Ухвала суду № 83288316, 18.07.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер справи 201/8255/19

Номер провадження 1-кс/201/4482/2019

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., за участю секретаря судового засідання Поддубцевої С.Г., прокурора Очеретяного Д.А., захисника підозрюваного - адвоката Мелешка А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Очеретяним Д.А. у кримінальному провадженні № 12019040650001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

Старший слідчий Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І., за погодженням із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Очеретяним Д.А., звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12019040650001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2019 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 12019040650001781 по підозрі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що у невстановленому в ході досудового розслідування місці, часі та у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, придбав два МУВ-2, три корпуси ВОГ-17 та три запали УЗРГМ, які відносяться до вибухових речовин, бойових припасів та виготовлені промисловим способом, після чого продовжуючи свою злочинну діяльність, пересуваючись на невстановленому слідством транспортному засобі, доставив придбані ним два МУВ-2, три корпуси ВОГ-17 та три запали УЗРГМ за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , де почав зберігати, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту.

Так, 16 липня 2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено два МУВ-2, три корпуси ВОГ-17 та три запали УЗРГМ, які відносяться до вибухових речовин, бойових припасів та виготовлені промисловим способом.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України.

За даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2019 року за № 12019040650001781, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України.

16 липня 2019 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про що складено відповідний протокол із зазначенням дати та часу фактичного затримання - 18 годин 25 хвилин 16 липня 2019 року.

16 липня 2019 року в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На думку слідчого, що погоджено із прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути застосований саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 років до 7 років, а тому існують передбачені ст. 177 КПК України ризики спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор Очеретяний Д.А. у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років, а тому існують передбачені ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними. Додав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки останній є особою підвищеного ступеню суспільної небезпеки та схильною до вчинення злочинів, на що вказує те, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, під час проходження військової служби за контрактом був засуджений за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді штрафу та звільнений на підставі Закону України «Про амністію», в квітні 2017 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України із угодою про визнання винуватості направлене до Северодонецького міського суду Луганської області для розгляду, проте, до теперішнього часу не розглянуто, оскільки підозрюваний перебуває у розшуку по цьому кримінальному провадженню.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Мелешко А.В., вважав клопотання необґрунтованим, пославшись на недоведеність заявлених ризиків та необґрунтованість підозри, а також невідповідність запобіжного заходу особі підозрюваного, мотивуючи тим, що його підзахисний протягом трьох років проходив військову службу за контрактом, має бойове поранення, у нього є постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв`язки, він позитивно характеризується за місцем проживання та проходження військової служби, а тому, на його переконання, є всі підстави застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту. При цьому, надав відповідні копії документів на підтвердження позитивних характеристик його підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника, зазначив, що дійсно вибухові речовини та бойові припаси, були вилучені у нього за місцем реєстрації під час обшуку, проте їх можливо привезли його товариші, коли вони разом повернулися із зони АТО і відпочивали у нього вдома протягом трьох днів. З приводу інформації, вказаної у довідці ІЦ щодо наявності вироку суду, кримінального провадження в суді та розшуку, стверджував, що не дуже пам`ятає ці події, до суду не приходив, про той факт, що знаходиться у розшуку дізнався щойно. Додав, що офіційно не працевлаштований, займається підробітками, періодично вживає коноплю шляхом куріння для зняття болю після поранення. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданими до клопотання обґрунтуваннями, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 липня 2019 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи від 16 липня 2019 року ОСОБА_1 був фактично затриманий о 18 годині 25 хвилин 16 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

16 липня 2019 року слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І. ОСОБА_1 в присутності захисника вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке погоджене із прокурором Очеретяним Д.А.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у протоколі обшуку від 16 липня 2019 року, у довідці про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів МУВ 2 (у кількості 2 шт.) від 16 липня 2019 року, у довідці про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів запалу типу УЗРГМ (у кількості 3 шт.) від 16 липня 2019 року, у довідці про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів ВОГ - 17 перероблені (у кількості 3 шт.) від 16 липня 2019 року, наданих спеціалістом вибухівником Вибуховотехнічного управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності наведених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують такі ризики, як можливі спроби підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, виходячи з наступного.

Так, у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

При цьому, слід врахувати підвищену суспільну небезпеку інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме носіння, зберігання та придбання вибухових речовим, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У той же час, як встановлено з наданої прокурором довідки за відомостями персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2019 року, ОСОБА_1 10 жовтня 2017 року засуджений Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень та звільнений від покарання на підставі амністії. Також із вказаної довідки слідує, що Северодонецьким ГУНП в Луганській області 27 квітня 2017 року направлено до суду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України з угодою про визнання винуватості, відомості про результати розгляду вказаного провадження відсутні, проте є відомості про оголошення ОСОБА_1 у розшук.

Водночас, під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 проходив більше трьох років військову службу за контрактом, і як військовослужбовець повинен вести себе чемно та дотримуватись законів та Конституції України, проте, останній обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що, у свою чергу, у сукупності із наведеними обставинами, зокрема, наявністю відомостей про неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, в тому числі, і за ч. 2 ст. 263 КК України, знаходження у розшуку, є тими аргументами, які свідчать не на користь наявних в матеріалах клопотання позитивних характеристик підозрюваного і може вказувати на схильність ОСОБА_1 до нехтування законами України, і як, наслідок, до вчинення злочинів.

Отже, наведені дані про особу підозрюваного в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і вчинити інші кримінальні правопорушення, ступень яких є досить високим.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим та даних про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, слідчий суддя, не може прийняти до уваги доводи сторони захисту про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання, зокрема, наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків і позитивних характеристик з місця проживання і проходження військової служби, оскільки, на переконання слідчого судді, наведені обставини не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наведених вище, а тому не можуть бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, котрий, не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, ураховуючи обставини кримінального правопорушення та данні про особу підозрюваного, приходжу до переконання, що розмір застави має бути визначений у розмірі в 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При цьому, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погодженого із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, а тому підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Деркач Т.І, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Очеретяним Д.А. у кримінальному провадженні № 12019040650001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання з 18 годин 25 хвилин 16 липня 2019 року.

Встановити, що датою та часом закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 18 годин 25 хвилин 14 вересня 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою№ 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 96 050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 година 40 хвилин 19 липня 2019 року.

Слідчий суддя І.Г. Ополинська