Рішення № 83305805, 16.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2633/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергієнка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/2633/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач в особі представника ОСОБА_2 14.02.2019 р. звернувся до суду з позовом про витребування квартири АДРЕСА_1 від ОСОБА_3 , повернення спірного майна у власність позивача, скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на вказане нерухоме майно у державному реєстрі речових прав та стягнення з ОСОБА_3 сплаченого судового збору (а.с. 58-62).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору міни 06.06.1994 року позивачем була придбана двокімнатна квартира адресою: АДРЕСА_1 .

07.07.2017 р. ОСОБА_1 стало відомо, що вказана квартира вибула з його володіння шахрайським шляхом всупереч його волі.

З серпня 2014 р. у спірній квартирі проживав квартирант на ім`я ОСОБА_5 . У вересні 2016 р. позивач виявив відсутність свого паспорту громадянина України, після чого ОСОБА_5 допоміг йому з отриманням нового паспорту у формі ІD-картки, яким позивач користується дотепер.

Десь у лютому 2017 р. ОСОБА_5 познайомив ОСОБА_1 з чоловіком, який назвався ОСОБА_6 . Останній запропонував позивачу з`їздити в Луганськ та звідти привезти в Київ хвору матір його знайомого, на що ОСОБА_1 погодився.

Приїхавши на початку квітня 2017 р. у Луганськ, позивача, як і обіцяв ОСОБА_5 , зустрів чоловік назвавшись ОСОБА_7 , який повідомив, що треба зачекати доки жінка за якою він приїхав долікується, та завіз ОСОБА_1 в будинок приватного сектору м. Луганська, де останній знаходився близько трьох місяців. За цей час позивач зрозумів, що його ввели в оману, та самостійно повернувся в м. Київ.

У квартирі ОСОБА_1 виявив замінені замки, з пояснень консьєржки ОСОБА_5 з квартири вивіз всі речі.

Тоді позивачу стало відомо, що його квартиру було відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є.

У цьому договорі від імені продавця ОСОБА_1 діяв представник ОСОБА_4 на підставі довіреності посвідченої 02 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. за реєстровим номером 1171. Проте особу ОСОБА_4 позивач не знав та ніколи не бачив, ніякої довіреності на відчуження своєї квартири не давав.

По факту незаконного заволодіння квартири ОСОБА_1 . відкрите кримінальне провадження № 12017100040010508 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В рамках кримінального провадження проведена судово-почеркознавча експертиза, за висновком якої рукописний запис та підпис на оригіналі другого примірника довіреності за реєстровим № 1171 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач зазначає, що невстановлені особи шляхом підроблення довіреності на право розпоряджатись його квартирою відчужили житло шляхом укладення договору купівлі продажу, його самого шляхом обману було направлено в м. Луганськ на тимчасово окуповану територію України та залишено без грошей з надією того, що він не зможе повернутися до м. Києва.

В обгрунтування позову, посилаючись на положення ст. ст. 12, 317, 319, 321, 387, 388 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9, ст. ст. 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», позивач вказує, що він протиправно був позбавлений права власності на належне йому майно, яке вибуло з його володіння без його волі, що зумовлює вимоги про витребування майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків не більше п`яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 49, 50).

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.04.2019 р. (а.с. 63, 64).

Ухвалою суду від 18.04.2019 р. до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 (а.с. 77).

03.05.2019 р. до суду надійшли пояснення третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергієнка С.С. у яких зазначив про те, що 02 серпня 2016 року до нього звернулась особа, яка пред`явила паспорт НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 09.07.2011 р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням посвідчити від його імені довіреність на ім`я ОСОБА_4 , який мешкав в АДРЕСА_4 ., на розпорядження квартирою АДРЕСА_1 . При підготовці вчинення нотаріальної дії ним було встановлено особу за наданим паспортом, фотографія в якому була ідентична громадянину, який звернувся для посвідчення довіреності. Подані документи були в належному стані і ніяких сумнівів у нього вони не виникали, підстав для відмови у вчиненні даної нотаріальної дії у нього не було. 21.09.2017 р. до нього звернувся прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 з ухвалою слідчого судді від 23.08.2017 р. про вилучення матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення довіреності № 1171 від 02.08.2016 р., при цьому повідомив, що особа, яка зображена на фотографії у витягу з паспорта, за яким посвідчувалась довіреність, та особа, яка звернулась до правоохоронних органів є різними особами (а.с. 84, 84 зв.).

Ухвалою суду від 16.05.2019 р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.07.2019 р. (а.с. 95, 96).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позов з викладених у ньому підстав, додатково пояснив, що позивач по даний час проживає у належній йому квартирі, відповідача ніхто не бачив, останній жодного разу не з`являвся у спірну квартиру.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко С.С. в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, викладені у долучених до справи письмових поясненнях, додатково пояснив, що у грудні 2017 року позивач приходив до нього за відповіддю на запит адвоката щодо спірної довіреності, при цьому він (нотаріус) побачив, що довіреність 02.08.2016 р. за наданим паспортом була видана від імені іншої особи, а не позивача ОСОБА_1 .

Відповідач та треті особи Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є., ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Як убачається з матеріалів справи, направлені судом відповідачу процесуальні документи повернуті без вручення з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відзив на позов відповідачем не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За нормою ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, третю особу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергієнка С.С., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 06.06.1994 р., посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори за реєстровим № 18-1487, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації 09 червня 1994 року в книзі 35-155 за реєстровим № 333/31316 (а.с. 11, 13, 15).

02 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнко С.С. від імені ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.07.2011 року, на ім`я ОСОБА_4 було посвідчено довіреність за реєстровим № 1171, якою останньому надано право розпоряджатися, у тому числі продати, належну ОСОБА_1 вищевказану квартиру (а.с. 14).

Діючи на підставі цієї довіреності від імені ОСОБА_1 ОСОБА_4 06 вересня 2016 року уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є. за реєстровим № 654 (а.с. 15-17).

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України від 12.02.2014 року по справі № 6-165цс13, відповідно до п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача в тому разі, якщо майно було викрадене в нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

У випадку, якщо майно вибуло з володіння власника на підставі вчиненого правочину перевірці судом при вирішенні справи підлягає чинність правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено в ст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Недотримання цієї вимоги є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх в сукупності.

Зокрема, у разі вчинення правочину представником суду слід з`ясувати, чи був наділений представник його довірителем повноваженнями на вчинення правочину, чи діяв він в межах наданих йому повноважень, а якщо ні, то чи схвалив в подальшому довіритель укладений представником в його інтересах правочин.

Також правова позиція щодо застосування у подібних правовідносинах норм статті 388 ЦК України викладена Верховним Судом України від 01.07.2015 року по справі № 6-619цс15.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

З огляду на абсолютність права власності власнику надається багато прийомів, способів та засобів захисту свого права.

Одним із таких засобів є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що належна йому на праві власності квартира була відчужена усупереч його волі та зазначив, довіреність на ім`я ОСОБА_4 на продаж квартири він не видавав, а відтак належне йому майно вибуло з його володіння поза його волею.

Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За зверненням ОСОБА_1 щодо незаконного заволодіння його квартирою 26.07.2017 р. відкрите кримінальне провадження № 12017100040010508 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 22-24) .

За висновками судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів від 31.10.2018 р. № 9932-9934/18-32/9935/18-33, проведеної в рамках кримінального провадження, підпис та рукописний запис в графі «Підпис» в оригіналі другого примірника довіреності від 02.08.2016 р., яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. за реєстровим № 1171, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 29-40, 41-43).

З пояснень позивача, паспорт громадянина України у вересні 2016 р. ним був втрачений, у зв`язку з чим він отримав новий паспорт у формі ІD-картки, що підтверджується копією цього паспорта, виданого 12.12.2016 р. (а.с. 8).

Довіреність від імені ОСОБА_1 ОСОБА_4 видавалась на підставі паспорта НОМЕР_1 виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.07.2011 року.

Як пояснив суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко С.С., зображення ОСОБА_1 на фотокартці у паспорті, наданому йому при посвідченні довіреності, відрізняється від дійсної особи позивача ОСОБА_1 , що також підтверджується зображеннями ОСОБА_1 на копіях наявних у справі паспортів (а.с. 8, 19).

Отже, судом встановлено, що позивач не мав наміру відчужувати належну йому квартиру, повноваженнями щодо її відчуження представника не наділяв, дії останнього не відповідали волі ОСОБА_1 та позивач не схвалив в подальшому вчинений від його імені правочин, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що належне позивачу на праві власності майно вибуло поза його волею, а відтак спірна квартира підлягає витребуванню в добросовісного набувача на користь позивача, відповідно до статті 388 ЦК України.

За нормою п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», право власності підлягає державній реєстрації.

Відповідно Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.09.2016 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, реєстрація нерухомого майна проведена за рішенням Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є. від 06.09.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31256560 від 06.09.2016 року (а.с. 18).

Загальними засадами державної реєстрації прав серед іншого є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про витребування спірної квартири підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

У зв`язку з цим також слід задовольнити позов у частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно норм ст. ст. 3, 4, 12, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в дохід держави у розмірі 3 268 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 203, 244, 317, 319, 387, 388, 655 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4, 12, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 280, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідії Євгенівни від 06.09.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31256560 від 06.09.2016 року, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна, адреса місця знаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Європейська, 7 .

Третя особа - ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 26 липня 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко