Рішення № 83314163, 30.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1918/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Ковельське ОУПФ України у Волинської області) про визнання протиправним та скасування рішення № 139/Б-01 від 17.05.2019 про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 та на підставі рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України № 6-р/2018 від 17.07.2018, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо якого встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, проте отримав відмову у здійсненні такого перерахунку. Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи їх протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а свої права на здійснення перерахунку пенсії порушеними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що позивач не звертався до управління із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії, відповідачем не вирішувалось питання про можливість його здійснення та не приймалось відповідного рішення, а тому даний адміністративний позов є передчасний. Щодо висновків, які містяться в рішенні Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі № 1-11/2018 (3830/15) відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII). Відповідно до статті 49 Закону, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі № 1-11/2018 (3830/15) не вносились зміни до положень статей 50, 54 Закону № 796-XII, а зазначені в рішенні висновки не стосуються спірних правовідносин, оскільки питання про обмеження максимального розміру виплат, щодо вибору пільг та інші питання, відповідно до яких Конституційний Суд України виніс рішення, не мають відношення до даного адміністративного позову.

Також відповідач вказав, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 № 3491-VI (далі - Закон № 3491-VI) розділ VII Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VII визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20- рп/2011). Отже, під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовуватися нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому твердження позивача про протиправність дій управління є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. З огляду на вищевикладене просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ковельському ОУПФ України у Волинської області та отримує пенсію по інвалідності, яку призначено відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII.

Позивач звернувся до Ковельського ОУПФ України у Волинської області із заявою з посиланням на рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії.

Листом № 139/Б-01 від 17.05.2019 Ковельське ОУПФ України у Волинської області повідомило позивача про те, що розмір пенсійної виплати, обчислений відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 та становить 2 056 грн. 23 коп., з них: 1 815 грн. 00 коп. - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків; 227 грн. 76 коп. - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи; 13 грн. 47 коп. - збережена об`єднана доплата на 01.10.2012. Також, Ковельським ОУПФ України у Волинської області зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі № 1-11/2018(3830/15) не вносились зміни до положень статей 50, 54 Закону № 796-XII. Відповідно, відсутні підстави для врахування вимог цього рішення при обчислені пенсії.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Вказане право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відтак, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.

При цьому метою та основними завданнями вказаного Закону є спрямованість на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

В силу приписів статті 10 Закону № 796-ХІІ, визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має соціальний статус інваліда 2 групи та отримує пенсію по інвалідності, яку призначено відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII.

При цьому, розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2 056 грн. 23 коп., в тому числі: 1 815 грн. 00 коп. - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків; 227 грн. 76 коп. - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи; 13 грн. 47 коп. - збережена об`єднана доплата на 01.10.2012.

Частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

В свою чергу, нарахування та виплата державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника передбачена статтею 54 Закону № 796- ХІІ, чинної в момент виникнення спірних правовідносин.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що норми статті 54 Закону № 796-ХІІ, в редакції від 01.07.1992 згідно із Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 2532 XII від 01.07.1992, якими було встановлено кратні розміри основної (державної) пенсії мінімальної заробітної плати та норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 17.06.1993 згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 328-VIII від 09.04.2015, якими було встановлено кратні розмір пенсії від мінімальної пенсії за віком, втратили чинність.

В свою чергу, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII було внесено зміни до статті 54 Закону № 796-ХІІ. Вказана стаття, яка є чинною на момент виникнення спірних відносин, передбачає, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Щодо рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, на яке позивач посилається, як на підставу для здійснення відповідачем перерахунку пенсійного забезпечення, слід наголосити на наступному.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII; частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 Закону № 796-XII зі змінами; статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.

Аналіз вищезазначеного дає підстави вважати, що вказаним Рішенням, статті 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII неконституційними не визнавались, а тому зазначені статті продовжують діяти у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014.

Таким чином, позивач помилково вважає, що з врахуванням висновків Конституційного Суду України викладених в Рішенні № 6-р/2018 від 17.07.2018, має право на пенсію в розмірі не меншому ніж вісім мінімальних заробітних плат. Зазначене рішення Конституційного Суду України жодним чином не стосуються правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі та не може бути застосоване.

В свою чергу, проаналізувавши викладене, слід наголосити, що нормами Закону № 796-ХІІ від 28.02.1991, чинними в момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

При цьому, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ визначений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 (далі - Порядок).

Як встановлено судом, розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 та становить 2 056 грн. 23 коп.

Таким чином, відповідач нараховуючи та виплачуючи позивачу пенсію в розмірі, встановленому Порядком, діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, оскільки статтею 54 Закону № 796-ХП право встановлювати, розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 статті 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII неконституційними не визнавались, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з врахуванням даного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оскаржуються дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук