Ухвала суду № 83302372, 24.07.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1872/15-ц

Провадження № 2-п/643/69/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Жуковської К.В., представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Панасенка П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2016 року, ухваленого в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2016 року, ухваленим в цивільній справі № 643/1872/15-ц (далі – заочне рішення), позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 72481,48 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня сорок вісім копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 724,81 грн. (сімсот двадцять чотири гривні вісімдесят одна копійка). В іншій частині позову відмовлено.

23.05.2019 року адвокат Панасенко П.П. звернувся до суду з заявою, в якій просить: поновити строк на перегляд заочного рішення; переглянути та скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_1 копію заочного рішення не отримувала, не була обізнаною про розгляд справи, дату та місце проведення судових засідань, судових повісток про виклик до суду, ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви не отримувала, у зв`язку з чим не мала можливості брати участь у судових засіданнях, подавати докази. Крім того, відповідач не погоджується з пред`явленими позовними вимогами ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки позивачем позовну заяву було подано з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові. ОСОБА_1 не брала участі у справі у зв`язку з тим, що не була обізнаною про розгляд справи, а тому була позбавлена права подати заяву про застосування строків позовної давності. По-друге, позивачем було завищено розмір заборгованості за пенею. Крім того, позовні вимоги про стягнення заборгованості з комісії не підлягають задоволенню в повному обсязі. Також судом не досліджувались обставини, що відповідач ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір, підпис на договорі належить не їй.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Панасенко П.П. в судовому засіданні 24.07.2019 року подану заяву та викладені в ній доводи підтримав в повному обсязі.

Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просив суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі з наступних підстав. Аналізуючи зміст заяви про перегляд заочного рішення, в ній обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення та матеріальні обставини для скасування. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань, відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві. Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відносяться до предмету заявленого позову, наявність підтверджень відповідача про те, що підпис виконаний не ним, а іншою особою, не має правового значення по даній справі. Згідно договору, ПАТ КБ «Приватбанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 51019,48 грн. на термін до 13.03.2014 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. Отже, датою 13.03.2014 року визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Договором при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов`язань за Кредитним договором та припинення зобов`язань в цілому. Отже, слід дійти висновку, що у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов`язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у Позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день є неприпиненим. Стосовно умов договору про комісійну винагороду, то винагорода передбачена п. 39 Договору і за своїм характером є встановленою договором платою банку за здійснення фінансової послуги – надання кредитних коштів у користування. Таким чином, пункт 39 Договору в частині винагороди (комісії) не суперечить нормам діючого законодавства. Стосовно зазначення відповідачем, що банк пропонує несправедливі умови кредитування, то сторони погодили положення кредитного договору в тих межах, які сторони бажали викласти у самому договорі. Звинувачення відповідача, що Банк пропонує несправедливі умови кредитування, є безпідставними, адже сторони досягли згоди щодо всіх умов, що засвідчили власними підписами. Доказів, що відповідач не мав можливості прочитати договір перед його укладенням, суду не надано. Крім того, відповідач протягом тривалого часу належним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про згоду з вказаними умовами. Щодо дійсності кредитного договору, позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Щодо строку позовної давності, то згідно умов договору строк виконання зобов`язань спливає 13.03.2014 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 04.02.2015 року – до спливу строку позовної давності. Щодо спеціального строку позовної давності, підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені не має, оскільки порушення зобов`язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, суд керується таким.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про виклик до суду відповідача ОСОБА_1 повертались до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 19, 28-29, 35-36, 41-44, 118-119, 124-125, 127, 130-131).

Таким чином, всі судові повістки, які направлялись відповідачу, повертались до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання у відділені поштового зв`язку та фактично відповідачем не отримувались.

Копія оскаржуваного рішення також направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а. с. 143-144).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе визнати поважними причини, з яких відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву.

Вирішуючи питання відносно того, чи мають істотне значення для правильного вирішення справи докази, на які посилається відповідач, суд керується таким.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача посилався на те, що відповідач не підписувала кредитний договір та вирішення питання щодо доведеності позовних вимог за таких обставин можливе лише після отримання висновку почеркознавчої експертизи, про що також зазначено у відповідній постанові Верховного Суду. В судовому засіданні представником відповідача також було зазначено, що відповідач заперечує факт підписання нею відповідного кредитного договору з банком.

Суд вважає, що вказані доводи відповідача мають істотне значення для правильного вирішення справи. Перевірити вказані доводи та надати відповідні докази суду, а саме висновок почеркознавчої експертизи, можливе лише в ході судового розгляду справи, а саме за умови скасування заочного рішення, призначення справи до судового розгляду, витребування від банку оригіналу кредитного договору, відібрання від позивача вільних та експериментальних зразків підпису та призначення почеркознавчої експертизи.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності, неправильність розрахунку заборгованості за пенею, відсутності підстав для стягнення заборгованості за комісією, на підтвердження яких відповідач посилався на відповідну практику Великої Палат Верховного Суду, Верховного Суду, суд керується таким.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 200/11343/14-ц, на яку посилався представник відповідача, зазначено, що суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте в ухвалі від 28 травня 2015 року суд не встановив причини неявки відповідача на судові засідання через неналежність його повідомлення про час і місце розгляду справи. Крім того, не дослідивши кредитний договір і проведений позивачем розрахунок процентів і пені за цим договором, не визначивши початок перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення таких процентів і пені, в ухвалі від 28 травня 2015 року суд визнав безпідставними доводи відповідача стосовно того, що вказаний розрахунок є помилковим, і що позивач звернувся до суду, пропустивши позовну давність. Дослідження зазначених обставин, на які посилався відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, мало істотне значення для вирішення спору, оскільки у разі їх підтвердження у задоволенні позову може бути відмовлено. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

Таким чином, виходячи з правових висновків Великої Палати Верховного Суду, доводи відповідача щодо пропуску позовної давності, неправильності розрахунку заборгованості, мають істотне значення для вирішення спору та також є підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до судового розгляду, за наслідками якого суд має надати оцінку по суті вказаним доводам відповідача.

Враховуючи наведене, наявні передбачені чинним законодавством України підстави для скасування заочного рішення суду.

Доводи, висловлені представником позивача в письмових запереченнях проти заяви про скасування заочного рішення, не спростовують висновків суду про те, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і доводи та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Оцінку по суті доводам позивача, висловленим у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення, судом буде надано в ході судового розгляду справи.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, малозначні справи розглядаються виключно в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи ціну позову, виходячи з якої дана справа є малозначною, а також значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, кількість сторін, відсутність значного суспільного інтересу у розгляді справи, а також положення ч. 4, 5, 6 ст. 19, ст. 274 ЦПК України, суд приходить до висновку щодо необхідності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. 274, 258-261, 285-288, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Панасенка Павла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2016 року, ухваленого в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2016 року, ухвалене в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасувати.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 10.09 2019 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. 24.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст. 178, 191 ЦПК України – п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 179 ЦПК України – три дні з дня отримання відзиву на заяву. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень, які мають відповідати вимогам ст. 180 ЦПК України – три дні з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Роз`яснити сторонам, що за їх клопотанням суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Роз`яснити учасникам справи, що подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень є правом учасників справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud2027.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 29.07.2019 року.

Суддя Крівцов Д.А.