Ухвала суду № 83295562, 26.07.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3434/19

Провадження № 2-з/346/25/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

До Коломийського міськрайонного суду ОСОБА_1 звернулась із заявою про забезпечення позову зазначивши, що нею подано позов до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міжрайонного управлінням у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень Коломийської міської ради, скасування державних реєстрацій земельних ділянок, рішень про державну реєстрацію прав власності.

По вищевказаній цивільній справі предметом спору є дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які передані у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва індивідуальних гаражів. Вказує, що реалізовуючи права власності на дані земельні ділянки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вправі їх відчужити, а також розпочати будівництво індивідуальних гаражів, а Коломийська міська рада видати їм відповідну дозвільну документацію на це будівництво. Спірні земельні ділянки можуть бути неодноразово переоформлені на третіх осіб, при задоволенні мого позову відчудження спірних земельних ділянок призведе до необхідності подачі нових позовів, що утруднить поновлення порушених моїх прав. Зазначає, що існує реальна можливості вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Коломийською міською радою дій, спрямованих на забудову спірних земельних ділянок.Будівництво гаражів на спірних земельних ділянках не тільки порушить її та третіх осіб без самостійних вимог право на землекористування, але і у разі задоволення позову, відновлення цих прав буде значно ускладнене, споруджені гаражі підлягатимуть знесенню, що призведе до необхідності подачі нового позову, збільшить час та витрати на відновлення її прав, утруднить поновлення порушених її прав, унеможливить виконання рішення суду по даній справі.

Також, вказує,що виходячи зі змісту оспорюваних нею рішень Коломийської міської ради остання вважає, що земельна ділянка, яка обліковується за будинком АДРЕСА_1 , відноситься до земель запасу, тому існує можливість того, що міська рада і решту земельної ділянки, яка обліковується за вказаним будинком, передасть у власність третім особам. При задоволенні її позову виконання рішення суду буде утруднене, а вона, заявник буде змушена звертатися до суду за захистом своїх прав землекористувача з новими позовами.

Просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_2 ; земельну ділянку площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_3 та заборонити : Коломийській міській раді ( відділу архітектури і будівництва) видати дозвільні документи на будівництво індивідуальних гаражів на вказаних земельних ділянках; ОСОБА_8 будь-які дії по будівництву на вищевказаних земельних ділянках; Коломийській міській раді ухвалювати рішення стосовно земельної ділянки, яка обліковується за будинком АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову доходжу наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

За змістом ст.151ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Про те, що між сторонами існує спір, свідчить факт звернення позивача до суду за захистом його прав.

Обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів полягає у наявності прямого зв`язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Вищезгаданий захід забезпечення позову є адекватним і відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, ураховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких заявник просить, із тими майновими наслідками для заявника у разі відмови у його задоволенні.

Обраний захід забезпечення не може мати наслідком настання збитків для відповідачів, які могли б бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) у випадку відмови у позові, оскільки заборона проведення будівельних робіт не може спричинити будь-яких за ознаками ст. 22 ЦК України збитків. У свою чергу, така заборона не призводитиме до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з положеннями ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, мінімізувати ризик помилок, які зачіпають майнові інтереси. У цій справі Європейський суд встановив порушення ст. 13 Конвенції у зв`язку з тим, що урядом не було доведено, що заявник мав ефективний засіб юридичного захисту стосовно своїх скарг, тобто засіб, який міг запобігти виникненню порушення, припинити його або надати заявнику відповідне відшкодування.

Суд, враховуючи вищенаведене, вважає, що з метою забезпечення позову, заяву слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовільнити .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_2 ;

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_3 ;

Заборонити Коломийській міській раді Івано-Франківської області, адреса пр. Грушевського, 1, м. Коломия, п.і.78200 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054334 (відділу архітектури і будівництва) видачу дозвільних документів на будівництво індивідуальних гаражів на земельній ділянці площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_4 полковника АДРЕСА_1 Палія АДРЕСА_5 м. АДРЕСА_1 Івано АДРЕСА_6 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_2 та земельній ділянці площею 0, 0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_6 з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, власником якої є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_3 ;

Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_3 вчиняти будь-які дії по будівництву на вищевказаних земельних ділянках.

Заборонити Коломийській міській раді адреса пр. Грушевського, 1, м. Коломия, п.і.78200 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054334 ухвалювати рішення стосовно земельної ділянки, яка обліковується за будинком АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити для виконання до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Беркещук Б. Б.