Рішення № 83310404, 24.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 Справа № 908/1113/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Чубар М.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/1113/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАЛАВ», ідентифікаційний код юридичної особи 37865665 (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, вул. Європейська, буд. 3-В/1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Дм. Яворницького, 60, офіс 501)

до відповідача Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», ідентифікаційний код юридичної особи 00186542 (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50)

про стягнення 200000 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Герман М.М., адвокат, довіреність № 1/24 від 24.04.2019;

від відповідача: Маньчин О.О., адвокат, довіреність № 18-155 від 20.12.2018;

від третьої особи: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1 , посвідчення № 224, видане 16.05.2018

Сутність спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТАЛАВ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 200000,00 грн., перерахованих за банківською гарантією № G0318/5114 від 04.05.2018, які набуті без достатньої правової підстави.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 6, 509, 526, 560, 562, 563, 610, 612, 626, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 200 Господарського кодексу України, р. І-ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України і обґрунтовано безпідставним набуттям відповідачем майна, шляхом перерахування банком на користь відповідача 200000 грн. поза межами домовленостей, передбачених Договором поставки № 172 від 21.02.2018 і Гарантії № G0318/5114 від 04.05.2018.

У позові позивач просив суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2019 справу № 908/1113/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1113/19, якій присвоєно номер провадження 34/6/19. Суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши підготовче засідання на 10.06.2019.

03.06.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вих. № 18-020 від 22.05.2019). Відзив подано у строк встановлений судом, із доказами про його направлення відповідачу. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на безпідставність позовних вимог, враховуючи не виконання позивачем договірного зобов`язання з поставки товару обумовленої якості. Вважає, що наявність між сторонами зобов`язальних відносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову в порядку ст. 1212 ЦК України. Відзив прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2019 у даній справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1113/19 на 24.06.2019 о 10 год. 30 хв., про що учасники справи повідомлені належним чином.

21.06.2019 до суду від позивача надійшли докази направлення матеріалів на адресу третьої сторони.

21.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у даній справі, для встановлення фактичних обставин справи, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 15.07.2019 о 15 год. 30 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

26.06.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з доказами направлення іншим учасникам справи.

02.07.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на адресу третьої сторони у справі та копії договору № 172.

04.07.2019 до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі та докази виконання умов банківської гарантії.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято до розгляду зміну підстав позову, враховуючи подання заяви до закінчення підготовчого засідання та наявність доказів направлення іншим учасникам справи.

Розглядаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТАЛАВ" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 200000 грн., перерахованих за банківською гарантією № G0318/5114 від 04.05.2018.

Суд задовольнив клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на адресу третьої сторони у справі та копії договору № 172.

