Ухвала суду № 83308696, 29.07.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3984/19

1-кс/215/1257/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участі: секретаря – Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 – Сілкіна Д.Ю.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Вітвіцького А.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Вітвіцького А.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.07.2004 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. На підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30.04.2009 не відбутий строк покарання 2 роки 3 місяці 21 день замінено на обмеження волі. 29.12.2009 на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2009 умовно-достроково звільнений із не відбутим строком 1 рік 7 місяців 13 днів;

- 07.06.2013 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 15.12.2014 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2014 умовно-достроково звільнений із не відбутим строком 1 рік 2 місяця 3 дні;

- 07.12.2016 Бабушкинським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднане покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.06.2013 та остаточно визначено покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі. 14.03.2017 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 30.11.2018 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу направлено з обвинувальним актом кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018040760001611 від 07.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України;

- 29.12.2018 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу направлено з обвинувальним актом кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018040760001755 від 02.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2019 року слідчий СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Вітвіцькій А.О., за погодженням з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Сілкіним Д.Ю., звернувся до суду в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040760001069 від 06.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 20.06.2019, приблизно о 19.00 годині, проходячи поблизу домоволодіння за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Глазунова, 126 побачив автомобіль марки «FORD Transit» д\н НОМЕР_1 , до акумуляторної батареї якого в цей момент був приєднаний пусковий зарядний пристрій марки «Форсаж», що належить ОСОБА_2 ..

В цей момент ОСОБА_1 помітив пусковий зарядний пристрій марки «Форсаж», який заряджав акумуляторну батарею вище зазначеного автомобілю на території поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , 126.

В цей час та місці у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, а саме: пускового зарядного пристрою марки «Форсаж», який належить ОСОБА_2 ..

Перебуваючи у вказаний час та місці, ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, користуючись відсутністю очевидців, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, від`єднав від акумуляторної батареї пусковий зарядний пристрій марки «Kenguru» моделі «Форсаж (FG12V)», Потім, взявши його в руки, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим таємно викрав з автомобілю марки «FORD Transit» пусковий зарядний пристрій марки «Kenguru» моделі «Форсаж (FG12V)», який знаходився поблизу домоволодіння по АДРЕСА_3 Глазунова, 126, обернувши викрадене майно на свою користь.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/542 від 24.07.2019 року, ринкова вартість пускового зарядного пристрою марки «Kenguru» моделі «Форсаж (FG12V)», бувший у використанні, без пошкоджень, у справному стані, без комплекту передбаченого виробником, складає 816 (вісімсот шістнадцять грн.) 67 коп..

Таким чином, ОСОБА_1 , спричинити матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 816 (вісімсот шістнадцять грн.) 67 коп..

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

26.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Як вказує слідчий, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду предмету; протоколом допиту свідка, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше неодноразово судимий, будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, продовжив свою злочинну діяльність, знову підозрюється у вчинені нового умисного злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення. Крім цього, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отже, не має міцних соціальних зв`язків, які б могли стримати його не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України.

Також підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Цей ризик обумовлений тим, що підозрюваний є раніше неодноразово судимою особою, вчинив злочин проти власності, та здатний своїми діями впливати на учасників кримінального провадження.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення,оскільки може скоювати в подальшому злочини з метою матеріального збагачення, або скоювати злочини матеріального характеру.

Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, з`ясувавши, що підозрюваний ОСОБА_1 не переховувався від органів досудового розслідування, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у ньому, перелічивши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; вислухавши пояснення підозрюваного, який визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, пояснив, що має цивільну дружину та намір працевлаштуватись, з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні не знайомий і не зможе на них впливати, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Слідчий суддя, погоджуючись із наявністю такого вагомого ризику як те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства або суду, приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведено, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти даному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У зв`язку з наведеним, врахувавши особу підозрюваного, який має цивільну дружину, яка була присутня під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , тобто має місце наявність міцних соціальних зв`язків, постійно проживає за місцем реєстрації; крім того, має намір працевлаштуватись, що спростовує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, із визначенням підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Вітвіцького А.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1). В період часу з 20:00 год. до 07:00 год. не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням робочого часу, в разі працевлаштування;

2). Не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3).Повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання.

Вказані обов`язки покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах двох місяців, тобто по 29.09.2019 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 домашнього арешту покласти на Жовтоводський ВП ГУНП у Дніпропетровській області та Криворізьку місцеву прокуратуру № 2.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя