Рішення № 83318175, 24.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002312

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії та скасувати відповідне рішення № 2 від 15.01.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи ОСОБА_1 : з 25.11.1981 по 16.04.1982 на посаді слюсаря 3 розряду по ремонту обладнання металургійних заводів в загазованих і запилених умовах праці на Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет»; період проходження строкової військової служби з 26.04.1982 по 16.05.1984; з 11.06.1984 по 02.11.1984 на посаді слюсаря 4 розряду по ремонту обладнання машинних цехів теплоелектростанцій металургійних заводів Донецького спецуправління «Укренергочормет»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.11.2018 та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підп.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та додав всі необхідні для цього документи. Проте, відповідач за результатами розгляду заяви, прийняв рішення №2 від 15.01.2019 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до підп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.05.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 14.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач 15.07.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивачем не підтверджено 12 років і 06 місяців стажу роботи за Списком №2, що є необхідною умовою для призначення пенсії при досягненні 55 - річного віку. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Окрім цього, відповідач зазначає, що з 01.09.1992 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від №442 зарахування до пільгового стажу періодів роботи в професіях і на посадах, передбачених Списками № 1 і № 2 проводиться на підставі атестації робочого місця.

Відповідач вважає, що наданою трудовою книжкою не підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 з 11.01.1985 по 07.02.1997 на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, а уточнюючу довідку та інші документи ОСОБА_1 не представив. На підставі викладеного відповідач вважає, що права позивача порушені не були, у зв`язку з чим у задоволенні його позовних вимог просить відмовити.

Представник позивача 23.07.2019 подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказує на те, що трудовою книжкою позивача підтверджується характер та періоди роботи, а відсутність у нього уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у нього пільгового стажу роботи.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта. (а.с.12-14)

28.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до підп.2 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач долучив трудову книжку на підтвердження трудового стажу на посадах, які входять до Списку №2.

Суд встановив, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2 вік ОСОБА_1 становив 55 років.

За результатами розгляду заяви та наданої позивачем трудової книжки відповідач прийняв рішення №2 від 15.01.2019 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до підп.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на те, що ОСОБА_1 не представив уточнюючу довідку та інші документи, що підтверджують характер виконуваної роботи та зайнятість протягом повного робочого дня за період роботи з 11.01.1985 по 07.02.1997 на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, що зараховуються до спеціального стажу.

21.03.2019 Новояворівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) у відповідь на звернення позивача щодо призначення пенсії за віком по Списку №2, листом №08/А-08/32 повідомив позивача про те, що стаж роботи на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій становить 12 років 27 днів.

Також позивача повідомлено про те, що періоди роботи з 25.11.1981 по 16.04.1982 та з 11.06.1984 по 02.11.1984 на посаді слюсаря по ремонту обладнання металургійних заводів Донецького спецуправління «Укренергочормет» не можуть бути враховані як робота за списком №2, оскільки в записах трудової книжки відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня, а також розділ, підрозділ, виробництво, якими передбачена посада. Крім цього, період проходження строкової військової служби з 26.04.1982 по 16.05.1984 не може бути зарахований до пільгового стажу.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, такими протиправними діями відповідач порушив право позивача на пенсію, гарантоване йому положеннями ст.46 Конституції України. При цьому, позивач звертає увагу на те, що надав відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують його працю у шкідливих умовах. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з ст. 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.

Статтею 4 Закону №1058-ІV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Стаття 8 Закону№ 1058-ІV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2 ст.114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Суд встановив, що позивачем досягнуто пенсійного віку 55 років та підтверджено загальний страховий стаж 27 років 03 місяці 27 днів, що не заперечується відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону № 1788-XII порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Відповідно до ст.100 Закону № 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з ст.62 Закону № 1788-XII та п.п.1, 2, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій (їх правонаступників). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з п.10 Порядку №637 застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд встановив, що у період з 25.11.1981 по 16.04.1982 позивач працював на посаді слюсаря 3 розряду по ремонту обладнання металургійних заводів в загазованих і запилених умовах праці на Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет» та з 11.06.1984 по 02.11.1984 на посаді слюсаря 4 розряду по ремонту обладнання машинних цехів теплоелектростанцій металургійних заводів Донецького спецуправління «Укренергочормет».

Згідно з розділом IV затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» посада слюсар по ремонту обладнання, на якій працював позивач в період з 25.11.1981 по 16.04.1982 та з 11.06.1984 по 02.11.1984 передбачена Списком №2.

Вказаний стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці підтверджується записами в його трудовій книжці про роботу у Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет» за професією, що включена до Списку №2 і період її виконання.

Таким чином, суд встановив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у нього пільгового стажу роботи, як про це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Отже, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992.

Відтак, враховуючи період роботи позивача, а саме з 25.11.1981 по 16.04.1982 та з 11.06.1984 по 02.11.1984, застосуванню підлягають Списки №1 та №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Так, у відповідності до цієї постанови, розділ ІV «Металургійне виробництво» (чорні метали) 1 Доменне виробництво, пункт «а» - «робітник», посада слюсар по ремонту обладнання, відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду служби позивача в Радянській армії з 26.04.1982 по 16.05.1984, суд встановив наступне.

Відповідно до запису у трудовій книжці, позивач з 25.11.1981 по 16.04.1982 прийнятий на роботу слюсарем 3 розряду по ремонту обладнання металургійних заводів в загазованих і запилених умовах праці на Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет» та звільнений у зв`язку із призовом на службу до Радянської армії і поновлений за закінченням служби.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа направлялася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти висновку, що проходження військової служби зараховуються до пільгового стажу, оскільки безперервність трудової діяльності на пільговій посаді підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Таким чином, період проходження строкової військової служби з 26.04.1982 по 16.05.1984 в Радянській Армії, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.05.2018 (справа №559/484/17), 10.07.2018 (справа №359/305/17), від 12.02.2019 (справа №337/1297/17).

Щодо тверджень відповідача в оскарженому рішенні та відзиві на позовну заяву, що позивач не подав уточнюючу довідку та інші документи, що підтверджують характер виконуваної роботи та зайнятість протягом повного робочого дня в Донецькому СУ-115 тресту «Донбасстальконструкція» за період роботи з 11.01.1985 по 07.02.1997 на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, суд зазначає таке.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача, стаж роботи на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій становить 12 років 27 днів.

Суд встановив, що відповідно до розділу XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів» код позиції 2290000а-14612, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, посада монтажник по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій передбачена Списком №2.

Як вже зазначалось судом, згідно з ст.62 Закону №1788-XIIта п.п.1, 2, 20 Порядку №673, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Таким чином, суд встановив, що трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи з 11.01.1985 по 07.02.1997 на посаді монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, тобто на посаді яка включена в списки посад зі шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що так як позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який підтверджено, зокрема, записами його трудової книжки, дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком є протиправними, а тому рішення № 2 від 15.01.2019 слід визнати протиправним та скасувати.

Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи ОСОБА_1 : з 25.11.1981 по 16.04.1982 на посаді слюсаря 3 розряду по ремонту обладнання металургійних заводів в загазованих і запилених умовах праці на Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет»; період проходження строкової військової служби з 26.04.1982 по 16.05.1984; з 11.06.1984 по 02.11.1984 на посаді слюсаря 4 розряду по ремонту обладнання машинних цехів теплоелектростанцій металургійних заводів Донецького спецуправління «Укренергочормет» та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.11.2018 та провести відповідні виплати.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2305,20 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) у призначенні пенсії та скасувати рішення № 2 від 15.01.2019 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи ОСОБА_1 : з 25.11.1981 по 16.04.1982 на посаді слюсаря 3 розряду по ремонту обладнання металургійних заводів в загазованих і запилених умовах праці на Донецькому спецуправлінні «Укренергочормет»; період проходження строкової військової служби з 26.04.1982 по 16.05.1984; з 11.06.1984 по 02.11.1984 на посаді слюсаря 4 розряду по ремонту обладнання машинних цехів теплоелектростанцій металургійних заводів Донецького спецуправління «Укренергочормет»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.11.2018 та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано на рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 29.07.2019.

Суддя Р.І. Кузан