Рішення № 83315758, 19.07.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1250/19

Справа № 235/3210/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14.07.1993 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було видане свідоцтво № 1/6-127 про право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та технічний паспорт від 27.05.1993 року.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.03.2004 року власниками будинку АДРЕСА_2 колишній АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_5 (форма власності - приватна 1/2), ОСОБА_4 (форма власності - приватна 1/4), ОСОБА_3 (форма власності - приватна 1/4).

З березня 2000 року вона мешкала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

7 травня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповідала їй все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, у тому числі квартиру номер два АДРЕСА_2 , а також банківські вклади.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

При зверненні до нотаріальної контори їй було повідомлено про необхідність звернутися до суду, так як ОСОБА_3 після смерті свого чоловіка не зверталася до нотаріальної контори.

6 грудня 2004 року вона звернулася до Красноармісйького міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно. Згідно Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 січня 2005 року, яке набрало законної сили 07.02.2005р., її позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та встановлено факт прийняття ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 .

Крім того, державним нотаріусом Першої красноармійської державної нотаріальної контори 21.12.2005 року та 25.12.2004 року їй були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на грошові внески з відповідними відсотками та компенсаціями до них.

Бажаючи в подальшому розпоряджатися своїм майном та зареєструвати його в реєстраційній службі, вона звернула свою увагу, що в рішенні суду від 06.01.2005 року, було допущено помилку, а саме, в резолютивній частині рішення суду зазначено «визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири, в той час, як за заповітом на 1/2 частину будинку. З відповідною заявою про виправлення описки вона звернулася до суду.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької від 21.08.2012 року їй було відмовлено в задоволенні заяви по виправлення описки у рішенні Красноармійського міськрайонного суду від 06.01.2005 року по цивільній справі за її позовом, так як при первісному її звернені до суду (2004 року) з позовом про визнання права власності саме нею було зазначено вимогу як «визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 ».

В подальшому КП БТІ 17.09.2012 року за нею було зареєстроване право власності лише як 1/2 частина квартири, із зазначенням рішення суду від 06.01.2005 року та ухвали суду від 21.08.2012 року.

На теперішній час вона не має можливості розпоряджатися на власний розсуд майном - квартирою АДРЕСА_4 , так як фактично за нею визнано факт прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та воно ніким й не оскаржується, але право власності на 1/2 частини спірної квартири АДРЕСА_4 за нею не визнано, що й є підставою для усної відмови державного нотаріуса в видачі свідоцтва про право власності.

На підставі цього просила визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала клопотання, в якому підтримала позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності за участю її представника ОСОБА_6 .

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надала клопотання, в якому просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач надав заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності його представника, справу вирішити на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, надала пояснення в яких зазначила, що 02.09.2006р. нею було придбано квартиру АДРЕСА_5 . Вказана квартира розташована в будинку, який за своєю спорудою передбачає наявність двох квартир, що фактично й підтверджується технічною документацією будинків зі квартири. Право власності на 1/2 частину вказаного будинку було зареєстровано за нею в Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійськ та в подальшому було оновлено технічний паспорт на свою частину в цьому будинку - квартиру АДРЕСА_6 . Як їй достеменно відомо, власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності за нею є рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.01.2005 року. Але з тієї підстави, що при первинному звернені до суду позивачем ОСОБА_1 помилково була заявлена вимога лише про визнання права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 (замість - 1/2 частини АДРЕСА_7 ), судом й було задоволено такі вимоги. В той час ОСОБА_1 від часу придбання нею сусідньої квартири АДРЕСА_6 2006 рік, і донині піклується своїм нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_8 . З вказаного часу й донині загальна споруда будинку за своїми технічними параметрами не змінилася та залишається в користуванні, відповідно до документації. Інших власників немає. З урахуванням викладеного проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 12 травня 2004 року виконкомом Шевченківської селищної ради м. Красноармійська Донецької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_4 та банківських вкладів.

За життя 7 травня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Шевченківським селищним головою Поташниковою В.Ф., зареєстровано в реєстрі № 27, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповідала ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, у тому числі квартиру номер АДРЕСА_2 та банківські вклади (а.с.21).

Державним нотаріусом Першої красноармійської державної нотаріальної контори Шиленко С.В. 21.12.2005 року та 25.12.2004 року ОСОБА_1 були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на грошові внески з відповідними відсотками та компенсаціями до них (а.с.26-27).

Згідно свідоцтва № 1/6-127 від 14.07.1993р. про право власності на житло квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.11).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 січня 2005 року, яке набрало законної сили 07.02.2005р., встановлено факт прийняття ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 (а.с.25).

КП БТІ 17.09.2012 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.29)

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йог смерті (ч.1 ст.1218 УК України).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири, оскільки померла заповідала їй квартиру АДРЕСА_4 , а рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.01.2005р. за нею визнано право власності тільки на 1/2 вказаної частини квартири, у зв`язку з чим підлягають судовому захисту законні права позивача шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.ст.328, 392, 1235, 1241, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Покровська міська рада Донецької області, м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, будинок 11, ЄДРПОУ 04052933.

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 19 липня 2019 року. Повне судове рішення складено 29 липня 2019 року.

Суддя Г.В. Назаренко