
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8615/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 за його клопотанням від 30.10.2018 року з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду на термін 49 років для сінокосіння;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, з послідуючою передачею в оренду на 49 років.
- стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову зазначає, що 30.10.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області. Листом від 03.12.2018 відповідач відмовив у його задоволенні, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач, включена до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги. Вважає відмову неправомірною, оскільки вона не ґрунтується на приписах ст.123 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
09.07.2019 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що на даний час земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 передана в оренду згідно договору № 72/57-18-ДО від 21.12.2018.
Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.10.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
Листом від 03.12.2018 № Г-10829/0-6581/0/22-18 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило у його задоволенні у зв`язку з наступним:
- вказана позивачем земельна ділянка має орієнтовний склад угідь-рілля. Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 група "рілля" включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище.
- спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 2 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із положеннями частини третьої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Суд зазначає, що в оскаржуваній відмові, яка викладена у листі відповідача від 03.12.2018, відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної позивачем:
- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- вимогам генерального плану населених пунктів;
- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що за результатами електронних земельних торгів від 21.12.2018 № 241, спірна земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області за межами населених пунктів Більковецької сільської ради, передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років згідно договору оренди № 72/57-18-ДО, укладеного 21.12.2018 орендодавцем в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Враховуючи наведене, питання надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 не може бути вирішено на користь позивача, враховуючи, що на момент прийняття рішення у цій справі така земельна ділянка знаходиться у користуванні іншої особи.
Отже, у вимозі ОСОБА_1 в частині визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою за його клопотанням від 30.10.2018, слід відмовити.
Позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки, є похідною від розглянутої, а тому, в силу відмови у її задоволенні, також задоволенню не підлягає.
Враховуючи вказане, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу, немає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дїі, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено у повному обсязі: 26 липня 2019 року.
Суддя Г.В. Чернова
Судове рішення № 83292336, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/8615/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: