Рішення № 83287591, 18.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. Справа № 911/905/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕМ» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд 6А, код ЄДРПОУ 30967207)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ФАРМ» (08472, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Світанок, вул. Леніна, будинок 5/4, код ЄДРПОУ39217460)

про стягнення 465171,59 грн.

за участю представників:

позивача Дрозда А.В.;

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕМ» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ФАРМ» про стягнення 465171,59 грн., з яких: 344 481,25 грн. заборгованості з урахуванням проіндексованої/скоригованої/ вартості товару, 63 790,47 грн. пені, 51 580,37 грн.відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, 5 319,50 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20.04.18-138 від 20 квітня 2018 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.04.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2019 повідомлено, що розгляд даної справи, призначений на 25.04.2019 не відбувся; наступне засідання у справі призначено на 16.05.19.

В судовому засіданні 16.05.2019 оголошено перерву до 06.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 04.07.2019.

Судовому засіданні 04.07.2019 року було оголошено перерву на 18.07.2019.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2019 не з`явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника відповідача на розписці.

Враховуючи те, що нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та дослідивши письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕМ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (покупець), було укладено Договір поставки № 20.04.18-138, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість на умовах, визначених Договором та специфікаціями до нього. (п. 1.1. Договору.)

Згідно з п. 2.1. Договору, найменування асортимент та кількість товару визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною до Договору.

Загальна кількість та вартість товару, що поставляється по даному Договору, визначається сукупністю всього товару, що передається постачальником у власність покупцеві за всіма специфікаціями, протягом всього строку дії цього Договору. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна за одиницю та загальна вартість товару, зазначаються сторонами у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Протягом строку дії цього договору, грошові зобов`язання існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки товар має імпортну складову, сторони у специфікаціях визначають еквівалент ціни товару в іноземній валюті (долар США чи Євро), у відповідності до курсу продажу відповідної іноземної валюти відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, що передує даті підписання специфікації (п.3.2. договору).

Згідно п.3.5. договору покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків не визначені у відповідній специфікації цього договору.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що покупець зобов`язаний, окрім здійснення оплати за товар, у день здійснення платежу за товар сплатити проіндексовану/ скориговану/ вартість Товару у разі зміни курсу іноземної валюти на міжбанківському валютно ринку України суму якої визначає самостійно, за наступною формулою:

Х2=Х1*Ґ2/Ґ1, де

X1 - вартість/частина вартості Товару у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації,

У1 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання Специфікації,

У2 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати,

Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини Товару, у гривнях.

Сторони домовились, що в якості курсу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується середнє значення курсу продажу іноземної валюти, що склався на Міжбанківському валютному ринку України. Сторони домовились, що курс продажу іноземної валюти до гривні визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https://minfin.com.ua/currency/mb/.

У разі виникнення між Сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу Міжбанку на визначену дату, є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою.

Згідно п.3.6.1. Для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати, вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника або дата проведення розрахунку в іншій формі, окрім грошової.

Відповідно до Специфікації № 2 від 19.04.2018 р. до Договору, (далі - Специфікація № 2), строк поставки товару до 20.04.2018 р., у разі виконання Покупцем п. 3. а) даної Специфікації № 2.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 2, яка є невід`ємною частиною Договору передбачено, що оплата товару повинна була здійснюватися на наступних умовах:

а) оплата Товару в розмірі 30% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 19.04.2018 р.;

б) оплата Товару в розмірі 70% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 30.10.2018 р.;

Відповідно до Специфікації № 2 від 19.04.2018 р. позивачем було здійснено поставку товару в користь відповідача на загальну суму 284 936,40 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними: № АГ-24/04159 від 24.04.2018 р. та № АГ-27/04188 від 27.04.2018 р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач, у свою чергу, прийняв товар у власність та оплатив його частково, здійснивши наступні платежі:

- 23.04.2018 р. здійснивши платіж на суму 93 000,00 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 3 551,65 доларів США);

- 14.01.2019 р. здійснивши платіж на суму 100 000,00 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 3 561,25 доларів США);

- 06.03.2019 р. здійснивши платіж на суму 20 000,00 грн. ( що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 751,03 доларів США).

Таким чином загальна сума сплачених платежів відповідачем, на виконання умов Специфікації № 2, становить 213 000,00 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 7 863,93 доларів США), без виконання п. 3.6. Договору, а саме сплати скоригованої вартості Товару.

Решту зобов`язання по оплаті товару в розмірі 71 936,40 грн. відповідачем залишено без виконання.

Згідно Специфікації № 3, строк поставки Товару до 20.04.2018 р., у разі виконання Покупцем п. 3. а) даної Специфікації № 3.

Відповідно до п.3 Специфікації № 3 (далі - Специфікація № 3), яка є невід`ємною частиною Договору передбачено, що оплата товару повинна була здійснюватися на наступних умовах:

а) оплата Товару в розмірі 30% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 19.04.2018 р.;

б) оплата Товару в розмірі 70% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 30.10.2018 р.;

Відповідно до Специфікації № 3 від 19.04.2018 р. позивачем було здійснено поставку товару в користь відповідача на загальну суму 277 348,80 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № АГ-24/04158 від 24.04.2018 р., копія якої наявна у матеріалах справи.

Відповідач, у свою чергу, прийняв товар у власність та оплатив його частково, здійснивши наступні платежі:

- 24.04.2018 р. здійснивши платіж на суму 50 000,00 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 1 913,88 доларів США).

Таким чином загальна сума сплачених платежів відповідачем, на виконання умов Специфікації № 3, становить 50 000,00 грн., без виконання п. 3.6. Договору, а саме сплати скоригованої вартості Товару.

