Ухвала суду № 83296434, 24.07.2019, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/518/19

Провадження №1-кс/377/224/19

24 липня 2019 року слідчий суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., за участю секретаря судових засідань Маряхіної І.В., з участю: прокурора Чемерис О.М., старшого слідчого СВ Литвинової А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Мороз О.В., представників потерпілих: адвокатів: Черевко А.С., Староста І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі клопотання слідчого СВ Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 12019110270000145 від 21 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артик, Вірменія, особа без громадянства, не працюючого, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

23 липня 2019 року до суду подано клопотання старшого слідчого СВ Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області про застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та утримувати в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» з підстави наявності ризиків передбачених п.п.1,3,4,ч.1ст.177 КПК України, зокрема ухилятись від явки до органів досудового розслідування та суду, оскільки має постійне місце проживання, однак не має постійного місця роботи, проживає біля державного кордону з Республікою Білорусь та без запобіжного заходу зможе в найближчий час перетнути державний кордон, тим самим змінити своє місце проживання та розпочати переховуватися. Також ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки після скоєння злочину залишив місце скоєння злочину та переховувався, а також буде незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчиняти дії щодо психологічного та фізичного тиску на інших підозрюваних та свідків.

В судовому засіданні старший слідчий просила задовольнити клопотання, посилаючись на обставини, зазначені в ньому.

Прокурор вважав, що клопотання слід задовольнити, оскільки наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 , особливо тяжкого злочину передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України, крім того, викладені обставини у клопотанні, є достатніми для переконання про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути до нього застосований.

Представники потерпілих - адвокати Черевко А.С., Староста І.І., вважали що є підстави обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без обрання застави, при цьому наголосивши, що хоча при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов`язок слідчого судді обрати відносно підозрюваного заставу, проте, в даному випадку є необхідність відступити від обов`язку і не визначати розмір застави, оскільки особа підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також злочин спричинив загибель людини.

Підозрюваний ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що він не вчиняв злочину, розбороняв хлопців, які між собою з`ясовували стосунки. Він проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не визнає вину у вчиненні злочину за п.7 ч.2 ст.115 КК України, має сім,ю, є єдиним утриманцем, працює у телефонному режимі.

Захисник підозрюваного - адвокат Мороз О.В., що прокурор невірно кваліфікував дії його підзахисного, вважав, у суді не знайшло підтвердження не тільки кваліфікація, а і ризики які зазначає прокурор в клопотанні для утримання під вартою, немає необхідності застосовувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, достатньо обрати цілодобовий домашній арешт, оскільки, він перебуває у цивільному шлюбі, на своєму утриманні має двох малолітніх дітей, є єдиним утриманцем сім,ї.

Перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали кримінальною провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши старшого слідчого, думку прокурора, представників потерпілих, думку підозрюваного, його захисника вважаю необхідним зробити наступний висновок.

Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Проте у відповідності до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.1, п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч.2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (злочину), а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як зазначено у ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім, зокрема як зазначено у п.5 даної статті, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, 21 липня 2019 року до ЄРДР за № 12019110270000145 було внесено відомості, що 21 липня 2019 року, в період часу з 01 години до 03 години, з метою вільно провести свій час ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на автомобілі «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , прибули до кафе - бару «Атлант», розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 4. Перебуваючи на автомобільній стоянці поряд з кафе-баром «Атлант», за вказаною вище адресою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направились в середину приміщення кафе - бару «Атлант», а ОСОБА_1 залишився в автомобілі, на якому вони приїхали. Під час перебування в приміщенні кафе - бару «Атлант», розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 4, та вживаючи спиртні напої ОСОБА_4 нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі навмисно спричиняв дрібні конфлікти з іншими відвідувачами, в тому числі і з ОСОБА_6 21 липня 2019 року, о 05 годині 26 хвилин, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік входу до кафе-бару «Атлант» без будь-яких на те причин, вчинили бійку з ОСОБА_6 , до якої приєднався ОСОБА_1 . В ході бійки, з ОСОБА_6 у ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник умисел на умисне протиправне позбавлення життя першого. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_6 , усвідомлюючи свої дії та бажаючи настання смерті останнього, будучи об`єднані єдиним умислом, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, без будь-якої причини маючи перевагу у фізичні силі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 досягнувши мовчазної згоди між собою, блокуючи руки ОСОБА_6 , утримуючи його між собою та не даючи останньому змоги захищатись, надали змогу ОСОБА_3 , який діяв за об`єднаним єдиним умислом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , нанести, удар ножем в життєво важливий орган ОСОБА_6 , а саме в шию, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер на місці.

21.07.2019 року на підставі ст.208 КПК України ОСОБА_1 , затримано та 22.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України. Із наданого повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 , підозрюється в умисному вбивстві з хуліганських мотивів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п,ять років.

