Рішення № 83287748, 18.07.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2019 Справа № 917/684/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз", код ЄДРПОУ 03351912, 36000, м. Полтава, вул. Козака, 2А, адреса для листування: Кобеляцький район газопостачання ПАТ ''Полтавагаз", Полтавська область м.Кобеляки, вул. Міжколгоспна, 1, 39200

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції», Ідентифікаційний код юридичної особи 36156348, 39221, смт. Білики, вул. Будівельна, 1

про стягнення 103132,41 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Любовський В.М., док. в справі

від відповідача Кузьменко М.С ., посвідчення № 2087 від 03.04.18р.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» про стягнення 103132,41 грн вартості необлікованого об`єму природного газу на підставі договору № 2 П-ПР розподілу природного газу від 30.12.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було виявлено пропущення строку періодичної повірки вимірювального комплексу роторного КВР-1.0Ю-16-40-1.3-0,16-У2 № 110213 з вини споживача при фактичному газоспоживанні, що стало підставою для розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Ухвалою від 03.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 06.06.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

30.05.19 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує (вх. № 5618 від 30.05.19).

Ухвалою від 06.06.2019 суд відклав розгляд справи на 25.06.19, викликав учасників справи в судове засідання.

24.06.19 від позивача надійшла відповідь на відзив на позов (вх. № 6515 від 24.06.19).

У судове засідання 25.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 25.06.2019 суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухав усні пояснення учасників справи.

В судовому засіданні 25.06.19 суд оголосив перерву до 18.07.19.

16.07.19 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7346).

18.07.19 після перерви, оголошеної в судовому засіданні 18.06.19, суд заслухав усні пояснення учасників справи, продовжив дослідження доказів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 18.07.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

30.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» (ідентифікаційний код юридичної особи 36156348) (споживач) укладено договір № 2 П-ПР розподілу природного газу.

Згідно з положеннями Типового договору, Оператор ГРМ зобов`язувався надати послуги з розподілу природного газу відповідачу, а останній зобов`язувався прийняти послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначених договором. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.3. Типового договору розподілу природного газу при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 7.4 п.п 7 розділу УП даного договору визначено, що Споживач зобов`язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із пп. 4 п. 7.2. Договору позивач має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.

Пунктом 2 глави 9 розділу 10 Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

20.12.2018 р. комісією ПАТ "Полтавагаз" складено Акт про порушення № 20.12.Б5 про те, що у споживача - ТОВ "Сільські традиції" за адресою смт. Білики, вул. Будівельна. 1 виявлено пропущення строку періодичної повірки вимірювального комплексу роторного КВР-1.0Ю-16-40-1.3-0,16-У2 № 110213 з вини споживача при фактичному газоспоживанні: в роботі котел Beretta Novella 71 (2 шт.), на КВР в наявності пломба представників Держстандартметрології з відбитком повірочного тавра 2016 року.

Позивач вказує, що 26.12.2018 р. у відповідності до приписів пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем вищевказаний акт про порушення було розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ. Комісією було вирішено задовольнити акт про порушення № 20.12.Б5 від 20.12.2018 р. та скласти акт - розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

26.12.2018 р. за результатами розгляду акта про порушення № 20.12.Б5 від 26.12.2018 р. складено акт-розрахунок № 52/18/1. Згідно зазначеного акту- розрахунку загальна вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу становить 103132,41 грн.

Відповідно до вимог пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пред`явлено до сплати відповідачу платіжним рахунком № У0000000197 від 14.01.2019р., що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у лист, який було вручено відповідачу 21.01.2019 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на дату звернення до суду заборгованість ТОВ "Сільські традиції" за нараховану вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу становить 103132,41 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача про стягнення 103132,41 грн вартості необлікованого об`єму природного газу.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що згідно Акту звірки взаємних розрахунків Позивачем було надано Акт приймання-передачі наданих послуг по розподілу природнього газу від 30.11.2018 року на суму 263,82 грн., жодних зауважень чи претензій з боку позивача на адресу ТО В «СТ» не було.

Крім того, відповідач вказав, що згідно наказу № 234-ос від 18.10.16р. його підприємство припинило виробничо-господарську діяльність. Зокрема, в Акті проведення інвентаризації йдеться про те, що корпуси для утримання тварин відключені від газопостачання та опломбовані, газопостачання здійснюється лише для отоплення адміністративно-побутового корпусу. При цьому, за аналогічний період послуги з розподілу природного газу за листопад 2017 року вартували 288,91 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

30.09.2015 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), який набрав чинності 27.11.2015.

Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключенні до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу (п. 4 гл. 1 Р. І Кодексу ГРС).

Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 Р. VІ Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключенні до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками, зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Як зазначено у п.1.3 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що 30.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» (ідентифікаційний код юридичної особи 36156348) (споживач) укладено договір № 2 П-ПР розподілу природного газу.

Господарським судом було встановлено, що 20.12.18 комісією ПАТ "Полтавагаз" складено Акт про порушення № 20.12.Б5 про те, що у споживача - ТОВ "Сільські традиції" за адресою смт. Білики, вул. Будівельна. 1 виявлено пропущення строку періодичної повірки вимірювального комплексу роторного КВР-1.0Ю-16-40-1.3-0,16-У2 № 110213 з вини споживача при фактичному газоспоживанні: в роботі котел Beretta Novella 71 (2 шт.), на КВР в наявності пломба представників Держстандартметрології з відбитком повірочного тавра 2016 року.

Главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначено порядок оформлення акта про порушення:

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даному випадку позивач, зазначаючи про порушення відповідачем строку періодичної повірки вимірювального комплексу, в підтвердження цього надав Акт про порушення № 20.12.Б5, складений 20.12.18 комісією ПАТ "Полтавагаз".

Суд зазначає, що акт про порушення є актом, який лише фіксує порушення, які були виявленні при проведенні перевірки працівниками відповідача (Оператора ГРМ). За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

З врахуванням вищесказаного вбачається, що чинне законодавство зобов"язує Оператора ГРМ прийняти одне із можливих рішень: про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

В позові зазначено, що 26.12.2018 р. у відповідності до приписів пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем вищевказаний акт про порушення було розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ. Комісією було вирішено задовольнити акт про порушення № 20.12.Б5 від 20.12.2018 р. та скласти акт- розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При цьому, при зверненні з позовом позивач в обгрунтування обставин, зазначених у ньому, не надав самого рішення Комісії (його витягу, копії тощо), яким би було вирішено задовольнити акт про порушення № 20.12.Б5 від 20.12.2018 р. та скласти акт- розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Згідно з ч.4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, при розгляді справи судом з"ясовувалося питання наявності вказаного рішення. Про його наявність у позивача ні у заявах по суті, ні представником в судових засіданнях суд повідомлено не було.

На переконання суду, відсутність такого рішення свідчить, що позивачем не надано суду належних та допустимих в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів правомірності нарахування позивачу заявленої до стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу.

При дослідженні наданого позивачем акту-розрахунку № 52/18/1, суд встановив, що підставою розрахунку зазначене саме рішення комісії Оператора ГРМ (протокол №52/18 від 26.12.18), яке, як зазначено судом вище, в матеріалах справи відсутнє.

Суд зазначає, що наявність акту-розрахунку № 52/18/1 не є доказом прийняття рішення комісії Оператора ГРМ, адже він містить відомості саме щодо порядку здійснення позивачем розрахунку, проте в його тексті відсутні відомості про результати розгляду акту про порушення № 20.12.Б5 від 20.12.2018 р.

Крім того, суд також погоджується із позицією відповідача щодо того, що донарахування відповідачу, внаслідок перерахунку об`єму поданого газу, до сплати грошових коштів у сумі 103 132,41 грн. за період з 10.11.2018р. по 21.12.2018р., виходячи з обсягу спожитого газу у 8 356,32м3, що на порядки перевищує щомісячні обсяги раніше спожитого відповідачем природного газу (за аналогічний період послуги з розподілу природного газу за листопад 2017 року вартували 288,91 грн.) є неправомірним та суперечить загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, як справедливість, добросовісність та розумність з огляду на встановлені обставини справи та поведінку сторін.

Крім того, судом враховано, що підприємство відповідача припинило виробничо-господарську діяльність. Зокрема, в Акті проведення інвентаризації йдеться про те, що корпуси для утримання тварин відключені від газопостачання та опломбовані, газопостачання здійснюється лише для отоплення адміністративно-побутового корпусу.

Судове рішення, перш за все, має бути справедливим, оскільки право, на якому має ґрунтуватися рішення, не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством.

Згідно зі ст. ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р. у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) Суд зазначив: "Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права."

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов"язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов"язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.07.2019р.

Суддя Киричук О.А.