Рішення № 83294061, 29.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/127/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.О. Григораша, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник за довіреністю - адвокат Зайцева Олена Олександрівна до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся представник за довіреністю ОСОБА_2 (позивач) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 05.10.2018 року по 12.10.2018 року інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Цурканом Степаном Івановичем проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за результатами якого 12.10.2018 року було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за № ЧВ-940/18/426/АВ.

На підставі вказаного акта відповідач виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою про накладення штрафу та вважає її протиправною, оскільки, на його думку, вона ґрунтується на припущеннях, без фактичного встановлення відповідачем правопорушень передбачених ст. 24 Кодексу Законів про працю України та Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державної фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 року №413.

Позивач вказував на те, що інспекційне відвідування проводилося за відсутності позивача, що підтверджується протоколом та актом інспекційного відвідування. Свої пояснення позивач надав в приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області, де вона у письмовій формі заперечила знайомство з гр. ОСОБА_4 та факти викладені в пояснені-розписці від 29.08.2018 року, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

08.11.2018 року під час розгляду справи про накладення на позивача штрафу відповідачем було встановлено факт того, що в магазині контейнері НОМЕР_3 сектору 4 МТК "Калинівський ринок" перебував власник контейнеру ОСОБА_5 , який є підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу відповідачем ґрунтується на інформації ГУ ДФС у Чернівецькій області №4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року до якої було додано пояснення-розписку гр. ОСОБА_4 . Безпосередньо під час інспекційного відвідування було встановлено, що в магазині контейнері НОМЕР_3 сектору 4 МТК "Калинівський ринок" одноособово перебував ОСОБА_5 , що попередньо було зафіксовано інспектором у відповідних актах №1 від 05.10.2018 року та №2 від 12.10.2018 року. Зазначені акти викладені в довільній формі і жодним чином не підтверджують наявність або відсутність порушень норм трудового законодавства.

ОСОБА_4 не була присутня під час проведення інспекційного відвідування відповідачем і будь-які факти, що підтверджують її перебування у трудових відносинах з позивачем, інспектором Держпраці встановлено не було. Зазначив, що пояснення в яких заперечується знайомство з громадянкою ОСОБА_4 та факти викладені громадянкою ОСОБА_4 в поясненні, інспектором Держпраці не були взяті при складані акту інспекційного відвідування та в подальшому при винесені постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-940/18/426/НД/ДВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 01.11.2018 року.

Зазначив, що при проведенні інспекційного відвідування та при оформленні його результатів головний державний інспектор Управління Держпраці Цуркан Степан Іванович діяв не в порядку та не у спосіб передбачений чинним законодавством, а викладені в акті інспекційного відвідування та у постанові про накладення штрафу висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

З вищевказаного позивач вважає, що інформація ДФС та її територіальних органів про факт порушення законодавства про працю, виявлена у ході здійснення контрольних повноважень, є підставою для проведення інспекційного відвідування, а не є підтвердженням факту недодержання законодавства про працю та підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладенню штрафу.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що в порядку розгляду інформації ГУ ДФС у Чернівецькій області №4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року щодо використання найманої праці без належного врегулювання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпПУ в МТК "Калинівський ринок" сектор 4 контейнер НОМЕР_3 - з 05 по 12 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , м. Чернівці вул. Калинівська, 13а МТК "Калинівський ринок" сектор 4 контейнер НОМЕР_3, за дотриманням вимог законодавства про працю, укладання трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками. Проте інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-940/18/426/НД від 05.10.2018 року, яким зупинено строк проведення інспекційного відвідування до 12.10.2018 року.

За результатами інспекційного відвідування позивача складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року, яким зафіксовано порушення позивачем законодавства про працю, зокрема ч.3 ст. 24 КЗпП України - відповідно до інформації ГУ ДФС у Чернівецькій області К №4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року, пояснення-розписки гр. ОСОБА_4 від 29.08.2018 року з відома та за дорученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказана громадянка одноосібно здійснювала "стажування", обслуговування відвідувачів магазину контейнеру НОМЕР_3 сектору 4 МТК "Калинівський ринок" без належного врегулювання трудових чи будь-яких інших відносин з ОСОБА_4 .

Доказів повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 , до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до 29.08.2018 року у ході інспекційного повідомлення не пред`явлено, що являється порушенням ПКМУ №413 щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи на час інспекційного відвідування не пред`явлено.

На підставі акта про інспекційне відвідування №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, якою, за порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ст.265 КЗпПП України вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 111690,00 грн.

На підставі викладено відповідач вважає постанову № ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року законною та прийнятою в межах повноважень.

Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що наказ на проведення інспекційного відвідування був виданий на підставі інформації виявленої не в ході здійснення контрольних повноважень, як це вимагає пп. 6 п. 5 Порядку, а в ході роз`яснювальної роботи тобто, виданий з порушеннями.

Інспекційне відвідування проведене інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Цурканом Степаном Івановичем в період з 05.10.2018 року по 12.10.2018 року, що є порушенням інспектора Управління Держпраці п. 11 Порядку, який передбачає що інспекційне відвідування позивача не мало перевищувати двох робочих днів, оскільки позивач є суб`єктом мікропідприємництва.

Інспекційне відвідування проводилось в магазині контейнері № 281р сектору 4 МТК "Калинівський ринок" за відсутності позивача. В контейнері одноособово перебував лише ОСОБА_5 , що зафіксовано інспектором Держпраці, як у протоколі про адміністративне правопорушення №ЧВ940/18/426/АВ/П/ПТ від 12.10.2018 року та в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за № ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року.

В ході інспекційного відвідування інспектором Держпраці не було виявлено ОСОБА_4 , будь-які покази в неї не відбиралися, та підтверджень наявності будь-яких відносин між позивачем та пані ОСОБА_4 встановлено не було. Пунктом 19 Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю. Складання ж Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року та подальше притягнення позивача до відповідальності здійснюється не на підставі виявлених інспектором праці в ході інспекційного відвідування фактів порушення законодавства про працю, а на підставі інформації отриманої в ході роз`яснювальної роботи працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Відповідач, ознайомившись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення проти відповіді на відзив, які за змістом аналогічні відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.03.2019 року.

Судове засідання призначене на 12.03.2019 року відкладено на 02.04.2019 року, за клопотанням представника позивача.

Судове засідання призначене на 02.04.2019 року відкладено на 16.04.2019 року, за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні призначеному на 16.04.2019 року оголошено перерву до 25.04.2019 року, за клопотанням представника відповідача.

У вступній промові, що висловлена в судовому засіданні 25.04.2019 року, представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представники відповідача у вступній промові, що висловлена в судовому засіданні 25.04.2019 року, проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Водночас, представники сторін 25.04.2019 року подали до суду заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За заявами представників сторін, 25.04.2019 року суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 06.09.2018 року до Управління Держпраці у Чернівецькій області від Головного управління ДФС у Чернівецькій області надійшов Лист №4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року в якому вказано, що звіркою баз встановлено, що відносини з найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 не оформлялися. Також, вказаним листом направлено акт обстеження та пояснення з яких вбачається використання найманої праці, а саме фактичного допуску до роботи без належного оформлення документів встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (а.с. 113-114).

Згідно вказаного пояснення-розписки гр. ОСОБА_4 , наданих 29.08.2018 року головному управлінню ДФС У Чернівецькій області під час проведення роз`яснювальної роботи на ринку МТК "Калинівський", вона стажувалась у ФОП ОСОБА_1 в контейнері НОМЕР_3 4 сектор на посаді продавця протягом двох днів, заробітну плату не отримувала (а.с. 114).

01.10.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено наказ "Про проведення інспекційних відвідувань" від 01.10.2018 року №519, яким наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Цуркану Степану Івановичу за участі головного державного соціального інспектора, інспектора праці Кострижівської селищної ради Божиська Івана Васильовича в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у ФОП ОСОБА_3 тривалістю 2 робочих дні у період з 05.10.2018 року по 08.10.2018 року (а.с. 115).

В період з 05.10.2018 року по 12.10.2018 року інспектором праці Цурканом Степаном Івановичем, за участю головного державного соціального інспектора, інспектора праці Кострижівської селищної ради Божисько Івана Васильовича, у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місце здійснення підприємницької діяльності м. Чернівці вул. Калинівська, 13а МТК "Калинівський ринок" сектор 4 контейнер НОМЕР_3.

05.10.2019 року інспектором праці Цурканом Степаном Івановичем, у присутності "ОСОБА_9" - особи, яка представилась чоловіком ФОП ОСОБА_1 та з його слів є власником 1/2 частини магазину - контейнеру НОМЕР_3, здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , м. Чернівці вул. Калинівська, 13 а МТК "Калинівський ринок" сектор 4 контейнер НОМЕР_3, за дотриманням вимог законодавства про працю, укладання трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками.

Проте інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку з: ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненадання керівником/працівниками об`єкта відвідування письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю об`єкта відвідування; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: №ЧВ-940/18/426/ПД від 05.10.2018 року п.1-3.

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-940/18/426/НД від 05.10.2018 року, яким зупинено строк проведення інспекційного відвідування до 12.10.2018 року (а.с. 38-39).

05.09.2018 року позивачу надіслано вимогу про надання документів №ЧВ-940/18/426/ПД, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 12.10.2018 року надати: Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 ; Письмове пояснення відносно інформації ГУ ДФС у Чернівецькій області К 4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року та пояснення-розписка стажера ОСОБА_4 від 29.08.2018 року; паспортні дані ФОП ОСОБА_1 (а.с. 40-41).

По суті заданих питань, ОСОБА_1 пояснила, що з 29.05.2015 року здійснює підприємницьку діяльність на МТК "Калинівський ринок" одноосібно, найманих працівників немає. Відносно пояснень громадянки ОСОБА_4 нічого не може сказати, такої людини не знає і вона у неї ніколи не працювала (а.с. 71).

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року (а.с. 42-48), яким зафіксовано наступні порушення:

1. Частини третьої статті 24 КЗпП України - відповідно до інформації ГУ ДФС у Чернівецькій області К №4639/9/24-13-13-03 від 03.09.2018 року, пояснення-розписки гр. ОСОБА_4 від 29.08.2018 року з відома та за дорученням фізичної особи-підприємця вказана громадянка одноосібно здійснювала "стажування", обслуговування відвідувачів магазину контейнеру НОМЕР_3 сектору 4 МТК "Калинівський ринок" ФОП ОСОБА_1 . Доказів належного врегулювання трудових чи будь-яких інших відносин з ОСОБА_4 на час роз`яснювальної роботи підприємцем не пред`явлено. Куток споживача з копіями відповідних документів відсутній. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 письмово заперечила навіть знайомство з вказаною громадянкою та факти викладені в її поясненні-розписці зазначеної дати. Крім того, відповідно актів №1 від 05.10.2018 року та №2 від 12.10.2018 року в приміщенні магазину контейнеру НОМЕР_3 сектору 4 МТК "Калинівський ринок" одноосібно знаходився та здійснював обслуговування відвідувачів громадянин, який представився ОСОБА_8 та власником 1/2 частини вказаного об`єкту підприємницької діяльності. Проте в підтвердження зазначеного будь-яких документів ні першого дня інспекційного відвідування ні через тиждень не пред`явив, а від дачі письмового пояснення відмовився. Зазначене є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпПУ щодо допуску працівника до роботи без укладення і трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Постанови Кабінету Міністрів України №413 - Доказів повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою, ОСОБА_1 , до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до 29.08.2018 року у ході інспекційного повідомлення не пред`явлено, що є порушенням ПКМУ №413 щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи не пред`явлено.

На підставі акта про інспекційне відвідування №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, якою, за порушення вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 111690,00 грн (а.с. 20).

З метою усунення порушень виявлених під час інспекційного відвідування, позивачу було надіслано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-940/18/426/АВ/П від 12.10.2018 року, яким в строк до 11.11.2018 року зобов`язано позивача усунути порушення вказані в акті №ЧВ-940/18/426/АВ від 12.10.2018 року (а.с.49-51).

У зв`язку з вчиненням позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧВ№998/18/426/АВ/П/ПТ від 12.10.2018 року. Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 09.01.2019 року №726/2236/18 провадження по справі про адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 41 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому, як слідує з постанови суду, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала (а.с. 73)

Вважаючи протиправною постанову Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11.02.2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 року №84 (далі - Положення №84) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

Підпунктом 1 пунктом 3 Положення №84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п.п. 5 п. 4 Положення №84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 3 статті 7 Закону №877-V визначено, що в посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлено ст. 265 КЗпП України, відповідно до частини 2 якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Крім того, згідно зі ст. 41 КУпАП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В п. 31-35 Постанови від 21.12.2018 року у справі №814/2156/16 Верховний Суд дійшов висновку, що і стаття 265 КЗпП України, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014. Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП України фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства. Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Тобто ключовою відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП України і частини ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб`єкт

Аналогічні висновки щодо застосування норм права зроблені і в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі №806/2143/18.

