її тексту не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у адміністративній справі №823/1417/18, а суд у відповідності до механізму роз`яснення судового рішення, що визначений ст. 254 КАС України не може вказувати яким саме чином відповідач має виконувати рішення суду та не може здійснювати повторну переоцінку фактичних обставин справи у визначений заявником спосіб.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для роз`яснення вказаного рішення суду.

Керуючись статтею 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства фінансів України про роз`яснення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2019 в адміністративній справі №823/1417/18 – відмовити повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.А. Гайдаш

Ухвалу складено у повному обсязі 30.07.2019.