Вирок № 83296127, 24.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

24.07.2019

Справа №359/5997/19

Провадження №1-кп/359/443/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Динника Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100000951, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Давидівка Пирятинського району Полтавської області, з середньою освітою, офіційно тимчасово не працюючого, громадянина України, українця, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , засудженого за вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 01.12.2015 року за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого 03.04.2018 року згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 26.03.2018 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання один рік один місяць позбавлення волі, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та непогашену судимість за скоєння злочину проти власності, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 03.06.2019 року, близько 12:00 ОСОБА_2 запросив до свого будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , - наглядно знайомого ОСОБА_1 . Зайшовши до кімнати будинку, де стояв обідній стіл, ОСОБА_1 помітив на ньому мобільний телефон марки «Huawei Y5 II (CUN-U29)» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_2 , після чого у останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення даного телефону.

Цього ж дня, приблизно о 15:00, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, доки власник телефону вийшов до іншої кімнати, підійшов до столу, взяв телефон марки «Huawei Y5 II (CUN-U29)» належний ОСОБА_2 , та поклав його до кишені штанів, у які був одягнений. Після чого ОСОБА_1 пішов з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 840 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаних кримінальних правопорушень, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу та місця, способу скоєння та мотиву, завданого матеріального збитку потерпілому, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись.

Зазначив, що викрадене майно повернуто власнику, а тому завдані збитки відшкодовані в повному обсязі, працює неофіційно, однак має постійний дохід.

Показав, що він дійсно в червні 2019 року здійснив викрадення мобільного телефону свого знайомого ОСОБА_2 , за обставин викладених в обвинувальному акті. Його вартість та марку і модель він не оспорював, викрадення цього телефону ним здійснено з метою його використання з матеріальних підстав.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

У цьому зв`язку, визнання обвинувачення необґрунтованим судом не здійснювалось, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні сумніви щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, та засудження останнього і призначення покарання у відповідності до зазначеної норми кримінального закону.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його повторність, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, санкцією ч.2 ст. 185 КК України передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є злочином середньої тяжкості.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, відшкодування завданих збитків (викрадені речі були повернуті) та активне сприяння розкриттю злочину. Доказів тому, що злочини вчинено у зв`язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано, а тому суд не визнає зазначену обставиною такою, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 .

Обвинувачений за місцем свого проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання та реєстрації не перебуває, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, офіційно не працевлаштований, проживає в с. Вишеньки Бориспільського району без реєстрації, у зв`язку з підробітками, має міцні соціальні зв`язки, має непогашену та не зняту судимість за вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 01.12.2015 року.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів проти власності, про що свідчать відомості про його судимості, а також зазначений вище вирок суду.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

У зв`язку з викладеним суд прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання, визначеного санкцією ч.2 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 68 КК України, у виді трьох років позбавлення волі. При цьому, суд вважає за можливе застосувати покарання з іспитовим строком.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особи.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне також застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в три роки, зважаючи на наявність попередніх судимостей.

Підстав для приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду немає, оскільки злочин вчинено по закінченню строку умовно-дострокового звільнення.

Обвинуваченому слід визначити обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 та пп. 2, 3 ч.2 ст. 76 КК України терміном також в три роки.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Також слід стягнути з обвинуваченого на користь держави України процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 170 грн. 00 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом не встановлено, а тому до набрання вироком суду законної сили, такий вид запобіжного заходу слід залишити в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004), - процесуальні витрати в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, передані на відповідальне зберігання потерпілому, а саме: мобільний телефон марки «Huawei Y5 II (CUN-U29)» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , - залишити в користуванні ОСОБА_2 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк