Ухвала суду № 83317553, 23.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.07.2019

Справа № 320/4800/19

Провадження 1-в/320/253/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря - Арифової Л.А.,

прокурора - Джавоян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву засудженої ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році».

Від засудженої ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Прокурор у судовому засіданні відносно задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році» заперечувала, посилаючись на те, що засуджена ОСОБА_1 у своєму клопотанні посилається на ст.1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2016 році» та зазначає, що у неї є мати старше 70-ти років, однак згідно довідки по особовій справі - близьких родичів у неї немає.

Розглянувши заяву засудженої, заслухав думку прокурора, перевіривши копії документів з особової справи засудженої ОСОБА_1 , суд вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Василівського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2017 р. ОСОБА_1 визнано винною за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 було звільнено від призначеного покарання з випробувальним строком на 1 роки з покладенням на наступних обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

06 вересня 2018 року ухвалою Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням в зв`язку з систематичним неприбуттям на реєстрацію до Василівського районного відділу з питань пробації без поважних на те причин, та направлено для відбування призначеного покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія - це повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року вступив в силу Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Підстави застосування амністії та перелік осіб, які повністю або частково звільняються від відбування покарання згідно амністії, визначаються законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Згідно вимог ст.1 п. «є» Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року №1810-VІІІ: звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: є) які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Дослідивши матеріали клопотання, надані «Мелітопольською УВП №144» документи, суд приходить до висновку, що до засудженої не може бути застосований ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки ОСОБА_1 у своєму клопотанні посилається на те, що відповідно до п. «є» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» у неї є мама старше 70 років, однак згідно довідки по особовій справі №2-Є-19 у засудженої близьких родичів не зазначено, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не має. Інвалідності не має.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подана засудженою заява про застосування амністії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви засудженої ОСОБА_1 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її ухвалення.

Суддя: Л.В. Колодіна