Наданими матеріалами кримінального провадження підтверджено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , вказаного у клопотанні злочину, кваліфікованого за п.7 ч.2 ст.115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і за який передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.108 рішення у справі «Влох проти Польщі», п.24 рішення у справі «Малик проти України», п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

З обставин, зазначених у ч.1 ст.178 КПК України, слід взяти до уваги наявність доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_1 , злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України, а саме: рапортом ст. інспектора-чергового Славутицького ВП від 21.07.2019 року; протоколом огляду місця події від 21.07.2019 року; відеозаписом камер відеоспостереження кафе-бару «Атлант» за 21.07.2019 року, де на місці загибелі потерпілого була зафіксована присутність ОСОБА_1 ,; протоколом обшуку від 21.07.2019 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_1 , від 21.07.2019 року; протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_3 від 21.07.2019 року та ОСОБА_1 від 21.07.2019 року, ОСОБА_4 , від 22.07.2019 року.

До аргументів захисника підозрюваного - адвоката Мороз О.В., про застосування до його підопічного відповідно ст. 181 КПК України, домашнього арешту, слідчий суддя ставиться критично. Доводи підозрюваного та захисника проте, що прямих доказів, що підозрюваний вчинив дії які йому інкримінує прокурор відсутні. Слідчим суддею у судовому засіданні переглянуто відеозапис наданий адвокатом, зі слів адвоката, начебто цей відеозапис спростовує, підозру прокурора, яку пред,явлено ОСОБА_1 , проте із наданого відеозапису, як і з відеозапису який надано прокурором вбачається, що на місці трагічної події був присутній ОСОБА_1 , тобто «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення», зауваження адвоката Мороз О.В., про проведення слідчих дій не заслуговують на увагу в даному судовому засіданні, оскільки слідчий суддя розглядає питання про обрання запобіжного заходу, а вимоги адвоката стосуються слідчих дій, які повинні розглядатися у межах кримінального провадження при здійсненні слідчих дій. Слідчим суддею для усунення протиріч у показах свідків ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , на які посилався адвокат Мороз О.В., як на доказ неправомірної підозри до його підзахисного, були у судовому засіданні усунуті, і свідки підтвердили, що ОСОБА_1 , утримував тілом, руки потерпілого ОСОБА_6 , що завадило останньому вчиняти вільний рух руками і тілом, і це привело до загибелі останнього.

Тому слідчий суддя дійшла висновку, що вимоги адвоката Мороз О.В., та його підзахисного при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не заслуговують на увагу і спростовані дослідженими доказами в судовому засіданні.

Підозрюваний ОСОБА_1 , має постійне місце проживання, проте слідчий суддя прийшла до висновку, що без обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки є особою без громадянства, хоча і має постійне місце проживання, однак не має постійного місця роботи, проживає біля державного кордону з Республікою Білорусь та без запобіжного заходу зможе в найближчий час перетнути державний кордон, тим самим змінити своє місце проживання та розпочати переховуватися. Крім того слідчий суддя дійшла переконанню, що ОСОБА_1 , може вчиняти дії, направлені на ухилення від органів досудового розслідування або суду, оскільки пред,явлена підозра у вчинені злочину, який є особливо тяжким, покарання за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Також слідчий суддя вважає, що є ризик того, що ОСОБА_1 , буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчиняти дії щодо психологічного чи фізичного тиску на свідків.

Зважаючи на обставини, які підтверджують наявність зазначених ризиків, незастосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу, або застосування більш м`якого, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

З урахуванням наведеного, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його вік та стан здоров`я, відсутність постійного місця роботи, його репутацію, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню і до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1 п.2 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину.

21.07.2019 року ОСОБА_1 , було затримано. 22.07.2019 року ОСОБА_1 , у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , необхідно у межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину,який спричинив загибель людини.

Обов`язок слідчого судді (суду) у судовому засіданні створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Змагальність сторін у цьому кримінальному провадженні забезпечується стороною обвинувачення (прокурор) та захисту (адвокат). Державне обвинувачення підтримується у суді прокурором, а захист підозрюваного здійснює захисник на підставі договору.

З повідомлення про підозру від 22.07.2019 року ОСОБА_1 , пред`явлено підозру в умисному вбивстві з хуліганських мотивів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, п.7 ч.2 ст.115 КК України, тобто ознаки насильства та загибель людини присутні, а тому аргументи представників потерпілих, слідчим суддею у данному випадку, приймаються до уваги, про незастосування застави, оскільки це право слідчого судді яке визначено на підставах зазначених у переліку ч.4 ст.183 КПК України, а оскільки в судовому засіданні встановлено, що особа підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, та загибелі людини, то слідчий суддя має право відступити від обов`язку слідчого судді не застосувати заставу.

Керуючись ст. ст.182-184,193-194,196-197 КПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та утримувати в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з 21.07.2019 року по 18.09.2019 року.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному протягом п`яти днів з моменту вручення її копії.

Повний текст ухвали складено протягом п,яти діб з дня оголошення резолютивної части і оголошений учасникам судового провадження 29.07.2019 року.

Слідчий суддя Т. О. Малишенко