Ухвала суду № 83311207, 19.07.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5241/18

Провадження № 1-кс/496/1695/19

У Х В А Л А

19 липня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області

у складі: слідчого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Горищенко К.І.

прокурора Сцепури О.І.

захисника Ліпської В.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання заступника начальника Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області - начальника СВ Сухого Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубове Сторожинецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження №12018161250000752 від 14.12.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 383, ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий - начальник СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області Сухий Ю.О. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому вказує на те, що 13.12.2018 року о 22.00 год., ОСОБА_1 з метою уникнення подальшого розбирання та покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст.383 КК України, попередньо знаючи, що відносно нього не вчинялось жодного злочину, завідомо неправдиво повідомив про вчинення відносно нього злочину - незаконного заволодіння транспортним засобом «Рено Магнум 500», р.н. НОМЕР_1 та напівпричепа, р.н. НОМЕР_2 , з вантажем насіння гарбуза, в кількості 5 тон та ядер горіха «Грецького», вагою 19820 кг, з автостоянки, розташованої на вул. Мічуріна в с. Усатове Біляївського району Одеської області. Вказане вище завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_1 про вчинення злочину було оформлено протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, яке він підтвердив своїм підписом. Крім того, у ОСОБА_1 у складі групи невстановлених осіб, у невстановлений слідством час, та місці виник злочинний намір на таємне заволодіння майном ОСОБА_2 , а саме вантажем у виді насіння гарбуза, загальною вагою 5000 кг, вартістю 10000 доларів США та ядром горіху «Грецького» загальною вагою 17000 кг, вартістю 93500 доларів США, яке зберігалося у автомобілі марки «Renault Magnum 500», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом р.н. НОМЕР_2 . Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , 07.12.2018 року приблизно о 06.21 год., прибув до «TIR parking», який розташовано на землях Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області «4 км» автошляху сполученням Одеса-Київ, вул. Мічуріна, 43, де залишив вказаний автомобіль. 08.12.2018 року, невстановлені слідством особи, на автомобілі «Mitsubishi Pajero Wagon», р.н. НОМЕР_3 , прибули до «TIR parking», за вказаною адресою, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що їх дії не будуть помічені сторонніми особами, невстановлена особа, зайшла на «TIR parking», видаючи себе за власника автомобіля марки «Renault Magnum 500» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом р.н. НОМЕР_2 , увівши в оману охоронця, підійшов до вказаного автомобілю з напівпричепом, відчинив двері та сів до салону вказаного вище автомобіля, далі завів двигун та діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, обравши об`єктом злочинного посягання майно, яке знаходиться в напівпричепі р.н. НОМЕР_2 автомобіля «Magnum 500» р.н. НОМЕР_1 , яке належить ОСОБА_2 , а саме: насіння гарбузу загальною вагою 5 тон, вартістю 10000 доларів США та ядро горіху «Грецького» загальною вагою 17 тон вартістю 93500 доларів США, після чого разом з невстановленими особами зник з місця скоєння злочину, розпорядившись майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 103500 доларів США. Так, 13.12.2018 року о 22.00 годин, ОСОБА_1 , з метою написання заяви про незаконне заволодіння транспортним засобом прибув до приміщення Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, що розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове провулок Урядовий, 65. Під час написання заяви ОСОБА_1 пред`явив працівнику поліції в якості документу, що посвідчує його особу водійське посвідчення серії НОМЕР_4 на його ім`я. В подальшому ОСОБА_1 вів себе неадекватно, що викликало у працівника поліції підстави вважати, що останній знаходиться у стані наркотичного сп`яніння. При перевірці ОСОБА_1 по АІПС «Армор» було встановлено, що водійське посвідчення серії НОМЕР_4 знаходиться у статусі «Вилучене». В ході проведення огляду в присутності понятих під безперервну відео зйомку у ОСОБА_1 було вилучено згорток із фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору та водійське посвідчення серії НОМЕР_4 . Під час проведення досудового розслідування встановлено, що приблизно в вересні місяці 2018 року, ОСОБА_1 знаходився в республіці Болгарія, де від невстановленої досудовим розслідуванням особи, дізнався про виготовлення посвідчення водія за грошову винагороду у розмірі 210 євро. Також, ОСОБА_1 було відомо, що невстановлена особа робить лише копії документів, які не являються офіційними, тобто не є справжніми. Після чого, у ОСОБА_1 , виник умисел на придбання такого документу. Далі, ОСОБА_1 слідкуючи інструкціям вказаної особи замовив йому посвідчення водія на своє ім`я за грошову винагороду в сумі 210 євро, які передав невстановленій досудовим розслідуванням особі та отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на його ім`я, аналогічне вилученому у нього раніше, яке він почав використовувати. Згідно висновку експерта надане на експертизу посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 виготовлене за допомогою пристрою з струмино-крапельним способом друку ( кольоровий струминний принтер). За сукупністю скоєного, 19.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 383, ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України. За даним фактом СВ Усатівським ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018161250000752, за ч. 2 ст. 383, ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

19.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України.

Прокурор Сцепура О.І. у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягала, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник Ліпська В.А. та підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, разом з тим, він обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, зареєстрований і проживає за межами Одеської області, за місцем реєстрації не проживає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, а тому наявний ризик того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування. Вказані обставини підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання. Доводи підозрюваного про те, що він одружений, має неповнолітніх дітей, нічим не підтверджені.

Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого злочину дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який виправдовує тримання підозрюваного під вартою.

Ризики, передбачені п.п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор в судовому засіданні не довів.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абз.2 ч.5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров`я, майнового стану, обставин злочину, вважаю за необхідне визначити розмір застави поза межами розмірів, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме: у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 768400 грн. (400х1921). При цьому вважаю, що розмір застави у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області - начальника СВ Сухого Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі.

Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня взяття під варту, тобто з 19 липня 2019 року по 16 вересня 2019 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 768400 грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.І. Трушина