Рішення № 83305760, 26.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13293/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П. розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 114954,91 гривень за кредитним договором № б/н від 01.06.2011 року; судові витрати у розмірі 1762,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 01.06.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30.04.2018 року має заборгованість - 114954,91 гривень, з яких: 7998,37 гривень - заборгованість за кредитом, 106956,54 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.06.2011 по 31.05.2017.

07 листопада 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання». Позивачем копію ухвали суду про відкриття провадження було отримано 19 листопада 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до п. 2.1.1. Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, вказані умови використання кредитних карт ПАТ КБ Приватбанку, Пам`ятка клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком і клієнтом по випуску і обслуговуванню карт. Банк випускає клієнту картку на основі заяви, належним чином заповненої і підписаної клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку картки здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення щодо можливості випуску клієнту картки. Клієнт зобов`язується виконувати правила випуску, обслуговування і використання карт банку і за наявності додаткових карт забезпечити виконання правил утримувачами додаткових карт.

Згідно п. 2.1.1.2. вищевказаного Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата отримання картки, вказана у заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року ОСОБА_1 , складено та підписано Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві ОСОБА_1 , останій підтвердив, що він погоджується із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Цього ж дня ОСОБА_1 підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», якою визначено порядок та строки нарахування та сплати процентів, комісій, штрафів, в тому числі встановлена процентна ставка на рівні 3,0% на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, визначено, що Умови та Правила надання банківських послуг, Пам`ятка Клієнта, Тарифи, а також заява про приєднання до Умов та Правил становить укладений Договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку та з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01 червня 2011 року відповідачем здійснювалося зняття коштів з карткового рахунку, що свідчить про користування встановленим кредитним лімітом, при цьому погашення кредитної заборгованості відповідачем не здійснювалося, у зв`язку з чим, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 7998,37 грн., що підлягає стягненню з відповідача, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в цій частині підтверджується належними та допустимими доказами.

За цим же розрахунком заборгованості позивач здійснював нарахування відсотків за кредитним договором у різний період часу застосовуючи різну процентну ставку, в тому числі і різну підвищену процентну ставку на прострочену заборгованість. Так, з 01.06.2011 р. по 31.12.2012 р. процентна ставка становила 36%, з 01.01.2013 р. по 31.08.2014 р. - 30,0%, з 01.09.2014 р. по 31.05.2015 р. - 34,8%, з 01.04.2015р. по 30.04.2018р. - 43,2%.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов`язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

За змістом ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», від 22 вересня 2011 року № 3795-VI, текст ст. 1056-1 ЦК України викладено в такій редакції: «Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною».

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VI, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною потягом строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксановаї процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку є нікчемною.

Виходячи з аналізу ст.ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України, слід дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ.

Таким чином, рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, які прийняті з 10 січня 2009 року, є неправомірним.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України ухвалюючи 26 вересня 2012 року рішення у справі №6-89цс12.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

У постанові від 14 березня 2018р. у справі № 515/1844/16-ц Верховний Суд встановив, що зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не може бути прийнято до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами встановлено обов`язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Відповідно до п.п. 1.1.3.2.3. п. 1.1.3.2. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, в тому числі у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9. цього договору. Якщо на протязі 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то рахується, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, по особистому рішенню банку та без попереднього повідомлення клієнта.

З викладеного вбачається, що банк зобов`язаний був повідомити позичальника про відповідні зміни відсоткової ставки по кредиту, що позивачем здійснено не було. При цьому, посилання представника позивача на те, що згідно витягу з Умов та правил надання банківських послуг в обов`язок клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку та по проведених операціях на картрахунку, не можуть бути підставою вважати дії позивача правомірними в частині неповідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки з урахуванням обов`язку банку здійснити таке повідомлення, як це передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Таким чином, умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, зміна фіксованої процентної ставки була здійснена банком без згоди позичальника. Наявність посилання у Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку щодо обов`язку клієнта регулярно ознайомлюватись зі змінами до Умов і Правил надання банківських послуг на сайті «ПриватБанку» не є належним та допустимим доказом погодження зміни процентної ставки з позичальником.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача у своїй позовній заяві на п.п. 1.1.6.1 та 1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг щодо повідомлення клієнтів про внесення змін до цих умов шляхом використання різних каналів зв`язку, оскільки позивачем не надано жодних доказів а ні щодо повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки, а ні щодо отримання останнів цих повідомлень через визначені позивачем канали зв`язку, як не надано доказів і щодо надання відповідачем своєї згоди на такі зміни.

Тому, виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, та часу, з якого позивачем в односторонньому порядку було змінено (збільшено) процентну ставку (01.04.2015 року), суд вважає за необхідне задовольнити вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами частково, а саме за період з 01.06.2011 року по 31.03.2015 рік в сумі 9756,87 гривень, оскільки за цей період часу позивачем розрахована процентна ставка у відповідності до умов укладеного договору.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за кредитом у розмірі 17755,24 гривень.

Крім того, в порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 553, 610, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах № НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 01 червня 2011 року у розмірі 17755 гривень 24 копійка та судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 копійок, а всього 19517 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: