Рішення № 83287303, 29.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/306/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Азот",

про стягнення 6 437 681, 71 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Янкевич Л.Д., дов. від 21.05.2019 року,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ПрАТ "Рівнеазот" (відповідач) про стягнення 6 437 681,71 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 27.03.2019 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (позивач, новий кредитор) та ТОВ "РГК Трейдінг" (первісний кредитор, продавець) укладено договір відступлення права вимоги № 56А210-2474-19, за умовами якого ТОВ "РГК Трейдінг" відступив позивачеві часткове право вимоги до ПрАТ «Рівнеазот» (боржник), що належало первісному кредитору відповідно до договору про відступлення права вимоги № СТ-37/2015 від 12.03.2019 року та договору купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року на суму 1 897 118,10 грн, а також відповідно до договору про відступлення права вимоги № СТ-37/2016 від 12.03.2019 року та договору купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року на суму 4 540 563,61 грн.

На момент укладення позивачем договору відступлення права вимоги зобов`язання відповідача по оплаті вартості природного газу за основними договорами настало 31.12.2017 року та 31.01.2018 року відповідно, однак виконане не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 655 ЦК України.

24.05.2019 року від відповідача - ПрАТ "Рівнеазот" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що жодних доказів переходу до нових кредиторів прав у зобов`язанні відповідача не надано, а відтак вимоги позивача є необґрунтованими.

15.07.2019 року від відповідача - ПАТ "Азот" надійшов відзив, в якому останній просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач не виставив відповідачу вимоги, відтак обов`язок щодо сплати грошових коштів відсутній.

25.07.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній вважає заперечення відповідача безпідставними та необґрунтованими.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.05.2019 року.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.06.2019 року.

27.05.2019 року від позивача надійшла заява про заміну сторони у справі, а саме: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", яка задоволена ухвалою суду від 28.05.2019 року.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року розгляд справи відкладено на 26.06.2019 року.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засіданні на 15.07.2019 року, замінено відповідача у справі - ПрАТ "Рівнеазот" його правонаступником - ПАТ "Азот".

Ухвалою суду від 15.07.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.07.2019 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.12.2017 року між ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176, за п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця у 2017 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплати газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві у 2017 році газ в обсязі 6 100,000 тис.куб.м. Обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п.п. 2.1., 2.2. договору).

За п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від писання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатковий акт, якій повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору ціна газу за цим договором становить 7 875,00 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 575,00 грн, всього з ПДВ - 9 450,00 грн. Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована до п. 4.2. договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Як установлено судом із матеріалів справи, 31.12.2017 року між ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець) підписаний акт приймання-передачі природного газу об`ємом 5 843,114 тис.куб.м. на загальну суму 55 217 427,30 грн.

У п.п. 5.1., 5.5., 5.7. договору сторони погодили, що оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті - гривні в такому порядку: шляхом перерахування грошових коштів подекадно рівними частинами; остаточний розрахунок за фактично переданий продавцем газ здійснюється покупцем до 31 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дня винесення вимоги однією із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2019 року, підписаним ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець), заборгованість за поставлений природний газ на зазначену дату склала 55 217 427,30 грн, доказів її в оплати в матеріалах справи немає.

29.12.2017 року між ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212, за п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплати газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві у 2018 році газ в обсязі 6 500,000 тис.куб.м. Обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п.п. 2.1., 2.2. договору).

За п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від писання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатковий акт, якій повинен містити відомості щодо фактичного об`єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору ціна газу за цим договором становить 8 333,35 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 666,67 грн, всього з ПДВ - 10 000,02 грн. Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована до п. 4.2. договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Як установлено судом із матеріалів справи, 31.01.2018 року між ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець) підписаний акт приймання-передачі природного газу об`ємом 6 640,516 тис.куб.м. на загальну суму 66 405 292,81 грн.

У п.п. 5.1., 5.5., 5.7. договору сторони погодили, що оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті - гривні в такому порядку: шляхом перерахування грошових коштів подекадно рівними частинами; остаточний розрахунок за фактично переданий продавцем газ здійснюється покупцем до 31 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дня винесення вимоги однією із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2019 року, підписаним ТОВ «Статус-Трейд» (продавець) та ПрАТ «Рівнеазот» (покупець), заборгованість за поставлений природний газ на зазначену дату склала 66 405 292,81 грн, доказів її в оплати в матеріалах справи немає.

12.03.2019 року між ТОВ «Статус-Трейд» (первісний кредитор) та ТОВ «РГК Трейдінг» (новий кредитор) укладено договори про відступлення права вимоги № СТ-37/2015 та № СТ-37/2016, за умовами яких первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до ПрАТ «Рівнеазот» (боржник), належне первісному кредитору відповідно до договорів купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та № СТ-7/212 від 29.12.2017 року на суму 55 217 427,30 грн та 20 969 307,88 грн відповідно.

Пунктом 1.5. договорів про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги, що відступається за цими договорами, переходить до нового кредитора з моменту укладення цих договорів. Додаткового оформлення відступлення права вимоги не вимагається. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідне право вимоги.

У момент укладення цих договорів первісний кредитор передає новому кредитору всю необхідну інформацію (оригінали та/або копії документів), пов`язану із основними договорами, зокрема і ту, що стосується спорів і суперечностей за основними договорами між первісним кредитором та боржником, у тому числі, але не виключно: договори купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та № СТ-7/212 від 29.12.2017 року; акти приймання-передачі, акти звірок станом на дату укладення цих договорів (підп. 3.1.2. п. 3.1. договорів про відступлення права вимоги).

Відповідно до підп. 3.1.4. п. 3.1. договорів про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов`язався протягом 3-х календарних днів письмово повідомити боржника про перехід права вимоги згідно з умовами цих договорів та надати новому кредитору копію такого повідомлення.

За п. 5.1. договорів про відступлення права вимоги ці договори вважаються укладеними та набирають чинності з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом із матеріалів справи установлено, що 18.02.2019 року та 20.02.2019 року, тобто до укладення договорів про відступлення права вимоги, боржником надано згоду на передачу ТОВ «Статус-Трейд» своїх прав та обов`язків за договорами купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та № СТ-7/212 від 29.12.2017 року третій особі - ТОВ «РГК Трейдінг».

27.03.2019 року між ТОВ «РГК Трейдінг» (первісний кредитор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 56А210-2474-19, за п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває часткове право вимоги до ПрАТ «Рівнеазот», належне первісному кредитору:

- відповідно до договору про відступлення права вимоги № СТ-37/2015 від 12.03.2019 року та договору купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року (основний договір) на суму 1 897 118,10 грн;

- відповідно до договору про відступлення права вимоги № СТ-37/2016 від 12.03.2019 року та договору купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року (основний договір) на суму 4 540 563,61 грн.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань, визначених основними договорами (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.4. договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги, що відступається за цим договором, переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору. Додаткового оформлення відступлення права вимоги не вимагається. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідне право вимоги.

Згідно з підп. 3.1.2. п. 3.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору всю необхідну інформацію (оригінали та/або копії документів), пов`язану із основними договорами, зокрема: договори про відступлення права вимоги № СТ-37/2015 від 12.03.2019 року та № СТ-37/2016 від 12.03.2019 року, договори купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та № СТ-7/212 від 29.12.2017 року; акти приймання-передачі.

Відповідно до підп. 3.1.4. п. 3.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов`язався протягом 3-х календарних днів письмово повідомити боржника про перехід права вимоги згідно з умовами цього договору та надати новому кредитору копію такого повідомлення.

За п. 5.1. договору про відступлення права вимоги цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

15.05.2019 року між ПрАТ «Рівнеазот» (первісний боржник), ПАТ «Азот» (новий боржник) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 443, за п. 1.1. якого первісний боржник переводить свій борг (грошове зобов`язання) на нового боржника відповідно до договору про відступлення права вимоги № 56А210-2474-19 від 27.03.2019 року, який укладено на підставі договору купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та на підставі договору купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу передбачено, що первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) загальною сумою 6 437 681,71 грн, що виник на підставі договорів, зазначених в п.1.1. договору:

- відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року (основний договір) на суму 1 897 118,10 грн;

- відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року (основний договір) на суму 4 540 563,61 грн.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основних договорах і, підписуючи зі свого боку цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу (зобов`язання) у розмірі, зазначеному у п. 1.2. цього договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.3. договору про переведення боргу).

Згідно з п. 1.4. договору про переведення боргу новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана всі необхідна інформація (документація), пов`язана із основними договорами, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основними договорами між первісним боржником та кредитором.