Крім того, у вказаних постановах Верховного Суду зазначено, що диспозиції абз.2 та 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 1, 3 ст. 41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: "фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)" та "несвоєчасне нарахування та виплата індексації", а обставини, що послугували підставою їх встановлення для позивача - ідентичні.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частинах 1 та 3 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем за допуск позивачем фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору складено протокол про адміністративне правопорушення та направлено адміністративні матеріали до Садгірського районного суду м. Чернівці для прийняття рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, складаючи протоколи про адміністративне правопорушення та направляючи їх до суду, відповідач використав своє право на притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за порушення трудового законодавства.

Крім того, суд не бере до уваги пояснення-розписку ОСОБА_4 від 29.08.2019 року, щодо проходження нею стажування протягом двох днів, як доказ порушенням позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпПУ щодо допуску працівника до роботи без укладення і трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування проводилось за відсутності позивача, що підтверджується протоколом та актом інспекційного відвідування. Пояснення з приводу обставин щодо яких проводилась перевірка, позивач надав в приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області, де вона у письмовій формі заперечила знайомство з ОСОБА_4 та, відповідно допуск її до роботи.

Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_4 не була присутня, і будь-які факти, що підтверджується перебування її у трудових відносинах з позивачем під час перевірки встановлено не було. Пояснення позивача, в яких заперечується знайомство з громадянкою ОСОБА_4 перевіряючими не були взяті при складені акту інспекційного відвідування.

Вказане пояснення-розписка відібрані Головним управління ДФС у Чернівецькій області під час проведення роз`яснювальної роботи 29.08.2018 року на ринку МТК "Калинівський ринок" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору. Проте обставини викладені у поясненні-розписці не були підтвердженні під час проведення інспекційного відвідування.

Крім того, при складенні вказаного пояснення-розписки в ній не зазначено точну домашню адресу (прописку) ОСОБА_4 . Також у поясненні-розписці не вказано точне місце можливого проходження ОСОБА_4 стажування, а зазначено "стажуюсь в контейнері НОМЕР_3 4 сектор".

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вказані пояснення не є достовірними і достатніми в розумінні статей 75, 76 КАС України доказами, які б у сукупності давали змогу дійти висновку про наявність правопорушення за яке ст. 265 КЗпП України передбачено відповідальність, оскільки не підтверджуються іншими наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

При цьому, суд погоджується з твердження позивача про те, що інформація ДФС та її територіальних органів про факт порушення законодавства про працю, виявлена у ході здійснення контрольних повноважень, є підставою для проведення інспекційного відвідування, а не є підтвердженням факту недодержання ним законодавства про працю та підставою для притягнення до відповідальності та накладенню штрафу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено суду обґрунтованості винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу №ЧВ-940/18/426/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року та не спростовано доводів позивача.

Враховуючи все зазначене вище, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-940/18/426/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року про накладення штрафу в розмірі 11690,00 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1116,91 грн, що підтверджується квитанцією №110 від 06.02.2019 року.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення повністю, суд, у відповідності до статті 139 КАС України, присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1116,91 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений законом №4191-VI.

Така позиція суду узгоджується з позицією суду висловленою у Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року №301/1894/17.

Загальна вартість витрат на правничу допомогу становить 6000,00 грн, що підтверджування наступними письмовими доказами:

- Договір про надання правової допомоги від 01.01.2019 року (а.с. 104-105);

- акт прийняття-передачі наданих послуг від 16.04.2019 року (а.с. 106);

- квитанція до прибуткового касового ордера №3 від 16.04.2019 року (а.с. 107).

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката при зверненні до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, у зв`язку з чим такі судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/318 від 08.11.2018 року.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1116 (одну тисячу сто шістнадцять) гривень 91 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернівецькій області, сплачений згідно квитанції №110 від 06.02.2019 року.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернівецькій області, сплачені згідно квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 16.04.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_3 );

Представник позивача - адвокат Зайцева Олена Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 );

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003).

Суддя Григораш В.О.