Ухвала суду № 83316187, 30.07.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2192/19

2-з/0203/66/2019

УХВАЛА

30 липня 2019 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Куликов С.В., про розірвання договору дарування, скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою від 29.07.2019 року судом було відкрито провадженні по справі та останню призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Також позивачкою було подану заяву, в якій остання в порядку забезпечення позову просила накласти арешт на спірну ј частину квартири АДРЕСА_1 шляхом заборони її відчуження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено вимоги про розірвання договору дарування ј частини квартири АДРЕСА_1 , за яким вона подарувала вказану частину квартири відповідачці, а також про скасування права власності останньої на вказану частку квартири.

Таким чином, враховуючи підстави та предмет пред`явленого позову, суд приходить до висновку, що подальше відчуження відповідачкою спірної ј частини квартири, право власності на яку зареєстроване за останньою, на користь третіх осіб, потягнене за собою необхідність залучення до участі у справі інших осіб, ускладнить та затягне розгляд справи, ускладнить реалізацію обраного позивачкою способу захисту порушеного права в разі можливого задоволення позову.

В зв`язку з цим, суд вважає, що запропонований позивачкою вид забезпечення позову є адекватним та співмірним з заявленими позовними вимогами, а її заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд враховує, що накладення арешту на спірне майно не позбавляє відповідачку права вільного користування останнім, не призведе до його фактичного вилучення із користування та не потягне за собою завдання матеріальних збитків та додаткових витрат. А тому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на ј частину квартиру АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування від 28 листопада 2017 року (номер запису про право власності 23601358, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 113421512101).

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Строк пред`явлення ухвали для виконання три роки – до 30 липня 2022 року включно.

Суддя С.Ю.Казак