Ухвала суду № 83300472, 29.07.2019, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/2224/19

Провадження № 1-кс/572/816/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі слідчого судді Слободянюка Б.К,., за участю секретаря судових засідань Вознюк М.В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019180200000722 від 21 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180200000722 від 21 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, яке було вилучено під час проведення огляду події, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Опель Інсигнія», р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , видане на її і`мя.

Сторони в судове засідання не з`явились, надали письмові заяви згідно яких не заперечували проти скасування арешту майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий органу досудового розслідування несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Зважаючи на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Опель Інсигнія», р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на і`мя не відповідає вимогам ст.. 98 КПК України, слідчий суддя на підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовільнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду від 25.07.2019, на майно, а саме: на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Опель Інсигнія», р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати посадових осіб Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області повернути ОСОБА_1 вилучений та належні йому зазначені документи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: