Рішення № 83287300, 29.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/348/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "А-95"

до Фізичної особи - підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича

про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

від позивача: Куропата О.В., дов. від 19.06.2019 року,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ТОВ «Консалтингова група «А-95» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Гошовського І.К. (відповідач) про розірвання договору та стягнення 168 480,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 01.11.2017 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про розробку веб-сайту № 5, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати замовнику послуги по розробці сайту enkorr згідно з технічним завданням та розмістити його в мережі Інтернет.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачеві 72 000,00 грн, однак відповідач свій обов`язок щодо розробки сайту виконав не належним чином, розроблений ним сайт не відповідає умовам договору, домовленостям, що існували між сторонами, вимогам, що звичайно ставляться до такого виду робіт, тощо, з огляду на що 04.03.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою усунення недоліків, а 28.03.2019 року - вимогу про розірвання договору та повернення грошових коштів, які залишені відповідачем без реагування, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 610, 611, 615, 837, 849, 852 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву у порядку і строки, визначені ГПК України і судом, не надав, отже розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 21.05.2019 року позовну заяву ТОВ "Консалтингова група "А-95" залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року справу № 918/348/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 24.06.2019 року.

10.06.2019 року на адресу суду від ТОВ "Консалтингова група "А-95" надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, у задоволенні якого відмолено ухвалою суду від 11.06.2019 року.

У судовому засіданні 24.06.2019 року оголошено перерву на 15.07.2019 року.

24.06.2019 року від ТОВ "Консалтингова група "А-95" надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, яке задоволене ухвалою суду від 24.06.2019 року.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року оголошено перерву на 29.07.2019 року.

19.07.2019 року на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "А-95" надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, яке задоволене ухвалою суду від 25.07.2019 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.11.2017 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про розробку веб-сайту № 5, за п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець протягом дії цього Договору бере на себе зобов`язаний надати замовнику послуги по розробці сайту enkorr згідно з технічним завданням, яке є невід`ємною частиною договору, та розміщенню його в мережі Інтернет.

За п. 1.2. договору послуги надаються в такому обсязі: виконавець зобов`язується своєчасно надати послуги згідно з цим договору, а замовник зобов`язується своєчасно надавати виконавцю всю необхідну інформацію, дані для доступу на хостинг-сервер замовника, передати виконавцеві технічне завдання, а також своєчасно оплатити отримані послуги; виконавець зобов`язується надавати, а замовник приймати, або обґрунтовано відмовляти в прийомі, варіанти розроблених матеріалів до остаточного погодження та прийняття замовником; всі продукти, розроблені у рамках цього договору, розміщуються в мережі Інтернет та передаються виконавцем замовнику у повній готовності для подальшої роботи з ними; будь-які розробки, матеріали, виготовлені на підставі цього договору та затверджені замовником згідно з договором, майнові, а також права інтелектуальної власності на результати робіт за договором, є власністю замовника з моменту 100% (сто відсотків) оплати цих послуг. Ці виняткові права включають право використовувати результати виконаних робіт замовником на свій розсуд; майнові права інтелектуальної власності виконавець передає замовнику на весь період охорони авторським правом згідно з чинним законодавством України для використання на території усього світу.

У п.п. 2.1.-2.4. договору сторони домовилися, що загальна вартість послуг виконавця за цим договором становить 72 000,00 грн без ПДВ. Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 20 000,00 грн до 14.11.2017 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 40 000,00 грн до 08.12.2017 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник здійснює остаточний платіж у розмірі 12 000,00 грн до 08.05.2018 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Як установлено судом із матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачеві 20 000,00 грн 13.11.2017 року, 40 000,00 грн 07.12.2017 року та 12 000,00 грн 07.05.2018 року, що стверджується платіжними дорученнями № 5839, № 5900 та № 6130 відповідно.

Умови надання послуг визначені у розділу 3 договору. Зокрема, по мірі готовності, але не пізніше, ніж через десять робочих днів з моменту оплати замовником згідно з п. 2.2. цього договору, виконавець надає замовнику графічні матеріали принципового проекту макету веб-сайту (надалі - проект). Після надання виконавцем проекту замовник протягом трьох робочих днів надсилає виконавцю інформацію про затвердження проекту або чітко визначені зауваження до змісту матеріалів. Замовник може надсилати зауваження щодо змісту наданого проекту в межах технічного завдання, виконання яких не тягне створення нового варіанту проекту. Виконавець протягом трьох робочих днів виконує вимоги замовника та надає замовнику проект зі змінами без створення нового проекту веб-сайту. У разі якщо зміни, згідно із зауваженнями, що описані в п. 3.2.2 цього договору, неможливо здійснити без створення нового повноцінного проекту веб-сайту, виконавець надає новий повноцінний варіант проекту протягом п`яти робочих днів. У разі надання виконавцем нового варіанту проекту, як це описано в п. 3.2.4 цього договору, замовник та виконавець беруть на себе взаємні зобов`язання здійснити усі можливі заходи для затвердження проекту, визначені п.п. 3.2.1.-3.2.3. цього договору. У разі якщо жоден з проектів веб-сайту, описаних в п. 3.2. цього договору, не затверджується замовником, він може, на свій розсуд, за додатковою угодою, замовити у виконавця створення додаткових проектів веб-сайту, що оплачується замовником додатково у розмірі 6 000,00 грн за кожен проект. Після затвердження оригінал-макет веб-сайту та підписання його роздрукованої версії замовником, у зовнішньому вигляді інтерфейсу веб-сайту жодних змін не передбачено. Акт здачі-приймання послуг подається виконавцем замовнику протягом трьох днів з дати виконання послуг за цим договором, але не пізніше 20.07.2018 року. Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати акт здачі-приймання послуг або надіслати виконавцю детально обґрунтовані вимоги щодо необхідності надання консультативних послуг з приводу матеріалів, розроблених в межах цього договору. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання зазначеного акту, сторони складають і підписують двосторонній акт із переліком необхідних доробок і термінів їхнього виконання. Протягом одного року з дати підписання акту здачі-приймання послуг виконавець зобов`язаний, на вимогу замовника, надавати замовнику безкоштовні консультативні послуги щодо виконаних робіт, а також усувати виявлені замовником недоліки в функціонуванні веб-сайту, якщо ці недоліки не були викликані зміною програмного коду замовником або третіми особами, збоями у функціонуванні сервера, на якому було розміщено веб-сайт, або стихійним лихом.

Доказів надання відповідачем проекту макету веб-сайту, так само як і акту здачі-приймання послуг, суду не надано.

Згідно з п.п. 5.1., 5.4. договору цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Всі спірні питання, які можуть виникнути під час виконання цього договору або в зв`язку з ним, сторони будуть намагатися врегулювати шляхом переговорів та узгоджень, керуючись чинним законодавством України та умовами цього договору. У разі неможливості врегулювати спірне питання шляхом переговорів, спір передається на розгляд і вирішення до господарського суду.

Як стверджує позивач, відповідач свого обов`язку щодо розробки сайту належним чином не виконав, розроблений ним сайт не відповідає умовам договору, домовленостям, що існували між сторонами, вимогам, що звичайно ставляться до такого виду робіт, тощо.

04.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 4122 від 01.03.2019 року (про що свідчить фіскальний чек), в якій вимагав узгодити порядок і строки усунення недоліків у функціонуванні веб-сайту.

28.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 4163 від 28.03.2019 року (про що свідчить накладна, службовий чек, опис вкладення до цінного листа), в якій повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку та вимагав повернути суму, сплаченому за договором.

Крім того, п. 4.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт за цим договором виконавець сплачує штраф замовнику у розмірі 0,5% загальної вартості послуг виконавця за цим договором, за кожний день прострочки.

