Рішення № 83292136, 29.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2055/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ України у Волинської області) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії , виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги за проходження служби в зоні АТО, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, починаючи з 23.01.2019, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої військовослужбовцям Збройних Сил України згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, грошової допомоги за проходження служби в зоні АТО, із врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 не включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за проходження в зоні АТО, у зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії.

У відповіді від 04.02.2019 № 121/3-01 на заяву позивача відповідач повідомив про те, що правових підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, грошової винагороди за проходження служби в зоні АТО немає.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України у Волинської області та з 11.04.2017 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідач зазначив, що для обчислення розміру пенсії позивачу до грошового забезпечення враховано: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, розмір яких вказаний в грошовому атестаті, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки за виконання особливо важливих завдань та премія) в розмірі визначеному за 24 календарні місяці служби перед звільненням.

Як вказав відповідач, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ не містить положень про включення до грошового забезпечення таких виплат, як грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Щодо вимоги позивача включити до грошового забезпечення винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичній операції відповідач зазначив, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей» № 18 від 20.01.2016 в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Дана виплата запроваджена постановою № 18 та наказом Національної гвардії України «Про затвердження Порядку виплати винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» № 115 від 09.03.2016 має індивідуальний характер, здійснюються з метою заохочення військовослужбовців, які приймають безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, а тому нормативні акти, якими передбачена ця виплата, не є підставою для включення цієї виплати до грошового забезпечення для призначення або перерахунку пенсії. Оскільки вищезазначена винагорода має тимчасовий характер, її виплата здійснюється залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Крім того, відповідач вказав, що для врахування додаткової виплати при обчисленні (перерахунку) пенсії вона повинна відповідати одночасно двом вимогам, що передбачені в частині третій статті 43 Закону № 2262- XII, а саме: мати щомісячний характер виплати та з неї має бути сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Оскільки з наданої позивачем довідки, на підставі якої він просить здійснити перерахунок пенсії, не можна встановити, чи із спірних сум сплачувався єдиний соціальний внесок, а також відсутні дані про те, що вказані виплати є щомісячними, тому відомості зазначені у довідці свідчать про одноразовість таких виплат. Отже, відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу із врахуванням до складу грошового забезпечення грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операцій, інших заходах в умовах особливого періоду немає. З огляду на вищевикладене просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.06.2014 по 31.08.2014, з 02.07.2015 по 05.10.2015, з 16.01.2016 по 17.05.2016, з 24.09.2016 по 11.01.2017 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областях, що підтверджується довідкою від 22.03.2017 року № 7041.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФ України у Волинської області та з 11.04.2017 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

ОСОБА_1 стало відомо, що відповідачем при нарахуванні та виплаті пенсії до складу грошового забезпечення не включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за проходження в зоні АТО, у зв`язку з цим позивач звернувся до ГУПФ України у Волинської області із заявою про перерахунок призначеної пенсії.

Листом від 04.02.2019 № 121/3-01 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, грошової винагороди за проходження служби в зоні АТО.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Аналіз викладеного свідчить, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Враховуючи наведене, суд вважає, що отримана позивачем довідка про доходи від 25.04.2017 № 828 не містить жодних даних про суми нарахованої (виплаченої) щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги за проходження служби в зоні АТО, щодо яких щомісяця утримувався єдиний внесок та які мають систематичний характер, що повинні бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Водночас, суд приходить до висновку, що відповідною довідкою не підтверджується нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди та грошової допомоги за проходження служби в зоні АТО, які в свою чергу мають мати щомісячний характер виплати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій ГУПФ України у Волинської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суд вважає, що дані виплати мають одноразовий характер та не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні розміру пенсії згідно з Законом № 2262-ХІІ.

Що стосується винагороди за участь в АТО, то вказана виплата не має систематичного, а носить тимчасовий характер, залежить від певних обставин, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 03.05.2018 у справі № 728/1876/17, від 22.11.2018 у справі № 344/10953/17.

Законодавець вказує на єдиний підхід до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Закон України № 2262-XII передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

З огляду на наведене, матеріальна допомога на оздоровлення до відпусток, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь в АТО не входять до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується пенсія, відтак відмова відповідача щодо не врахування для перерахунку пенсії даних видів виплат є правомірною, а позовні вимоги у вказаній частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Натомість, щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. Однак з наданої суду довідки про доходи ОСОБА_1 від 25.04.2017 № 828 не вбачається нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди та відсутні відомості щодо утримування єдиного внеску, тому суд не вважає за належне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки дана щомісячна виплата не підтверджена жодними доказами наявними в матеріалах справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оскаржуються дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги за проходження служби в зоні АТО, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук