Ухвала суду № 83304838, 19.07.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9628/19

провадження № 2/753/5901/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарі Пугач Д.С.

за участю :

позивача ОСОБА_1

представник відповідача 1 не з`явився

представника відповідача 2 Гуцевої Л.О.

представника відповідача 3 Гриб Н.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Прокуратури Київської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури та суду,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Державної Казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Прокуратури Київської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

В судовому засіданні при вивченні метеріалів вказної справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 згідно вироку Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2017 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України визнано невинним та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину. На підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про передачу справи за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Позивач та представники відповідачів 2, 3 не заперечували проти передачі справи за підсудністю.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.11.2014 слідчим з ОВС прокуратури Київської області Чорноблавським О.М. за погодженням з процесуальним керівником, ОСОБА_1 повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 42014110000000370 за ч. ч. 1 ст. 366 КК України та за результатами досудового розслідування позивачу було вручено обвинувальний акт.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 01.10.2015 ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області області від 09.12.2015 вирок Вишгородського районного суду Київської області від 01.10.2015 було скасовано та кримінальне провадження повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.06.2017 вироком Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області області від 21.09.2017 вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2017 залишено без змін.

24.05.2018 постановою Верховного суду ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21.09.2017 скасовано, справу повернуто на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18.07.2018 ухвалою Апеляційного суду Київської області вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2017 залишено без змін.

19.03.2019 постановою Верхового суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18.07.2018 та вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2017 залишено без змін.

ОСОБА_1 подав до Дарницького районного суду м. Києва позов про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури та суду в сумі 500000 грн.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

Згідно зістаттею 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Частинами першою та другою статті 12 Закону України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, у разі винесення виправдовувального вироку, для визначення розміру шкоди, передбаченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглянув справу по першій інстанції.

Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством (частини перша, друга статті тринадцятої Закону від 01.12.1994 № 266/94-ВР).

Отже, вирішення вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди вирішується судом в однаковому порядку в ухвалі, що приймається згідно із частиною першоюстатті дванадцятої Закону від 01.12.1994 № 266/94-ВР.

Відповідний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 24.04.2017 у справі №6-2885цс16 та у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 61-30345св18.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дарницький районний суду м. Києва не є судом, який визначено Законом від 01.12.1994 № 266/94-ВР для вирішення питання відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування і прокуратури, а тому справу слід передати на розгляд Вишгородському суду Київської області.

Згідно ст. 31 ч.1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповіднодо ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. 31 ч. 1 п. 1, 32, ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Прокуратури Київської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури та суду - передати на розгляд за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.С.Мицик