Судом прийняті до розгляду письмові пояснення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 закрито підготовче провадження, справу № 908/1113/19 призначено до судового розгляду по суті на 24.07.2019.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. ТОВ «ВП «ТАЛАВ» свої зобов`язання, як постачальника, за п. 1.1 договору № 172 від 21.02.18, виконано належним чином. При прийманні товару відповідачем 17.10.18 жодних зауважень щодо його кількісних та якісних характеристик відповідач, як покупець, не зазначив. Поставлений товар за своїми кількісними та якісними характеристиками повністю відповідав умовам договору та узгодженій сторонами технічній документації: схемі-комплектації конвеєра стрічкового КЛ, замовленню в опитувальному листі, виставленому на торги ТК ТОВ «Бі Ті Солюшинс». Проте 24.10.18 (через 7 днів після приймання товару) під час проведення вхідного контролю поставленого товару, що знайшло своє відображення у відповідному акті приймання конвеєра № 2058 від 24.10.18, АТ «ЗФЗ», в особі своїх технічних фахівців, в односторонньому порядку вирішило змінити якісні характеристики товару, вигадавши невідповідності та відсутність з`єднувальних елементів, які, не були передбачені умовами договору та узгодженій cторонами технічній документації: схемі-комплектації конвеєра стрічкового КЛ, замовленню в опитувальному листі, виставленому на торги ТК ТОВ «Бі Ті Солюшинс». Повністю усвідомлюючи належне виконання своїх зобов`язань, ТОВ «ВП «ТАЛАВ» у листі від 14.12.2018р. №15/12 звернулось до АТ «ЗФЗ» з проханням повернути банківську гарантію, яке залишилось без жодного реагування. АТ «ЗФЗ» 21.01.019 направило до гаранта вимогу платежу № ІV-II-01/19 про оплату за банківською гарантією №G0318/5114 від 04.05.18 на суму 200 000 грн, в якій було зазначено про: «відхилення якісних показників товару від договірних. В порушення п. 6.5. Договору, згідно акту приймання по кількості та якості №2421, недоліки якості товару було усунуто Принципалом лише 13.12.2018р. Принципал не виконав поставку товару обумовленої якості». 13.02.19 гарант особі Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» перерахував з рахунку покриття ТОВ «ВП «ТАЛАВ» на користь АТ «ЗФЗ» 200 000 грн. Позивач вважає пред`явлення відповідачем вимоги про оплату за банківською гарантією № G0318/5114 від 04.05.18 на суму 200 000 грн незаконним, перерахування банком на користь відповідача 200000 грн. відбулося поза межами домовленостей, передбачених договором поставки і гарантії, тому дані дії кваліфікуються як одностороння зміна умов договору щодо якості товару, та невиконання умов договору щодо повернення з боку відповідача суми гарантії. В судовому засіданні представник просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з таких підстав. На момент отримання Відповідачем банківської гарантії існували всі підстави для такого отримання гарантійної суми у розмірі 200 000 грн., а саме додаток № 1 від 17.01.18 р. до договору № 172 від 21.02.18, банківська гарантія виконання № G0318/5114 від 26 квітня 2018. В розумінні статті 11 «Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків» ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. В порушення п. 6.5 договору, згідно акту приймання по кількості та якості № 2421, недоліки якості товару було усунуто позивачем лише 13.12.18. Таким чином стався випадок порушення позивачем своїх зобов`язань по договору, а саме: позивач не виконав поставку товару обумовленої якості. На виконання умов Додатку № 1 від 17.01.18 до договору поставки № 172 від 21 лютого 2018 року, додаткової угоди № 1 від 21.03.2018 року до Договору поставки № 172 від 21 лютого 2018 року, банківської гарантії № G0318/5114 від 04.05.18, на вимогу відповідача, банком-гарантом була перерахована на користь АТ «ЗФЗ» гарантована сума у розмірі 200 000 грн., що спростовує твердження позивача про безпідставність отримання грошової суми відповідачем. Таким чином, наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову в порядку ст. 1212 ЦК України. В такому випадку права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа надала суду такі пояснення. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджує викладені Позивачем обставини справи щодо оформлення 04.05.2018 р. ТОВ «ВП «ТАЛАВ» в ПриватБанку банківської гарантії № 00318/5114 від 04.05.2018 з покриттям 200 000 грн., що підтверджується випискою та платіжним документом. Покриття за банківською гарантією № 00318/5114 від 04.05.2018 р. в сумі 200 000 грн - це були кошти, внесені клієнтом до банку на відповідний рахунок. Банківська гарантія № 00318/5114 від 04.05.2018 з продовженням мала термін дії до 28.01.2019 включно. 21.01.2019 АТ «Запорізький завод феросплавів» направило до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимогу платежу № ІV-II-01/19 про оплату за вказаною банківською гарантією на суму 200 000 грн. 13.02.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив перерахування коштів в сумі 200 000 грн на користь АТ «Запорізький завод феросплавів», виходячи з умов банківської гарантії № 00318/5114 від 04.05.2018, що підтверджується випискою та копією меморіального ордеру. Таким чином, дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо виконання умов банківської гарантії № 00318/5114 від 04.05.2018 та здійснення виплати АТ «Запорізький завод феросплавів» в сумі 200 000 грн. є законними.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 24.07.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні 24.07.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, суд

УСТАНОВИВ:

21.02.2018 ТОВ «ВП «ТАЛАВ» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) укладено Договір поставки №172 від 21.02.2018 (далі договір № 172).

Додатковою угодою № 3 від 14.05.2018 до договору № 172 було внесено зміни до преамбули та реквізитів Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», у зв`язку з чим покупцем за договором та правонаступником прав і обов`язків є Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів».

Згідно з п. 1.1 договору № 172 постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору № 172 детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

Пунктами 3.1-3.3 договору № 172 передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар па умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачения торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010). Постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, визначені п. 3.3. цього договору. Поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1. даного договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у додатку (специфікації) до цього договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за письмовою згодою покупця.

