Вирок № 83304475, 26.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9800/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Фазикош О.В., за участю секретаря Торчинович Н.М., прокурора Микулець В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Леньо І.О., представника потерпілої - адвоката Курах Ю.М., цивільного позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016070030002965 від 24.08.2016 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого фахівцем Держпрофспоживслужби, одруженого, уродженця Чувашської Республіки, Ядринського району, с. Мурза- Касич , мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

23.08.2016 року близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі провулку Університетському у напрямку до вулиці Собранецька у місті Ужгороді, неподалік від будинку №120, що розташований по вулиці Собранецькій, де по напрямку його руху містився дорожній знак «Дати дорогу», передбачений п. 33.2.1 ПДР України, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, діючи зі злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення в порушення вимог п. 2.3 «б» та п.16.11 ПДР України, був неуважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки та не надав дорогу автомобілю марки «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі (вул. Собранецька, м. Ужгород) справа наліво по ходу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем марки «SUZUKI SX-4» д.н.з НОМЕР_2 , яке відбулося на смузі руху останнього.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля згідно висновку судово-медичної експертизи № 864 від 12.09.2016 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини правової плечевої кістки зі зміщенням.

Виникли вищевказані тілесні ушкодження згідно даних медичної документації внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або від ударяння об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу під час ДТП.

По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження згідно даних медичної документації вкладаються в час ДТП, яка мала місце 23.08.2016 року і не суперечать обставинам справи.

Отримані ОСОБА_4 тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоровя на строк більше 21-го дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 "б", п. 16.11 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному звязку з наслідками, які настали, а саме : для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (п. 2.3 "б") ; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11).

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнавав, пояснив, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що потерпіла отримала тілесні ушкодження саме безпосередньо в результаті контактування керованого ним автомобіля з автомобілем «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , в якому перебувала потерпіла на передньому сидінні справа від водія, так як зіткнення з автомобілем «SUZUKI SX-4» відбулося з лівого його боку, а потерпіла сиділа справа від водія. Обвинувачений вважає, що потерпіла отримала тілесні ушкодження в результаті порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , так як остання не вжила заходи для екстреного гальмування та не здійснила маневр для уникнення зіткнення з бетонною перешкодою.

Заперечив проти цивільного позову ОСОБА_2 , проти позову потерпілої ОСОБА_4 заперечив частково.

Під час виступу в судових дебетах обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що він щиро розкаюється у тому що сталось, просив вибачення у потерпілої та зазначив, що він свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнає в повному обсязі, просив застосувати до нього вимоги Закону «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від кримінальної відповідальності згідно до п. «в» ч.1 вказаного закону, як особу що має на утриманні неповнолітню дитину, та не позбавлений батьківських прав відносно своєї дитини.

Згідно висновку № 10/193 від 31.08.2016 року судової експертизи технічного стану автомобіля марки «SUZUKI SX-4» д.н.з НОМЕР_2 встановлено, що на момент ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та світлова система автомобіля знаходились у справному стані.

Згідно висновку № 10/194 від 31.08.2016 року судової експертизи технічного стану автомобіля марки «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 встановлено, що на момент ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та світлова система автомобіля знаходились у справному стані.

Згідно висновку № 10/195 від 31.08.2016 року судово-трасологічної експертизи встановлено, що на автомобілі «SUZUKI SX-4» д.н.з НОМЕР_2 наявні механічні пошкодження, які локалізовані по всій ширині лівого борту і направленні зліва направо відносно повздовжньої осі транспортного засобу.

На автомобілі марки «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 наявні механічні пошкодження, які локалізовані в передній частині і направлені спереду назад відносно повздовжньої осі транспортного засобу.

Пошкодження на транспортних засобах утворилися в результаті контактування передньої частини автомобіля «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 з середньою частиною лівого борту автомобіля «SUZUKI SX-4» д.н.з НОМЕР_2 , який в подальшому переднім лівим кутом контактував з бетонною огорожею.

В момент первинного контактування автомобіль «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 передньою частиною контактував з серединою лівого борту кузова автомобіля «SUZUKI SX-4» д.н.з НОМЕР_2 . При цьому кут між повздовжніми осями автомобілів міг бути у межах від 85 ? до 95 ?.

Зіткнення автомобіля «MAZDA 3 SDN AT» та автомобіля «SUZUKI SX-4» відбулося в місці, що безпосередньо передує фіксації слідів юзу на смузі руху по вул. Собранецькій.

Згідно висновку судового експерта № 457 від 13.09.2016 року судової автотехнічної експертизи встановлено, що в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «MAZDA 3 SDN AT» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимоги дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" та вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «SUZUKI SX-4» ОСОБА_2 повинна була діяти згідно вимоги дорожнього знаку 12.3 ПДР.

З технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії водія автомобіля «MAZDA 3 SDN AT» ОСОБА_1 , який на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю під керуванням громадянки ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 "б", п. 16.11 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному звязку з наслідками, які настали, а саме : для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (п. 2.3 "б") ; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11).

Окрім вищевказаних висновків експертів винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні підтверджуються нижченаведеними дослідженими в судовому засіданні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 23.08.2016 року близько 14 год. 20 хв. перебувала в автомобілі марки «SUZUKI SX-4» в якості пасажира, вони їхали по головній дорозі по вул. Собранецька, м. Ужгород. Швидкість була невелика оскільки виїжджали з повороту з Дастору, приблизно 30 км на годину. Перед зіткненням була пристебнута паском безпеки і повернулась назад, оскільки спілкувалась з неповнолітньою племінницею. Безпосередньо перед зіткненням побачила машину «MAZDA 3» і рефлекторно висунула вперед руку. Спрацювали подушки безпеки. Почула сильний удар в руку, який отримала внаслідок першого зіткнення і відчула різки біль. Далі вже отримала ушкодження в колінах. Цивільний позов підтримує повністю.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 23.08.2016 року близько 14 год. 20 хв. керувала автомобілем марки «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 , по головній дорозі (вул. Собранецька, м. Ужгород). Швидкість була до 40 км на год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 , рухався по другорядній дорозі по провулку Університетському у напрямку до вулиці Собранецька у місті Ужгороді. Спочатку призупинився, а потім виїхав на її смугу руху та в результаті чого допустив зіткнення з її машиною, внаслідок чого її машину понесло юзом та вона вдарилась в будівлю поруч. Після чого до них одразу підбігли ОСОБА_1 та його дружина, як потім вони зясували. ОСОБА_1 казав, що він винуватий, оскільки їх не побачив. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля отримала тілесні ушкодження. Цивільний позов підтримує повністю.

Допитана в якості свідка неповнолітня ОСОБА_6 в присутності законного представника батька ОСОБА_7 , в судовому засіданні показала, що 23.08.2016 року близько 14 год. 20 хв. їхала в машині разом з мамою та тіткою. Відчула удар, впала під сидіння та вдарилась. Потім мама спитала чи всі живі. Після чого підбігла жінка та чоловік, які також запитували чи всі живі. Чоловік казав, що він винуватий.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що є дружиною ОСОБА_1 , була 23.08.2016 року в машині разом з чоловіком як пасажир. Бачила що водій машини «SUZUKI SX-4» дивилась в іншу сторону. Пояснювала, що після зіткнення машина «SUZUKI SX-4» поїхала далі, розвернулась і вдарилась в будівлю магазину.

З дослідженої в судовому засіданні схеми ДТП вбачається, що після зіткнення автомобілів автомобіль «SUZUKI SX-4» занесло юзом на газон, згодом на тротуар, після чого автомобіль зупинився, ударившись об виступ бруківки. На схемі ДТП при виїзді з провулку Університетського, з якого виїхав автомобіль обвинуваченого вказано знак "Дати дорогу" (п. 33.2.1 ПДР). Обвинувачений погодився зі складеною схемою ДТП, підписавши її без зауважень.

З дослідженого протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ДТП відбулося на перехресті - провулок Університетський та вулиці Собранецька, 120/3 в м. Ужгороді.

В судовому засіданні було відтворено відеозапис ДТП з цифрового носія інформації (DVD-диск), речового доказу з участю обвинуваченого, яке мало місце 23.08.2016 року, з якого вбачається, що обвинувачений виїхав на головну з другорядної дороги, не пропустивши автомобіль «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобіль обвинуваченого шляхом ударяння в автомобіль «SUZUKI SX-4» змінив напрям руху останнього на перпендикулярний, що призвело до його некерованості та зіткнення з бетонною конструкцією в безпосередній близькості до житлового будинку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 864 від 25 серпня 2016 року наявного в матеріалах кримінального провадження, експертом надано всі необхідні відповіді на поставлені перед ними питання, які стосуються ступеню тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, їх характеру, кількості, механізму їх утворення, локалізації, тощо.

Крім того, зі змісту вказаної експертизи вбачається, що потерпіла засвідчила, що була пристебнута паском безпеки, також у потерпілої виявлено зокрема, на шкіряних покривах правого плеча від верхньої третини до нижньої третини по зовнішньо задній поверхні синець фіолетового кольору, неправильної продовгуватої форми, розміром 10,0Х22,0 см. та в середній третині по передній поверхні виявлено синець фіолетового кольору, овальної форми, розміром 8,0Х9,0 см., що підтверджує покази потерпілої про те, що вона була пристебнута паском безпеки. Згідно висновку по давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час ДТП, яка мала місце 23.08.2016 року і не суперечить обставинам справи.

Висновок експерта №864 від 25 серпня 2016 року є повним та ясним, експерт дослідив всі подані йому об`єкти та дав вичерпні відповіді на порушені перед ним питання, висновок експерта є чітко викладеним та не має невизначений, неконкретний характер, обставини справи не зумовили необхідність розширення експертного дослідження, не виникла необхідність проведення дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, оскільки, відсутні сумніви у правильності висновку експерта, висновок експерта є достатньо обґрунтованим та він не суперечить іншим матеріалам справи, експертом не були допущені будь-які порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 , суду пояснив, що він являється судовим експертом та проводить автотехнічні експертизи. Вказав, що ним проводилась автотехнічна експертиза у даному кримінальному провадженні та видано висновок експерта № 457 від 13.09.2016 року. Складений ним висновок підтримує в повному об`ємі. Зазначив, що після зіткнення транспортних засобів правила дорожнього руху не регламентуються. При вказаних обставинах справи є однозначно порушення правил дорожнього руху саме водієм автомобіля «MAZDA 3 SDN AT».

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 суду пояснив, що він являється судовим експертом та ним проводились транспортно-трасологічні експертизи у даному кримінальному провадженні та видано висновок експерта №10/195 від 31.08.2019 року та № 10/194 від 31.08.2019 року. Складені ним висновки підтримує в повному об`ємі. Зазначив, що була допущена технічна описка в назві вулиці.

Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого стосовно того, що порушення ним правил дорожнього руху не має звязку із ударом автомобіля «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 об бетонну конструкцію, в результаті якого, на думку обвинуваченого, потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, оскільки такі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Оцінюючи усі досліджені докази по справі у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

Враховуючи вищенаведене, суд, заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Також у суду не має підстав не довіряти поясненням свідків та експертів, які в судовому засіданні давали послідовні пояснення, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, причин обумовлювати свідками обвинуваченого судом не встановлено. Покази свідка ОСОБА_8 , яка є дружиною ОСОБА_1 , не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненому злочині. Крім того, суд критично оцінює покази такого свідка, оскільки вона є дружиною обвинуваченого.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведена повністю і органом досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має малолітнього сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на спеціальних обліках не перебуває, не має судимості та відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

На підставі викладеного та враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину невеликої тяжкості, а також характер допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та їх наслідки, зокрема, те, що склад злочину за ч. 1 ст. 286 КК України передбачає необережну форму вини щодо наслідків, які настали, дані про особу винного, відсутність судимості, наявність малолітньої дитини, суд вважає, що відносно обвинуваченого необхідно і доцільно призначити покарання в межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у виді штрафу п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн.). Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Суд не вбачає за вищевказаних обставин підстав для обмеження волі обвинуваченого. Разом з тим суд вважає за доцільне застосувати додаткове покарання до обвинуваченого у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

Метою вказаного покарання є виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню як ним нових злочинів, так і іншими особами.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обвинувачений в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи його тим, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав.

Прокурор та представник потерпілої не заперечили проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію в 2016 році».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні»).

За приписами ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VІІІ від 22.12.2016 року.

Згідно з п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» передбачено можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчинені необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив до набрання чинності актом амністії, тобто до 07.09.2017 року, злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої не позбавлений батьківських прав, дав згоду на застосування до нього амністії, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Застережень щодо застосування амністії, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», не вбачається.

Вирішуючи заявлений в суді цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 124 175,67 грн., заподіяної внаслідок вчиненого злочину, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст. 1187 Цивільного Кодексу України: джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд враховує, що до спірних правовідносин потрібно застосувати положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільна відповідальність цивільного позивача та потерпілої на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом був «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 . Відповідно до вказаного полісу страховик, забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Згідно полісу № АЕ/7462590 від 09.04.2016 року обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, який є договором між обвинуваченим та ПрАТ "АСК "Інго Україна", ліміт відповідальності страховика обмежено сумою 100 000 грн. за вирахуванням франшизи 510 грн.

Згідно п.п. 9.4. ст. 9 вказаного Закону, страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 999 ЦК України визначено, що до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Стаття 1194 ЦК України чітко регламентовано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку експерта № 11/596 від 16.09.2016 року матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля марки «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 становить 223 665,67 грн.

За розрахунковими даними ремонтної калькуляції № 103 від 05.02.2018 року доданої позивачем вартість ремонту з ПДВ вказаного вище автомобілю становить 259821,13 грн. У тому числі ПДВ становить 43303,52 грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року N 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.

Страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Страхове відшкодування не виплачено позивачу, разом з тим, згідно листа ПрАТ «АСК ІНГО Україна» вказує, що при зверненні цивільного позивача до страхової компанії буде проведена страхова виплата у розмірі 99490,00 гривень. Вимоги до страхової компанії ПрАТ «АСК ІНГО Україна» позивачем заявлено не було.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, (далі за текстом - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Розмір фактичної шкоди є значно більшим від максимально можливого розміру страхової виплати (відшкодування).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту виконаних робіт № 06 від 24.02.2017 року, наданого ПП ОСОБА_12 , вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля марки «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 пошкодженого з вини відповідача ОСОБА_1 в результаті ДТП, становить 55831 грн., станом на 24.02.2017 року, яка підтверджується рахунковими квитанціями. А також витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 700 гривень.

Крім того, на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди пов`язаної з ремонтом транспортного засобу, а саме понесених фактично позивачем витрат на купівлю запасних частин автомобіля, були надані відповідні довідки, рахунки, накладні, товарні чеки, квитанції, яким суд надає належної оцінки в сукупності з іншими доказами та з врахуванням всіх обставин по справі. Загальною сумою підтвердженої шкоди пов`язаної з купівлею запасних частин транспортного засобу «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 є 49500,00 гривень. А також передбачувані витрати згідно рахунку на оплату №582 від 27 липня 2018 року у розмірі 63780,09 гривень.

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди яка підтверджена належними та допустимими доказами становить 169811,09 гривень.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди є не доведеною на час розгляду справи в суді, тому до задоволення не підлягає.

Мірою цивільної відповідальності у деліктах служить не міра вини правопорушника, а розмір заподіяної шкоди, залежно від якої і визначатиметься розмір та порядок її відшкодування, на що позивач не звернув свою увагу і не закріпив та не обґрунтував свої позовні вимоги жодними доказами в цій частині позовних вимог (квитанції, рахунки-фактури та т.д.).

Таким чином, цивільний позивач має право на стягнення з відповідача (обвинуваченого) різниці між завданою шкодою та страховою виплатою, що відповідно становить 70321,09 гривень (169811,09 - 99 490 = 70321,09 грн.), а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи заявлений в суді цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди в розмірі 40 000 грн., заподіяної внаслідок вчиненого злочину, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

У відповідності з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 26-1 Закону, Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позивач в цій частині позов до страховика не пред`являв.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З позову вбачається, що внаслідок ДТП, спричиненого обвинуваченим, потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини правової плечевої кістки зі зміщенням, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 864 від 12.09.2016 року. Суд погоджується з твердженням потерпілої, що отримання нею тілесного ушкодження, спричиненого обвинуваченим в результаті ДТП, потягло немайнові втрати у вигляді моральних та фізичних страждань, які у свою чергу спричинили негативні емоційні переживання. Суд бере до уваги професію потерпілої - лікар-стоматолог, за якою потерпіла працювала на момент ДТП та працює (довідка на а.с. 67 тому 1) і наслідки для потерпілої повязані з тимчасовою втратою працездатності. Судом також враховується перебування потерпілої на лікуванні з 23.08.2016 року, а також перебування на її утриманні матері, що підтверджується довідками (том 1, а.с. 68,69).

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 суд враховує характер дій, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача, час, що минув з моменту виникнення моральної шкоди, а також керується принципами розумності і справедливості, і вважає, що заявлена позивачем сума у розмірі 40 000 гривень, підлягає до задоволення.

З зазначеної суми відшкодування моральної шкоди страховик ПрАТ «АСК ІНГО Україна», як зазначалося вище, має сплатити 5000 гривень потерпілій.

Згідно ст. 1194 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 , як особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача потерпілої підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у розмірі 35000 гривень на користь ОСОБА_4 ..

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного йому основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-VІІІ від 22.12.2016 року.

Речовий доказ: автомобіль «MAZDA 3 SDN AT», д.н.з НОМЕР_1 залишити власнику.

Речовий доказ: автомобіль «SUZUKI SX-4», д.н.з НОМЕР_2 залишити власнику.

Речовий доказ : DVD диск, на якому міститься фрагмент відеозапису обставин ДТП зберігати при матеріалах справи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 70321,09 гривень матеріальної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) 35 000 гривень моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) стягнути на користь держави процесуальні витрати у справі, а саме: 1) 330,15 грн. витрат на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок № 10/193 від 31.08.2016 року), 2) 330,15 грн. витрат на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок № 10/194 від 31.08.2016 року), 3) 330,15 грн. витрат на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок № 10/195 від 31.08.2016 року), 4) 770,35 грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи (висновок № 10/596 від 16.09.2016 року).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь судового експерта ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 , ІН НОМЕР_3 , одержувач - Приватбанк, МФО 305299, ОКПО 14360570, рахунок № НОМЕР_4 , призначення - для поповнення на карту № НОМЕР_5 ) 890 грн. за проведення автотехнічної експертизи.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралася.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О. В.