Ухвала суду № 83311795, 30.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/17436/19

Провадження № 2/520/5235/19

УХВАЛА

30.07.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- встановлення заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору (продаж, обмін, передачу у заставу, тощо) – квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви, заявниця посилається на те, що їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, їй стало відомо, що власником зазначеної нерухомості зазначено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020. Державну реєстрацію проведено 04.03.2019 року о 11:06:27 державним реєстратором Манюта С.В. Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг». Як підставу внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45837326 від 06.03.2019 року 11:40 на підставі повідомлення, серія та номер: б/н, видане 04.03.2019 року, видавник: Укрпошта; Іпотечний договір, серія та номер: 2171, виданий 24.05.2007 р., видавник: ПН ОМНО Савченко С.В.,; Лист-вимога, серія та номер: 02.4.1/1077/17, виданий 11.09.2017, видавник: ПАТ «Дельта Банк».

Позивач вважає вказану перереєстрацію права власності та рішення державного реєстратора незаконними, оскільки на час проведення державної реєстрації реєстратором Манюта С.В., в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа 522/18650/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Предметом позову була відмова державного реєстратора Кукліної А.О. провести реєстрацію переходу права власності на житлову квартиру за адресою АДРЕСА_2 від ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» на підставі іпотечного договору.

12.03.2019 року ухвалено рішення по даній справі, яке надалі не оскаржувалось та набрало законної сили, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Рішенням суду встановлено, що 13.04.2018 року представником АТ «Дельта банк» Пономаренко Юлією Вікторівною було подано заяву про державну реєстрацію права власності (реєстраційний номер заяви 27708719) на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та, як вбачається з картки прийому заяви, нею подані зокрема, наступні документи: іпотечний договір б/н від 24.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С В., укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов`язань по договору про надання споживчого кредиту №11158827000 від 24.05.2007 року та договору про надання споживчого кредиту №11158872000/2 від 24.05.2007 року; договір про надання споживчого кредиту №11158827000 від 24.05.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ; виписку із договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року з додатком І , укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ « УкрСиббанк », посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. від 05.04.2018 року; лист-вимога від 11.09.2017 року, вих. № 02.4.1/1097/17, видавник: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадиров В.В.

Проте, перевіривши подані документи 19 квітня 2018 року державний реєстратор Кукліна Альбіна Олександрівна прийняла рішення № 40707832 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку із тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Підставою для відмови у державній реєстрації стало те, що іпотекодержателем порушено вимоги ст. 35-37 Закону України «Про іпотеку», розділів 4,5 іпотечного договору, а також Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як «Забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Так, державний реєстратор Кукліна ОСОБА_3 , розглядаючи заяву про державну реєстрацію прав і додані до неї документи та приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, встановила, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, на підставі наведеного, заявниця зазначає, що вбачається незаконність дій державного реєстратора Манюта С.В. Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», у зв`язку із чим запис № 30594456 про проведену державну реєстрацію має бути скасований.

Також додатково зазначила, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» знаючи про існування відмови у державній реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, та оскаржуючи таку відмову у Київському районному суді м. Одеси, не дочекавшись остаточного рішення по ініційованій ним справі, повторно звернулось до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича з заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, який в свою чергу маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та проводячи дії щодо перереєстрації права власності на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» не міг не звернути уваги на існування відмови у проведенні зазначених дій.

Однак, відмова була проігнорована та право власності зареєстровано за банком без достатніх на те правових підстав.

На підставі викладеного заявниця має намір звернутися до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємство «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємство «Агенція реєстраційних послуг», управління державної реєстрації ГТУ юстиції в Одеській області з позовною заявою про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Одночасно заявниця стверджує, що існують об`єктивні підстави вважати, що такі незаконні дії можуть стати наслідком відчуження зазначеного нерухомого майна іншим особам.

Зазначені обставини, дають підстави вважати про існування загрози можливого невиконання рішення суду, у зв`язку з чим заявниця вважає за необхідне вжити заявлені заходи забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення її прав, як позивача, а також ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною завою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви – за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

З урахуванням викладених заявником обставин, судом встановлено, що позивач має намір подати до суду позовну заяву стосовно оскарження проведеної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Оскільки спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, яке розташоване на території Київського району міста Одеси, отже позовна заява, яку ОСОБА_1 має подати до суду, про яку висловила намір, підсудна Київському районному суду міста Одеси, а відтак заява про забезпечення позову до подання позовної заяви підсудна Київському районному суду міста Одеси.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана ОСОБА_4 заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України .

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.07.2019 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.07.2019 року представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 заяву підтримала та просила суд задовольнити.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У відповідності до ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документі вбачається, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

З наданих до суду документів вбачається, що вказане нерухоме майно належало на праві власності – ОСОБА_1 та було передано в іпотеку ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору іпотеки від 25.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №2171, на виконання зобов`язань в сумі 79400 доларів США.

Також з наданої до суду Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №175013648 від 24.07.2019 року, вбачається, що 06.03.2019 року державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С. ОСОБА_6 здійснено державну перереєстрацію права власності нерухомого майна належного ОСОБА_1 , на ПАТ «Дельта Банк», а саме стосовно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30594456.

Позивач вважаючи вказане рішення державного реєстратора незаконним, вимушена і має намір звернутись до суду з відповідним позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов висновку, що є необхідність у забезпеченні позову шляхом встановлення заборони ПАТ «Дельта Банк», відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна, здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном (передання у заставу, здійснювати обмін, тощо), стосовно квартири АДРЕСА_1 .

Суд вважає вимоги щодо вжиття вказаного заходу забезпечення позову обґрунтованим, законним та співрозмірним із викладеними позовними вимогами, які заявник має намір заявити у позовні заяві, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, оскільки спірні об`єкти нерухомості до розгляду спору по суті можуть бути відчужені на користь третіх осіб, а відтак й порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову – це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З наданих до суду документів, вбачається, що позивач зареєстрований на території України, в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, у зв`язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149-153, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання до суду позовної заяви – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову до подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- Встановити заборону відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна, здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном (передання у заставу, здійснювати обмін, тощо), стосовно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1780877351101, право власності на яке зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6), Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк».

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали суду про забезпечення позову подати до суду позов до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, роз`яснивши, що у разі неподання такого позову у встановлений законом строк, вжиті заходи забезпечення позову будуть скасовані.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Головуючий Калініченко Л. В.