За несвоєчасне виконання робіт позивач нарахував відповідачу пеню в розміру 0,5% від загальної вартості за період з 21.07.2018 року по 15.04.2019 року в розмірі 96 480,00 грн.

Зважаючи, що відповідач жодним чином на претензію та вимогу позивача не відреагував, відтак останній звернувся до суду з відповідним позовом.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із розробкою веб-сайту, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір на розробку веб-сайту є змішаним договором, який містить елементи як договору про виконання робіт (підряду), оскільки у результаті його виконання створюється конкретний результат, а також договору про створення на замовлення об`єкту права інтелектуальної власності.

Так, за договором про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов`язується створити об`єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об`єкта замовником (ч.ч. 1, 2 ст. 1112 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 856 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 858 ЦК України унормовано, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки у роботі поділяються на: 1) ті, що не можуть бути усунені і 2) ті, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк. Такі недоліки дають замовнику право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Як установлено судом із Консультаційного висновку № 55361 від 14.07.2019 року, підготовленого Судовою незалежною експертизою України на замовлення позивача, виявлені суттєві невідповідності між технічним завданням на розробку сайту та розробленим сайтом (такі невідповідності виявлені у 25 пунктах з 58, що складає 43,10%), більшість зауважень позивача до розробленого відповідачем сайту підтверджено, такі зауваження є недоліками, оскільки вони або не викладені в технічному завданні, або не відповідають йому, або роблять неможливим використання певних функцій сайту за їх цільовим призначенням.

Для надання вказаного висновку позивачем, зокрема забезпечено доступ до адміністративної панелі веб-сайту «enkor» та файлів веб-сайту «enkor».

Відповідач доводів позивача не заперечив, доказів, які б їх спростовували, суду не надав.

Однією із засад господарського судочинства є змагальність сторін, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що відступи у роботі від умов договору є істотними та такими, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк, відтак позивач має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків у розмірі проведеної оплати на їх виконання, тобто в сумі 72 000,00 грн.

Щодо пені в розмірі 96 480,00 грн, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Беручи до уваги зміст п. 4.4. договору (розмір та порядок нарахування), сторони фактично погодили відповідальність за несвоєчасне виконання робіт за договором у вигляді пені.

Суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», ч. 6 ст. 232 ГК України, встановив, що її розмір складає 13 042,85 грн (при заявленому - 96 480,00 грн), отже пеня підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із проведенням експертизи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві та у клопотанні про відшкодуванні витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем зазначено розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 448,00 грн (платіжні доручення № 399 від 12.04.2019 року, № 478 від 24.05.2019 року); витрат на правову допомогу в розмірі 9 800,00 грн (платіжне доручення № 574 від 11.07.2019 року), витрат на підготовку консультаційного висновку - 3 000,00 грн (платіжне доручення № 563 від 05.07.2019 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 245,35 грн, та витрати на підготовку консультаційного висновку в розмірі 1 514,40 грн покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» до Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича про розірвання договору та стягнення 168 480,00 грн задовольнити частково.

Розірвати договір про розробку веб-сайту № 5 від 01.11.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» та Фізичною особою-підприємцем Гошовським Ігорем Костянтиновичем.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» (вул. Княжий Затон, 9-А, прим. 1-7, м. Київ, 02095, ідентифікаційний код 35944645) 72 000,00 грн та 13 042,85 грн пені.

У задоволенні позову про стягнення 83 437,15 грн пені відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» (вул. Княжий Затон, 9-А, прим. 1-7, м. Київ, 02095, ідентифікаційний код 35944645) 2 245,35 грн судового збору, 1 514,40 грн витрат, пов`язаних із підготовкою консультаційного висновку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» (вул. Княжий Затон, 9-А, прим. 1-7, м. Київ, 02095, ідентифікаційний код 35944645).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Гошовський Ігор Костянтинович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 29.07.2019 року.

Суддя О. Андрійчук