Згідно з п.п 5.1, 5.6 договору № 172 ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Пунктом 12.1 договору № 172 визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2018, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Специфікацією від 17.01.2018, що є додатком № 1 до договору №172, передбачено, що товаром поставки є: конвеєр стрічковий КЛ, В=650 мм, L=20,4 м потужність мотор-редуктора 22 кВт у кількості 2 шт. на суму 1 700 000 грн. з ПДВ. Cтрок поставки товару - на протязі 130 календарних днів від дати відкриття акредитиву з правом дострокової поставки. Покупець здійснює оплату за цим договором шляхом відкриття строком на 200 календарних днів безвідкличного документарного акредитиву на загальну суму договору 1 700 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов п. 5 Специфікації, з метою забезпечення виконання зобов`язань, постачальник зобов`язується оформити банківську гарантію виконання в сумі 200 000 грн. із строком дії - 220 календарних днів.

Додатковою угодою №1 від 21.03.2018 до договору №172, внесено зміни до п. 4 додатку 1 до договору № 172 в частині банку постачальника - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також до п. 5 додатку № 1 договору № 172 щодо банку-гаранту: АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

04.05.2018 ТОВ «ВП «ТАЛАВ» відкрито в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» банківську гарантію виконання № G0318/5114 в сумі 200 000 грн. терміном дії до 02.12.2018 включно, бенефіціар - АТ «Запорізький завод феросплавів».

23.06.2018 ТОВ «ВП «ТАЛАВ» до банківської гарантії виконання № G0318/5114 від 04.05.2018 було внесено зміни №1 щодо продовження терміну її дії до 28.01.2019 включно.

27.06.2018 АТ «Запорізький завод феросплавів» згідно заяви № 600U/UAH/6245 відкрито безвідкличний, покритий акредитив на суму 1 700 000 грн. на користь бенефіціара - ТОВ «ВП «ТАЛАВ».

Згідно з вимогою № IV-II-01/19 від 21.01.19 Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування 200000 грн. гарантії внаслідок випадку порушення принципалом своїх зобов`язань по договору №172, а саме - принципал не виконав поставку товару обумовленої якості.

13.02.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив перерахування коштів в сумі 200000 грн. на користь АТ «Запорізький завод феросплавів», виходячи з умов банківської гарантії № G 0318/5114 від 04.05.2018, що підтверджується випискою за рахунком № НОМЕР_1 за період 04.05.2018 - 13.02.19.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Спірні правовідносини є господарськими та такими, що виникли з договору гарантії та договору поставки.

Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії: вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 за № 41/10321 (Положення № 639).

Пунктом 9 частини 3 розділу І Положення № 639 визначається, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії

Пунктом 9 частини 3 розділу І Положення № 639 передбачено, що гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин

Вимогою № IV-II-01/19 від 21.01.19 Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» визначено гарантійний випадок у вигляді невиконання принципалом поставки товару обумовленої якості.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем дотримано строк поставки товару, визначений специфікацією від 17.01.2018 (130 календарних днів від дати відкриття акредитиву з правом дострокової поставки). З урахуванням дати відкриття акредитиву - 27.06.18, товар мав бути поставлений до 04.11.18 включно.

17.10.2018 ТОВ «ВП «ТАЛАВ» за видатковими накладними № 68, № 69 здійснило поставку товару за Специфікацією (конвеєр стрічковий КЛ, В = 650 мм, L = 20,4 м, потужність мотор-редуктора 22 кВт у кількості 2 шт. на суму 1 700 000 грн. з ПДВ), що підтверджується підписаними з боку відповідача видатковими накладними № 68 і №69 від 17.10.2018 та товарно-транспортними накладними від 17.10.2018 № Р68 та № Р69.

Відповідно до частини 1 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Порядок приймання-передачі товару регламентовано розділом 6 договору № 172.

Так, відповідно до пунктів 6.1 - 6.6 договору № 172 право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця. Приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю. затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 із змінами і доповненнями. Приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 із змінами то доповненнями. У разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленою товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати даний договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку постачальнику, або діяти в наступному порядку: Покупець письмово повідомляє постачальника і вказує термін, в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця. Постачальник або його представник за дорученням зобов`язаний прибути не пізніше чим у триденний термін після отримання виклику, за виключенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту передбаченого вимогами Інструкцій П-6, П-7. Постачальник зобов`язаний не пізніше чим на другий день після отримання виклику повідомити (телеграма/факсимільний зв`язок) покупця про прибуття/не прибуття представника для участі у прийманні товару за якістю та/або кількістю, та/або асортименту, та/або будь-яким іншим умовам договору. представник постачальника за дорученням зобов`язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю, сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності кількості якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов`язується своїми силами, і за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж додатково поставити відсутню кількість товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання акту. Транспортні витрати по заміні товару покладаються на постачальника. У випадку, якщо постачальник або не прибув, або прибув з порушенням встановленою п. 6.4. договору строку, або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам даного договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, Покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту/інших характеристик товару представника незалежної організації (Запорізьку торгово-промислову палату (надалі - ЗТПП) або іншу організацію, узгоджену сторонами), в цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав і обов`язків, передбачених цим договором. Постачальник своїми силами і за свій рахунок зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж додатково поставити товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати висновку незалежної організації. У випадку, якщо висновком незалежної організації був підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, пов`язані із залученням представника незалежної організації, виконаної ним роботи, несе постачальник.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, стверджуючи про порушення позивачем умов договору № 172 щодо якості товару, як підставу для отримання 200000 грн. гарантії, має довести даний факт.

В той же час в матеріали справи не надано висновку незалежної організації (до прикладу висновку Запорізької торгово-промислової палати) в підтвердження факту невідповідності поставленого товару умовам договору, як це передбачено пунктом 6.6 договору № 172.

Акт № 2058 від 24.10.2018 не підписано уповноваженим представником ТОВ «ВП «ТАЛАВ», директором ОСОБА_2 викладено окрему думку.

Акт № 2255 від 20.11.2018 також не підписано уповноваженим представником ТОВ «ВП «ТАЛАВ», тому суд не приймає вказані акти як належні докази невідповідності якості спірного товару.

За актом приймання-передачі від 13.12.2018, який підписано обома сторонами підтверджено відповідність якості товару умовам договору № 172.

Не містять матеріали справи і доказів відмови Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» від прийняття товару та розірвання договору в односторонньому порядку у відповідності до п. 6.4 договору № 172.

Пунктом 2.1, підпунктами «е», «є» пункту 2.2 договору № 172 сторони погодили, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікація) та додаткових угодах до цього договору.

Умовами договору № 172, специфікаціями і додатковими угодами до нього, схемою-комплектації конвеєра стрічкового КЛ, які надані до матеріалів справи, не визначено вимог до якості товару, які описані в актах № 2058 від 24.10.2018, № 2255 від 20.11.2018, зокрема щодо невідповідності та відсутності з`єднувальних елементів, тому не можливо стверджувати про їх недотримання позивачем.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем умов договору № 172 щодо якості товару.

За відсутності факту порушення ТОВ «ВП «ТАЛАВ» договору № 172 щодо якості товару, не можна стверджувати і про наявність гарантійного випадку за умовами банківської гарантії № G 0318/5114 від 04.05.2018.

З огляду на викладене, звернення Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з вимогою № IV-II-01/19 від 21.01.19 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування 200000 грн. гарантії, внаслідок випадку порушення принципалом своїх зобов`язань по договору №172, відбулось в порушення умов договору №172 та банківської гарантії № G 0318/5114 від 04.05.2018.

Саме у зв`язку з наведеними спірна сума 200000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ВП «ТАЛАВ».

Доводи АТ «ЗФЗ» стосовно застосування статті 389 ЦК України є хибними, оскільки позов в даній справі не є віндикаційним, і мова не йде про витребування коштів від добросовісного набувача.

Даний спір виник із зобов`язальних правовідносин поставки і банківської гарантії.

Посилання в судовому засіданні представника відповідача на необґрунтованість застосування статті 1212 ЦК України також відхиляються.

Суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір цих витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, зокрема підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем понесено судові витрати щодо сплати судового збору 3 000 грн згідно платіжного доручення № 2508 від 24.04.19.

22.04.2019 ТОВ ВП «Талав» та Адвокатським бюро «Герман і партнери» укладено договір № 01-22-04/19 від про надання правової допомоги (далі договір № 01-22-04/19).

Правова допомога згідно договору здійснюється адвокатом - Герман Мариною Миколаївною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4898, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплшарною комісією адвокатури 27.03.2012.

Згідно п. 3.2 договору вартість послуг за ведення справи в суді першої інстанції складає 10 000 грн.

Підтвердженою документально сумою витрат на професійну правничу допомогу адвоката є сума 5000 грн. згідно платіжного доручення від 23.04.2019 № 2506.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи, ціну позову, складність справи, значення справи для сторін, суд вважає суму 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката співмірною та адекватною.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», ідентифікаційний код юридичної особи 00186542 (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАЛАВ», ідентифікаційний код юридичної особи 37865665 (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Петриківка, вул. Європейська, буд. 3-В/1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Дм. Яворницького, 60, офіс 501) 200000 (двісті тисяч) грн, перерахованих за банківською гарантією № G0318/5114 від 04.05.2018, 3000 (три тисячі) грн. судового збору, 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 30.07.2019.

Суддя А.О. Науменко