Ухвала суду № 83298872, 25.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 липня 2019 року м. Київ № 640/18913/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.07.2019 про залишення позову без розгляду у адміністративній справі

ОСОБА_1 доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українитретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа" Запорізька міська радапроскасування дозволу на виконання будівельних робіт,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912), в якому просить суд:

визнати недійсним виданий ТОВ "Константа" дозвіл № 467 від 21.07.2006 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу по АДРЕСА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2019.

23.07.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.07.2019 про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був присутнім під час розгляду справи № 826/1431/18, отже мав можливість ознайомитися з матеріалами справи і виявити порушення, що стосуються видачі дозволу ТОВ "Константа" № 467 від 21.07.2006 на виконання будівельних робіт, до ухвалення рішення у цій справі. Представником відповідача також зазначено, що у матеріалах справи № 826/1431/18 наявне клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про приєднання доказів, подане до суду 12.04.2018, що містить інформацію про випуск облігацій ТОВ «Константа», інформацію щодо ліцензії серії НОМЕР_2 , виданої Запорізькою обласною адміністрацією рішення від 25.10.2005 № 125, та дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_2 , відтак, строк на звернення до адміністративного суду з позовом у відповідності ч. 2 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочався 12.04.2018 та закінчився 11.10.2018.

В свою чергу, у тексті позовної заяви та представником позивача у судовому засіданні 25.07.2019 зазначено, що позивач про обставини порушення своїх прав дізнався з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 826/1431/18, у якому зазначено, що ТОВ «Константа» для отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій подало копію дозволу № 467 від 21.07.2006, хоча Департамент ДАБІ у Запорізькій області листом вих. № 1713 від 12.06.2017 раніше повідомив про відсутність інформації про видачу такого дозволу, таким чином перебіг строку на звернення до адміністративного суду почався з дати ухвалення рішення у справі № 826/1431/18.

У судовому засіданні 25.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вирішуючи по суті клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу у відповідності п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 12.04.2018 у межах адміністративної справи № 826/1431/18 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку надано інформацію про випуск облігацій ТОВ «Константа», опублікованої в офіційному друкованому виданні «Економіка Плюс» від 05.03.2007 № 18 (424), що вказує лише на наявність дозволу у ТОВ "Константа" № 467 від 21.07.2006 в межах випуску облігацій, проте, не містить відомостей щодо зазначених позивачем порушень видачі такого дозволу.

Разом з тим, позивач звернувся з адміністративним позовом у даній справі 13.11.2018.

Водночас, відповідачем не спростовано аргумент представника позивача про те, що позивач про обставини порушення своїх прав дізнався лише з тексту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 826/1431/18.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені сторонами у своїх заявах доводи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, застосовуючи принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя для повного захисту прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, суд вважає причини пропущення позивачем строку звернення до суду поважними, у зв`язку з чим пропущений позивачем строк підлягає поновленню, з огляду на що, суд відмовляє у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 29.07.2019.

Суддя К.С. Пащенко