Рішення № 83292151, 03.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 160/4785/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника відповідача Кравченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" (далі - ТОВ "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 10.05.2019 року №0015391306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у загальному розмірі 152248,19 грн., за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- від 10.05.2019 року №0015311306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 28964,83 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) військового збору.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що у розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0015311306 значна частина платежів сплачувалася з простроченням в один календарний день, оскільки відповідачем не враховано, що 30 число частини місяців припадає на вихідний день та фізично не може бути сплачено. Крім того, у цьому ж податковому повідомленні-рішенні протиправно нараховано штраф за січень 2018 року та квітень 2018 року, оскільки позивач сплатив військовий збір в останній день строку сплати. Також позивач зазначив, що несвоєчасна сплата відбувалась за наявності поважних причин, оскільки позивач поніс витрати по закупівлі складових продукції, енергоносіїв, необхідних для її виробництва, пакувального матеріалу, сплатив ПДВ, а дохід від реалізації ще не отримував, заробітну плату працівникам ще не виплачував, тому що з постачальниками укладав договори на умовах відстрочення платежу. Позивач вважає, що в пріоритеті виплат є заробітна плата, ані ж сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що контролюючим органом проведено перевірку, якою встановлено порушення термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та несвоєчасна сплата військового збору із заробітної плати, у зв`язку з чим податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи, що викладені у позовній заяві.

21.06.2019 року відкладено підготовче засідання на 03.07.2019 року, у зв`язку з неявкою учасників справи.

25.06.2019 року позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

За письмовою згодою представника відповідача розгляд справи по суті відбувся 03.07.2019 року після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні 03.07.2019 року представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" зареєстровано як юридична особа 07.04.1999 року та перебуває на обліку у ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.05.2019 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 10.05.2019 року, винесені ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а саме:

- №0015391306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 150425,92 грн., та нараховано пеню у розмірі 1822,27 грн., за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за період з 30.01.2015 року по 30.06.2018 року (а.с. 24);

- №0015311306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 28964,83 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) військового збору за період з січня 2015 року по червень 2018 року (а.с. 29).

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 року №0015391306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 150425,92 грн., та нараховано пеню у розмірі 1822,27 грн., за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV вказаного Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом IV ПК України.

Пунктом 168.1 статті 168 ПК України установлено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 186 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

На підставі пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 186 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно з пунктом 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Пунктом 168.4 ПК України встановлений такий порядок сплати (перерахування) податку до бюджету: податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України; такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ); юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів; відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0015391306, позивачем, як податковим агентом нараховувався податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати за періоди з 30.01.2015 року по 30.06.2018 року та перераховувався до бюджету, але з порушенням граничних строків сплати передбачених законодавством (а.с.25-28).

Вказане не заперечується позивачем. Крім того у позовній заяві позивач не наводить обґрунтованих доводів протиправності податкового повідомлення-рішення №0015391306 від 10.05.2019 року.

Суд критично оцінює доводи позивача, про те, що виплата заробітної плати є пріоритетною виплатою, ніж єдиного внеску, оскільки виплата заробітної плати або інших соціальних виплат та податків, недостатність оборотних коштів не звільняє позивача від виконання обов`язку щодо своєчасної сплати сум грошового зобов`язання.

Крім того, звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань ТОВ "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших платників податків, до обов`язків яких, також, відноситься виплата заробітної плати працівникам та інші обов`язкові виплати.

Так, згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Отже, з аналізу викладених норм права та наданого розрахунку штрафних санкцій, суд дійшов висновку про правомірність винесення податкового повідомлення-рішенні від 10.05.2019 року №0015391306 про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб позивачем.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 року №0015311306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі у розмірі 28964,83 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) військового збору за період з січня 2015 року по червень 2018 року суд зазначає таке.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX “Перехідні положення” ПК України встановлено військовий збір, платниками якого є, зокрема, - податковий агент.

Ставка збору відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX “Перехідні положення” ПК України складає 1,5 відсотки об`єкта оподаткування.

Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX “Перехідні положення” ПК України).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункт 1.6. пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX “Перехідні положення” ПК України).

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Контролюючим органом встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору із заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, у зв`язку з чим, до позивача застосовано штрафні санкції у відповідності до статті 126 ПК України на загальну суму штрафу 28964,83 грн.

В той же час, з наданого до податкового повідомлення-рішення №0015311306 розрахунку вбачається, що за січень 2018 року контролюючим органом встановлено кількість днів прострочення сплати - 0 днів, за квітень 2018 року - 0 днів. Проте, відповідачем за січень 2018 року нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 753,90 грн., та за квітень 2018 року - у розмірі 10% у сумі 851,43 грн. (а.с. 31).

Відповідачем у судовому засіданні не надано обгрунтованих пояснень з приводу підстав нарахування суми штрафу за січень та квітень 2018 року.

Отже, суд доходить до висновку про відсутність підстав для нарахування штрафу за несвоєчасну сплату військового збору за січень та квітень 2018 року, у зв`язку з тим, що в зазначені періоди позивачем своєчасно (в останній день строку) сплачено відповідні суми збору.

Водночас, щодо іншої частини розрахунку штрафних санкцій, позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати військового збору, однак вказує, що відповідачем не враховано, що 30 число частини місяців припадає на вихідний день та фізично не може бути сплачено, тому позивачем здійснювалась сплата на наступний робочий день.

Суд критично оцінює зазначенні твердження позивача, оскільки чинним законодавством передбачені граничні терміни сплати податкових зобов`язань, тобто платник податків має сплатити суму узгодженого зобов`язання не пізніше граничного терміну. Водночас, Податковим кодексом України не встановлено переносу граничного терміну сплати на наступний робочий день, у разі, якщо день граничного терміну сплати податкового зобов`язання припадає на святковий або вихідний день.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткову правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача на несвоєчасну сплату військового збору.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4204,72 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №44402 від 22.05.2019 року, №44403 від 22.05.2019 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 960,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" (адреса: 49089, м. Дніпро, провулок Архітектурний, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30394678) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року №0015311306 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в частині застосування штрафних (фінансовий) санкцій в сумі 1603 гривні 33 копійки.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 15 липня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар