Рішення № 83290167, 15.07.2019, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/751/19

провадження № 2/136/255/19

РІШЕННЯ

іменем України

"15" липня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вербівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування та визначення частки нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 13.05.2011, відповідно до якого він заповів усе належне йому майно позивачеві.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Спадщина після її смерті також відкрилась за заповітом від 13.05.2011, відповідно до якого належне їй майно вона заповіла позивачеві.

До складу спадщини після обох спадкодавців увійшли частки житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який мав статус колгоспного двору, отож належав його членам.

Позивач спадщину після смерті батьків прийняла шляхом постійного проживання із ними. Інші спадкоємці за наявності заповіту, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині відсутні. Утім у видачі нотаріального акту на її ім`я на вищевказаний об`єкт нерухомості нотаріусом відмовлено, оскільки не було надано правовстановлюючого документа про належність майна спадкодавцям, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач відзиву до суду не направив, однак сільський голова надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову, а розгляд справи просив проводити за відсутності їх представника.

Ухвалою суду від 26.04.2019 було витребувано за клопотанням позивача матеріали спадкових справ після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, утім останній надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав просив суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_2 встановлено, що спадщина відкрилась за заповітом вчиненим 13.05.2011, відповідно до якого ОСОБА_2 заповів усе належне йому майно свої дочці - позивачеві ОСОБА_1 Вказаний заповіт не змінено та не скасовано. Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняла шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Із довідки виданої виконавчим комітетом Вербівської сільської ради Липовецького району від 15.11.2015 встановлено, що із ОСОБА_2 на час його смерті була зареєстрована та постійно проживала, окрім позивача його дружина ОСОБА_3 , 1940 року народження. Факт їх родинних відносин підтверджено.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що дружина спадкодавця на час відкриття спадщини була особою непрацездатного віку, отож набула права на спадкування обов`язкової частки, оскільки відомості про відмову від спадщини в матеріалах справи відсутні.

Отож після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли позивач та дружина спадкодавця.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом від 13.05.2011 року, відповідно до якого вона заповіла усе належне їй майно своїй дочці - позивачеві у справі ОСОБА_1 .Позивач, спадщину прийняла шляхом постійного проживання. Інші спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині за наявності заповіту відсутні, отож позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері. Факт родинних відносин підтверджено свідоцтвом про народження позивача та про її одруження.

Із довідок виданих Вербівською сільською радою Липовецького району від 06.03.2019 за №93, 99 та 02.04.2019 за №01-15/120 та №01-15/119 встановлено, що ОСОБА_2 мав у власності житловий будинок по АДРЕСА_1 , вказаний об`єкт нерухомості належав до суспільної групи колгоспний двір за відомостями по господарських книг сільської ради. Станом на 15.04.1991 головою двору був ОСОБА_2 , членами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (позивач).

Постановою приватного нотаріуса Липовецького районного нотаріального округу від 06.03.2019 позивачеві відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Така відмова мотивована тим, що заявником не було надано правовстановлюючого документа на підтвердження належності майна спадкодавцеві.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно технічного паспорту виготовленого КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 28.12.2018, вказаний житловий будинок збудований в 1970 році.

Згідно рішення Вербівської сільської арди від 20.12.2018 поштова адреса житлового будинку по АДРЕСА_1 , змінено на АДРЕСА_1 .

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками N 32 та N 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Зібрані у справі докази підтверджують належність майна трьом особам по 1/3 кожному, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивачеві ОСОБА_1 , позивач після смерті батька, а в подальшому після смерті матері спадщину прийняла, у тому числі у виді часток вказаного об`єкта нерухомості, які належали спадкодавцям, отож стала одноосібним власником житлового будинку, який мав статус колгоспного двору та є предметом спору, відтак він їй належить, іншого майна на території сільської ради яке б належало спадкодавцям не встановлено, отож об`єкт нерухомості конкретизовано, підтвердженням чого є довідки видані органом місцевого самоврядування, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, відповідач надала суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Вербівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце знаходження: с. Вербівка, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22522ЄДРПОУ - 20092240) про визнання права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування та визначення частки нерухомого майна, - задовольнити у повному обсязі.

Визначити, що частка ОСОБА_1 в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який мав статус колгоспного двору становить 1/3 частки.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при пред`явленні позову згідно квитанції № 55 від 16.04.2019 у розмірі 384, 20 грн. та згідно квитанції № 56 від 16.04.2019 у розмірі 1004, 30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко