Ухвала суду № 83310378, 25.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25.07.2019 справа № 908/1315/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.,

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” (юридична адреса: 36034, м. Полтава, вул. Половки, 72; адреса для листування: 61019, місто Харків, вул. Костянтина Калінціна, 79)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, місто Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207)

про стягнення 314495,16 грн.,

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” 28.05.2019 заявлено до господарського суду Запорізької області позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” 514495,16 грн. основного боргу по оплаті за поставлений товар за договором поставки № 32 від 01.10.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 справу № 908/1315/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 24.06.2019, після усунення позивачем обстави, які зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне провадження у справі № 908/1315/19, присвоєно справі номер провадження 18/105/19, призначено підготовче засідання на 25.07.2019.

До господарського суду Запорізької області 11.07.2019 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості, просив суд зменшити розмір позовних вимог до 314495,16 грн. та винести ухвалу про часткове повернення судового збору.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, не порушує інтересів інших осіб, тому приймається судом до розгляду.

Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 314495,16 грн. основного боргу.

Крім того, 24.07.2019 господарським судом Запорізької області отримано заяву позивача, в якій останній, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, просив позовну заяву залишити без розгляду та повернути судовий збір.

Сторони представників у судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Отримання повноважними представниками позивача та відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 25.07.2019 підтверджується відповідними поштовим повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Оскільки сторони явку своїх представників у підготовче засідання 25.07.2019 не забезпечили, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином, у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе проводити підготовче засідання за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті.

Як вбачається із наведених норм, вказане право позивача може бути реалізоване ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.

Суд відзначає, що станом на дату звернення представника позивача із даною заявою розгляд справи № 908/1315/19 не розпочато по суті, а відтак ТОВ “Фабрика миловарні традиції” звернулось до суду із заявою про залишення позову без розгляду в межах визначеного господарським процесуальним законом строку.

Заява про залишення позову без розгляду підписана директором ТОВ “Фабрика миловарні традиції” Дудник С.М., повноваження якого на вчинення дій від імені юридичної особи без довіреності підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та протоколом загальних зборів учасників Товариства № 2/16 від 10.02.2016 про призначення директором Товариства Дудника С.М.

Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Відтак, зважаючи на те, що має місце подання позивачем 24.07.2019 (направлена 23.07.2019) відповідної заяви та така заява подана ним до закінчення підготовчого засідання, що є підставою для залишення позову без розгляду, передбаченою п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду незважаючи на підстави, з яких позивачем подано до суду відповідну заяву.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у відповідності до положень п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на зазначені приписи, сплачена сума судового збору за подання позову у даній справі не підлягає поверненню, тому клопотання позивача про повернення судового збору, викладене ним у заяві про залишення позову без розгляду, судом залишається без задоволення.

Суд визнав необхідним зазначити, що у відповідності з ч. 4 ст. 226 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає – 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 314495,16 грн. (з урахуванням прийнятої заяви про зменшення розміру позовних вимог), тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за яку належить до сплати – 1,5 відсотки ціни позову, що складає 4717,43 грн.

Згідно наданого до позову платіжного доручення № 1634 від 21.05.2019 позивачем сплачено 7717,44 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 3000,01 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач в поданій суду 11.07.2019 заяві про зменшення позовних вимог також просив частково повернути судовий збір.

Отже, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету сума зайво сплаченого судового збору в розмірі 3000,01 грн.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” про зменшення розміру позовних вимог та прийняття до розгляду зменшених позовних вимог – задовольнити.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” про залишення позову без розгляду - задовольнити.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” до товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” про стягнення 314495,16 грн. – залишити без розгляду.

4. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика миловарні традиції” про повернення судового збору, викладене у заяві про залишення позову без розгляду, залишити без задоволення.

Ухвалу постановлено в судовому засіданні 25.07.2019.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.07.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Носівець