У п.п. 3.1., 3.5. договору про переведення боргу обумовлено, що новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання щодо плати суми заборгованості, що встановлена п. 1.2. цього договору, на користь кредитора. Кредитор зобов`язується прийняти виконання зобов`язань новим боржником за основними договорами.

Відповідно до п. 1.5. договору про переведення боргу цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як установлено судом, доказів виконання новим боржником перед кредитором зобов`язань зі сплати боргу в розмірі 6 437 681,71 грн не надано.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною оплатою товару за договорами поставки природного газу, право вимоги за якими ґрунтується на договорі про відступлення права вимоги, а обов`язок щодо такого виконання - на договорів про переведення боргу. Регулювання вказаних правовідносин здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що строк виконання зобов`язань з оплати поставленого природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та № СТ-7/212 від 29.12.2017 року настав, заразом частина його вартості в розмірі 6 437 681,71 грн залишається неоплаченою, отже вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо підстав, на яких ґрунтується право позивача на стягнення боргу та обов`язок відповідача його сплатити, то слід зазначити таке.

Так, за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Частинами 3, 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що норми цивільного права не встановлюють суб`єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і щодо договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов`язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Стосовно переведення боргу, то ст.ст. 520, 521 ЦК України унормовано, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст.

З тлумачення ст.ст. 520, 521 ЦК України вбачається, що при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов`язання і замінюється новим боржником. Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення двостороннього правочину між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу. У свою чергу, згода кредитора може бути виражена шляхом підписання останнім договору про переведення боргу (тобто укладення трьохстороннього правочину).

Судом із матеріалів справи встановлено, що договори про відступлення права вимоги та договір про переведення боргу вчинені у письмовій формі, тобто у формі правочинів, на підставі яких виникли зобов`язання.

Укладаючи договір про переведення боргу у складі первісного боржника, нового боржника та кредитора, сторони підтвердили згоду кредитора на переведення боргу, обов`язок нового боржника виконати зобов`язання щодо оплати заборгованості на користь кредитора, а також загальний розмір боргу в сумі 6 437 681,71 грн.

Суд також зазначає, що доказів розірвання договорів про відступлення права вимоги та договору про переведення боргу, так само як і визнання їх недійсними у судовому порядку, не надано, а відтак у силу вимог ст. 204 ЦК України презюмується дійсність вказаних договорів.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову.

Щодо підсудності справи.

За загальним правилом, закріпленим у ст.. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Як вбачається із фактичних обставин справи, позов пред`явлено за місцезнаходженням відповідача у справі - ПрАТ «Рівнеазот».

У процесі розгляду справи, тобто після прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі (06.05.2019 року) сторонами укладено договір про переведення боргу № 443 від 15.05.2019 року, у зв`язку з чим відбулася заміна відповідача.

Зважаючи, що справа була прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, однак внаслідок зміни відповідача у процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, враховуючи, що така зміна не відноситься до випадків виключної підсудності, передбачених ст. 30 ГПК України, отже повинна бути розглянута тим самим судом, тобто Господарським судом Рівненської області.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 1 897 118,10 грн за договором купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та 4 540 563,61 грн за договором купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 96 565,23 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 96 565,23 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Вінницягаз" до Публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6 437 681,71 грн задоволити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азот" (вул. Першотравнева,72, м. Черкаси, 18014, ідентифікаційний код 00203826) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Вінницягаз" (пров. Костя Широцького,24, м. Вінниця, 21012, ідентифікаційний код 03338649) 6 437 681,71 грн, з яких: 1 897 118,10 грн за договором купівлі-продажу природного газу № СТ-6/176 від 01.12.2017 року та 4 540 563,61 грн за договором купівлі-продажу природного газу № СТ-7/212 від 29.12.2017 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азот" (вул. Першотравнева,72, м. Черкаси, 18014, ідентифікаційний код 00203826) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Вінницягаз" (пров. Костя Широцького,24, м. Вінниця, 21012, ідентифікаційний код 03338649) 96 565,23 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Вінницягаз" (пров. Костя Широцького,24, м. Вінниця, 21012, ідентифікаційний код 03338649).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Азот" (вул. Першотравнева,72, м. Черкаси, 18014, ідентифікаційний код 00203826).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 29.07.2019 року.

Суддя О. Андрійчук