Ухвала суду № 83288683, 29.07.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/874/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому прохав стягнути з відповідача на його користь 16349 доларів США, з яких 15000 доларів США сума основного боргу та 1349 доларів США – три відсотка річних.

У судовому засіданні позивач прохав суд з метою ефективного захисту його порушених прав, накласти арешт на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 в забезпечення позову.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідач на протязі тривалого часу не повертає йому борг, жодного разу не звертався до нього з питанням про відстрочення виконання боргового зобов`язання, на пропозиції повернути борг свій обов`язок щодо повернення позики не виконав та уникав зустрічей

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви позивача про накладення арешту на його майно з тих підстав, що він всю суму боргу повернув ОСОБА_1 про що має часткові докази. Крім того заявив суду про застосування строку позовної давності до договору позики, та пояснив, що договір позики між ним та ОСОБА_1 було укладено в 2015 році і строк виконання договору також було встановлено в 2015 році. В той час позивач звернувся до суду лише в 2019 році, тобто з пропуском строку позовної давності.

Суд вислухавши думки сторін, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ч.1 ст.151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (пункт 4); ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (пункт 5); інші відомості, потрібні для забезпечення позову (пункт 7).

Обґрунтовуючи свої вимоги про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 позивач зазначив, що невжиття даних заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові кошти застосовується при розгляді позовних вимог майнового характеру.

Згідно роз`яснень, які викладені у п.4 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 ставить вимоги про накладення арешту на квартиру відповідача. Вимог щодо застосування засобу забезпечення позову у виді заборони відчуження квартири не заявлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходить з того, що заявником не надано доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , не надано жодного доказу щодо намірів продажу, дарування або відчуження у інший спосіб ОСОБА_2 належної йому квартири, та взагалі позивачем не зазначено жодної конкретної причини яка б могла утруднити в подальшому виконання рішення суду.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 16349 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту відсутні.

Відтак, вважаючи недоведеними доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний позивачем спосіб, у задоволенні заяви про вжиття заходів слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.С. Кривошея.