Ухвала суду № 83288989, 26.07.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11099/19

2-з/295/63/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Автокредит Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № ZR00A!0000545697 від 18.12.2013 року в розмірі 136177,05 грн. та судових витрат в розмірі 2042,66 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду з заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 32,5 кв.м., житлова площа 17,7 кв.м.; форма власності: приватна (1/1), на підставі Свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, серія та номер: 812 від 17.01.2018 року.

Згідно частини 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Стаття 151 ЦПК України встановлює зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, цією статтею передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містит и, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб- громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Подана заява про забезпечення позову не містить відомостей, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки у заяві про забезпечення позову заявником не зазначено вартість квартири, на яку просить накласти арешт, що не дає суду можливості визначити, чи відповідає такий вид забезпечення позову позовним вимогам.

Частино 9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки при подачі заяви про забезпечення позову заявником не додержано вимог ст. 151 ЦПК України, заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.М. Полонець