Решту зобов`язання по оплаті Товару в розмірі 227 348,80 грн. відповідачем залишено без виконання.

Згідно Специфікації № 6, строк поставки Товару до 30.05.2018 р., у разі виконання Покупцем п. 3. а) даної Специфікації № 6.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 6, яка є невід`ємною частиною Договору передбачено, що оплата товару повинна була здійснюватися на наступних умовах:

а) оплата Товару в розмірі 20% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 28.05.2018 р.;

б) оплата Товару в розмірі 80% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 15.08.2018 р.

- 24.05.2018 р. здійснивши платіж на суму 18 089,23 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 592,40 Євро); та

Відповідно до Специфікації № 6 від 23.05.2018 р. позивачем було здійснено поставку товару в користь відповідача на загальну суму 90 446,16 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № АГ-02/07142 від 02.07.2018 р.,

Відповідач, у свою чергу, прийняв товар у власність та оплатив його частково, здійснивши наступні платежі:

- 16.01.2019 р. здійснивши платіж на суму 50 000,00 грн. (що згідно з умовами п. 3.6. Договору є еквівалентом 1 554,84 Євро).

Таким чином загальна сума сплачених платежів відповідачем, на виконання умов Специфікації № 6, становить 68 089,23 грн., без виконання п. 3.6. Договору, а саме сплати скоригованої вартості Товару.

Решту зобов`язання по оплаті Товару в розмірі 22 356,93 грн. відповідачем залишено без виконання.

Як зазначалось вище, пунктом 3.6.Договору передбачено, що у випадку відмінності дати фактичного виконання зобов`язання за Договором від дати обумовленої Сторонами, згідно п. 3.6.1. Договору для індексації (коригування) вартості Товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати, вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника або дата проведення розрахунку в іншій формі, окрім грошової.

Разом з тим, сторони погодили, що у випадку не виконання умов оплати позивач застосовує до відповідача положення Договору передбачені в п. 3.9. «У випадку, якщо Покупцем не будуть виконані грошові зобов`язання за цим Договором у повному обсязі або частково і Постачальником буде подано позов до суду, Сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості Товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати, буде вважатися дата складання та підписання Постачальником позовної заяви до суду, відповідної юрисдикції, у якій Покупець буде виступати відповідачем».

Отже, оскільки відбулася зміна курсу Євро на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті подання позовної заяви, позивач вирахував скориговану вартість товару по Специфікації № 2, Специфікації № 3 та Специфікації № 6, у зв`язку з чим фактична заборгованість відповідача з урахуванням проіндексованої/скоригованої/ вартості товару згідно умов Договору складає: 344 481,25 грн.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення своїх договірних зобов`язань не оплатив вартість всього товару. Відповідні обставини підтверджуються довідкою про стан розрахунків вих. № Б/Н - нас від 20.03.2019 (з зазначенням періодів фактичного часткового надходження грошових коштів).

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 344 481,25 грн. суми заборгованості з урахуванням проіндексованої/скорегованої вартості товару.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, просить стягнути 63 790,47 грн. пені, 51 580,37 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 5 319,50 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Ст. 190 ГК України визначено, що вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар має бути проведено у відповідності до умов договору та специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, по кожній із специфікацій строк оплати визначається окремо.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 344 481,25 грн. у відповідності до умов договору відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 344 481,25 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар позивачем заявлено про:

- стягнення пені у розмірі 63 790,47 грн. за загальний період прострочення з 16.08.2018 по 20.03.2019 з врахування настання строків платежів по кожній з сум та врахуванням часткових сплат, нарахованої на підставі пунктів 9.2., 9.6. договору;

- відсотків за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 51 580,37 грн. на підставі п.9.4. договору за загальний період прострочення з 16.08.2018 по 20.03.2019з врахування настання строків платежів по кожній з сум та врахуванням часткових сплат ;

- трьох відсотків річних у розмірі 5 319,50 грн. за загальний період прострочення з 16.08.2018 по 20.03.2019 з врахування настання строків платежів по кожній з сум та врахуванням часткових сплат, нарахованих на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У разi порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, те, що судом встановлено прострочення поставки товару, у позивача виникло право на нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Так, згідно п. 9.1. Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов цього Договору.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати Товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Також сторонами додатково передбачено в п. 9.6., що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до повного розрахунку.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань, то вимога про стягнення з відповідача пені у розмір 63 790,47 гривень є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, а отже підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд погоджується з розрахунками позивача, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 319,50 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.4 Договору поставки передбачено, що за порушення грошових зобов`язань по оплаті Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 % за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.

Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на прострочену заборгованість, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 51 580,37 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи, надавши оцінку умовам договору поставки товару, на який посилається позивач, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позивачем доведені та обґрунтовані позовні вимоги.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350 грн. 00 коп.);

Ціна позову становить 465 171 грн. 59 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 6977 грн. 57 коп. (1,5 відсотка ціни позову), однак, під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 7073 грн. 62 коп., відповідно до платіжного доручення № 21156А від 25.03.2019.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6977 грн. 57 коп.

Щодо переплаченої частини 96 грн. 08 коп. позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (08472, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Світанок, вул. Леніна, будинок 5/4, код ЄДРПОУ 39217460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕМ» (04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, буд.6А, код ЄДРПОУ 30967207) 344 481 (триста сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 25 коп. суми заборгованості з урахуванням проіндексованої/скорегованої вартості товару; 63 790 (шістдесят три тисячі сімсот дев`яносто гривень) 47 коп. пені; 51 580 (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот вісімдесят гривень) 37 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами; 3% річних у розмірі 5 319 (п`ять тисяч триста дев`ятнадцять гривень) 50 коп. та 6977 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень) 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.07.2019.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак