Рішення № 83318203, 29.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 р. № 400/1315/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.12.2017 р. № 403685/04630809, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (надалі – позивач, ПАТ «Юженергобуд») до Державної фіскальної служби України (надалі – відповідач, ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.12.2017 р. № 403685/04630809 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного акціонерного товариства „Юженергобуд” з податку на додану вартість від 29.11.2017 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 07.05.2019 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Юженергобуд" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідних доказів, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами.

16.05.2019 року на виконаня ухвали суду від 07.05.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано заяву про поновлення строку для звернення до суду.

Ухвалою від 28.05.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1315/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не вказано конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників. Позивач надав пояснення та копії документів по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, однак відповідач без обґрунтування підстав відмовив у реєстрації вказаної накладної. У позовній заяві позивач стверджує, що ним у відповідності до п.п.201.16.1, 201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 року, були подані всі документи, які підтверджують факт реальності операцій між ПАТ «Юженергобуд» та Державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” надано всі необхідні документи, які підтверджують факт походження у ПАТ «Юженергобуд», реалізованого товару. Однак, в оскаржуваному рішенні, як вказує позивач, зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку із наданням платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним, а податкова накладна №52 від 29.11.2017 року повинна бути зареєстрована відповідно до п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач надав копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Представники сторін в судовому засіданні 26.06.2019 року заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за їх відсутності.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Юженергобуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 04630809) зареєстровано як юридичну особу 31.08.1993 року.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПАТ «Юженергобуд» здійснює господарську діяльність за наступними кодами КВЕД: 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 58.13 Видання газет; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

20 жовтня 2017 року ПАТ "Юженергобуд" (Підрядник) та Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (Замовник) уклали Договір № 01/10-2017 на виконання робіт за темою: „Енергоблок № 3. Доведення до межі вогнестійкості транзитних повітроводів приміщень С415/1- 4.БМР”, за умовами якого «Підрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними та залученими силами та засобами, якісно та у встановлений Договором термін будівельно - монтажні роботи по доведенню до межі вогнестійкості транзитних повітроводів приміщень С415/1-4 на енергоблок № 3 . Підрядник здає, в обумовлені терміни, виконані роботи Замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виконання робіт та в межах гарантійного терміну експлуатації, Замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.

Відповідно до умов договору від 20.10.2017 року сторонами було узгоджена договірна ціна робіт, доручених до виконання Підряднику, а саме: 113 914, 13 грн. в тому числі ПДВ – 18 985, 69 грн.

ПАТ „Юженергобуд” виконано умови договору та придбано і передано ДП НАЕК Енергоатом роботи на суму 113 914,13 грн., що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2017 року форми КБ-3 від 29.11.2017 року.

02.11.2017 року ПАТ „Юженергобуд” подав податкову накладну № 300052 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України ПАТ «Юженергобуд» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 02.11.2017 року № 300052 та 04.12.2017 року ПАТ „Юженергобуд” подав податкову накладну від 29.11.2017 № 52 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.12.2017 року було прийнято податкову накладну від 29.11.2017 № 52 та її реєстрацію було зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України. У Квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 “Критеріїв ризиковості платника податку”. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.12.2017 року відповідно до п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ПАТ „Юженергобуд” було направлено в електронному вигляді до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК від 29.11.2017 року № 3, в якому позивач зазначив, що ПАТ „Юженергобуд” помилково виписано податкову накладну № 300052 від 02.11.2017 р. Дата на довідці про вартість виконаних робіт зазначена - 29.11.2017 року. Також додано документи довільного формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійснення операцій, а саме: договір № 01/10-2017 від 20.10.2017 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 29.11.2017 р.

На підтвердження подання вищезазначених документів ПАТ „Юженергобуд” було отримано квитанцію № 1 від 06.12.2017 року про те, що документи доставлені до ДФС України.

Однак, рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.12.2017 року № 403685/04630809 позивачу було відмовлено реєстрації податкової накладної № 52 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

08.11.2018 року відповідач листом № 36430/6/99-99-07-05-03-15 направив позивачу рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.12.2017 року № 403685/04630809 про відмову у реєстрації податкової накладної № 52 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.12.2018 року, у відповідності до пп.201.16.3 п. 201.16 ст. 216 ПК України, позивач оскаржив рішення від 13.12.2017 року № 403685/04630809 до ДФС України в адміністративному порядку.

Комісія з питань розгляду адміністративих скарг, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.12.2017 року № 403685/04630809 про відмову у реєстрації податкової накладної № 52 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з відмовою ДФС України у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами дванадцятим Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Закону Уукраїни "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Отже, приписами п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, визначення фіскальним органом у квитанції від 04.12.2017 року конкретного критерію ризику, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України № 567 від 13 червня 2017 року "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Вичерпний перелік документів).

Згідно з пунктом 1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Судом встановлено, що у квитанції від 04.12.2017 року, відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 04.12.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, судом встановлено, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну №52 від 29.11.2017 року, для направлення до комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29 березня 2017 року (далі - Постанова № 190) визначено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначені абзацом 2 Постанови № 190, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що оскаржуване позивачем рішення, прийняте комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,від 13.12.2017 року № 403685/04630809 не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальне твердження, що причиною їх прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідач не вказав, які саме з наданих позивачем первинних документів оформлені неналежним чином та не відповідають нормам ПК України чи Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Крім того, в ході судового розгляду позивачем надано суду фінансово - господарську документацію, що підтверджує реальність здійснених позивачем господарських операцій.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо “принципу правової визначеності” (наприклад, справа “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства”), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правомірно декларуючи податкові зобов`язання, позивач мав законні сподівання на реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарських операцій, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 52.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.12.2017 року № 403685/04630809 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог приватного акціонерного товариства "Юженергобуд", а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (промзона, а/с 62, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 04630809) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.12.2017 р. № 403685/04630809, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.12.2017 р. № 403685/04630809 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного акціонерного товариства „Юженергобуд” з податку на додану вартість від 29.11.2017 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (промзона, а/с 62, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 04630809) судові витрати в розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.07.2019 року.

Суддя Г.В. Лебедєва