Ухвала суду № 83293983, 29.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

29 липня 2019 р. справа № 520/7262/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Кондратюк Наталії Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора державного підприємства "Національні інформаційні системи" - Кондратюк Наталії Сергіївни, які полягають у накладенні обтяження у формі застави на транспортний засіб Н/Причіп-цистерну ХАРЧ-Е (реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; рік випуску: 1983, дата реєстрації: 21.06.2013, прізвище: ОСОБА_1; ім`я та по батькові: ОСОБА_1 ; регіон: АДРЕСА_1; марка: ESVE, модель: ORX-12-24-3; тип: Н/ПРИЧІП-ЦИСТЕРНА ХАРЧ-Е; Номер шасі (кузоав, рами):НОМЕР_2, НОМЕР_3; повна маса:36000, маса без навантаження: 8449, категорія: СЕ, колір: червоний);

- зобов`язати державного реєстратора державного підприємства "Національні інформаційні системи" - Кондратюк Наталію Сергіївну, зняти обтяження у формі застави з транспортного засобу Н/Причіп-цистерна ХАРЧ-Е (реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; рік випуску: 1983, дата реєстрації: 21.06.2013, прізвище: ОСОБА_1; ім`я та по батькові: ОСОБА_1 ; регіон: АДРЕСА_1; марка: ESVE, модель: ORX-12-24-3; тип: Н/ПРИЧІП-ЦИСТЕРНА ХАРЧ-Е; Номер шасі (кузоав, рами):НОМЕР_2, НОМЕР_3; повна маса:36000, маса без навантаження: 8449, категорія: СЕ, колір: червоний).

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи(пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Реєстрація обтяження має на меті оголошення прав обтяжувача невизначеному колу осіб, які можуть прагнути набуття прав на майно. Правові наслідки реєстрації обтяження рухомого майна визначені статтею 12 Закону №1255-ІV. За змістом цієї статті шляхом реєстрації обтяження обтяжувач, по-перше, може своїми діями унеможливити появу добросовісних набувачів прав на майно, у відносинах з якими обтяження не вважатиметься чинним; по-друге, встановити пріоритет свого обтяження. Зазначені наслідки є цивільно-правовими.

З урахуванням наведеного суддя доходить висновку, що спір про визнання протиправними дій та зобов`язання зняти обтяження має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на рухоме майно іншою особою, яка звернулася з відповідною заявою про реєстрацію приватного обтяження на це майно. При цьому належним відповідачем у такій справі є особа, щодо якої здійснено запис у Реєстрі як про обтяжувача рухомого майна. Участь ДП "Інформаційний центр", яке внесло відомості до Реєстру як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав позивача) у спорі не змінює цивільно-правового характеру спору.

Крім того, відповідно до Статуту Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС"), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2018 року №106/5, предметом діяльності ДП "НАІС" є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. При цьому ДП "НАІС" діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання, на нього не покладено обов`язки виконання функцій та повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року №1272 "Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року №424), а також наказу Міністерства юстиції України від 25 червня 2015 року №1059/5 про "Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" ДП "НАІС" визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Отже, суддя доходить висновку про те, що ДП "НАІС" не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою, зокрема, позивача.

Також слід зууважити, що спір у справі стосується цивільного права незалежно від того, здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства чи ні.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень чи дій державного реєстратора у сфері обтяжень рухомого майна безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо цього майна з третьою особою, яка не заперечує законності дій реєстратора щодо реєстрації обтяження рухомого майна, тому спір має приватноправовий характер.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З врахуванням наведеного суддя вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Вказана позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.04.2019 року по справі 826/3269/18 (провадження №11-100апп19).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, суддя доходить висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Кондратюк Наталії Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 5, 17, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №520/7262/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Кондратюк Наталії Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Панченко