Рішення № 83314480, 14.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Справа № 804/714/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради в якому позивач просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі головного корпусу (корпус №1) будівлі харчоблоку, будівлі дитячого відділення, будівлі лабораторії за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кемерівська, 35, будівлі корпусу №2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Юрія Камінського, 4а Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначених об`єктів.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з порушенням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, позивач вважає необхідним застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з`явився, надав суду письмові поясненні, в яких зазначив, що відповідачем було усунуто порушення що стали підставою для звернення з цим позовом до суду. Також в поданих письмових поясненнях представник позивача просив здійснити розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву, в якій зазначив, про усунення виявлених порушень.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 10.11.2017 по 14.11.2017 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кемерівська, 35, вулиця Юрія Камінського, 4а.

Актом перевірки об`єктів Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 14.11.2017 №65 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ та інших актів законодавства.

Пояснення або зауваження до проведеного заходу та складеного акту перевірки з боку суб`єкта господарювання не надходили.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V(далі - Закон №877) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пп. 57 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента №20/2013 від 16.01.2013 р. на ДСНС України покладено завдання організовувати та проводити перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

У відповідності до пп.12 п.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу житло та/або здоров`ю людей.

Пунктом 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з п. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до підпунктів 21, 23 пункту 1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечувати виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.2.10 Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012р. №863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2012р. за №1054/21366 (надалі - Порядок), підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

В наданих позивачем додаткових поясненнях від 13.05.2019р. зазначено, що 08.05.2019р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснено позапланову перевірку об`єктів, а саме: будівлі головного корпусу (корпус №1), будівлі харчоблоку, будівлі дитячого відділення, будівлі лабораторії за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кемерівська, 35, будівлі корпусу №2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Юрія Камінського, 4 а . Актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, від 08.05.2019 № 60 встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей виконані (копія акту додається). Тобто обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та факт усунення виявлених позивачем порушень на час розгляду справи, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова