Ухвала суду № 83310260, 30.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

30.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1241/16

За заявою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі

за позовом Публічного акціонерног товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння розвитку Європейських стандартів в Україні", с. Морочне, Зарічненський район, Рівненська область

про стягнення 48 624,03 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бондаренко О.М.

Представники:

від позивача (заявника): не з`явились

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" та Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння розвитку європейських стандартів в Україні" (далі-відповідач-2) про стягнення 48 624,03 грн, з яких: 16069, 37 грн - заборгованість за кредитом, 16856, 60 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 15698, 06 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння розвитку європейських стандартів в Україні" на користь позивача - 16069, 37 грн заборгованості за кредитом, 16856, 60 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 15698, 06 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором, 1378 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" відмовлено.

16.05.2016 на виконання рішення суду було видано наказ.

23.07.2019 через канцелярію суду від Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" надійшла заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу, в якому воно просить суд:

- поновити строк пред`явлення судового наказу № 904/1241/16, виданий Господарським судом Дніпропетровської області;

- видати дублікат судового наказу № 904/1241/16, виданий Господарським судом Дніпропетровської області.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.07.2019 № 1202 було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв`язку із виходом судді ОСОБА_1 у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019, заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 904/1241/16 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 25.07.2019 заяву Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 30.07.2019. Зобов`язано позивача (заявника) надати суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до заява.

В судове засідання 30.07.2019 представники учасників справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, по дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяв про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.

Суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу, зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної заяви Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" вказує, що при підготовці судового наказу для направлення до органів ДВС - судовий наказ було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату.

Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

В наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 № 904/1241/16 строк пред`явлення його до виконання вказано "до 17.05.17".

Заявником додано до заяви копію листа Заріченського районного відділу Державної виконавчої служби від 29.03.2018 вих. № 2197, згідно якого (у відповідь на усний запит позивача (заявника) від 28.03.2018) повідомлено, що наказ № 904/1246/16 від 16.05.2016, у зв`язку із завершенням виконавчого провадження № 52855334 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", був повернутий стягувачу. Станом на 29.03.2018 вищевказаний наказ на примусовому виконанні у відділі не перебуває (арк. с. 99).

При цьому, як вбачається зі змісту вищевказаного листа, виконавчою службою не зазначено про втрату нею оригіналу наказу від 16.05.2016 № 904/1241/16, а вказано лише, що виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернуто виконавчий документ стягувачу.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 у справі № 904/1241/16, на виконання якого видано наказ від 16.05.2016, набрало законної сили 16.05.2016 (про що безпосередньо зазначено в наказі).

Судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

До заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу заявник не надав належних та допустимих доказів переривання строку для пред`явлення наказу до виконання, доказів того, що наказ від 16.05.2016 № 904/1241/16 втрачений, та не вказав обставин, для поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Статтею 329 Господарського процесуального кодексу України суду надано право поновлювати пропущений для пред`явлення наказу до виконання строк, у разі визнання причин його пропуску поважними.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" ( в чинній редакції), сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що в період з 2017 по 2019 рік стягувач вчиняв дії, спрямовані на з`ясування обставин щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 № 904/1241/16.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу позивача (заявника) на ту обставину, що до заяви ним долучено не засвідчені копії документів і в порушення вимог ухвали суду від 25.07.2019 ним не було подано до суду докази в належним чином засвідчених копіях.

При цьому, згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5 26, 5 27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів "Згідно з оригіналом", - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Оскільки, копії документів, долучених до заяви є не засвідченими у встановленому законом порядку, вони не можуть підтвердити обставини, якими заявник обґрунтовує свої заяви, оскільки, не є належними та допустимими доказами.

Проаналізувавши заяву про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення його строку для пред`явлення до виконання та враховуючи те, що стягувач не надав суду докази звернення до виконавчої служби із заявою про хід виконавчого провадження, а також не надав обґрунтованих доказів поважності пропуску строку пред`явлення наказу до виконання та взагалі не зазначив обставин, в обґрунтування поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, суд відмовляє у задоволені заяви Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Із заявою про видачу дублікату наказу Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося лише 16.07.2019 (про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, в якому надійшла відповідна заява до суду), тобто після спливу трирічного строку з дня, наступного за днем набрання рішенням законної сили (16.05.2016).

Відповідно до п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Оскільки судом відмовлено у поновленні строку для пред`явлення наказу від 16.05.2016 № 5904/1241/16, а строк його пред`явлення до виконання пропущений, суд відмовляє у видачі дублікату наказу заявнику.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 327, 329 ГПК України, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 у справі № 904/1241/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко